Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
«Політолог повинен мати чітку життєву позицію»Підготовка висококваліфікованих спеціалістів-політологів — досить важливе питання в умовах сучасного політичного життя. У Міжрегіональній Академії управління персоналом існує кафедра політології, науково-педагогічний склад якої готує фахівців високого рівня для роботи в судових органах, державних установах, політичних організаціях. Оскільки, політичну ситуацію у наш час більшість політологів називають нестабільною, ми вирішили дізнатися причини нестабільності і шляхи виходу із даної ситуації у завідувача кафедри політології, проректора з наукової роботи МАУП Миколи Головатого. — Розкажіть про кафедру політології МАУП — науково-педагогічний склад та напрямки роботи? — Кафедра політології МАУП нараховує всього 25 викладачів, однак їхній рівень достатній для того, щоб, відповідно до ліцензії, готувати політологів освітньо-кваліфікаційного рівня «магістр». На кафедрі працюють чотири доктори політичних наук, зокрема І.М. Варзар, І.П. Бідзюра, О.В. Бабкіна. Такі відомі в Україні політологи, як А.Д. Пахарев, Ф.М. Рудич, О.В. Шуба читають окремі курси та беруть участь у державних екзаменах. Наявний науково-педагогічний колектив цілком спроможний забезпечити достатньо високий рівень теоретико-методичної підготовки фахівців. Сформований колектив постійно працює над поліпшенням методичного забезпеченням навчального процесу, над вдосконаленням самостійного навчання, оволодінням студентами тематичним матеріалом. Максимальне зближення та взаємозв’язок теоретичної підготовки і практичного озброєння студентів сприяють формуванню висококваліфікованих фахівців. Значне місце в навчально-виховному процесі має практика. Позитивно, що студенти-політологи нині проходять практику у Верховній Раді, судових органах, державних адміністраціях, політичних партіях. — Якими, на Вашу думку, якостями повинен володіти сучасний політолог? На що Ви, в першу чергу, звертаєте увагу під час викладання? — Практика викладачів-колег, власний педагогічний досвід приводять до висновку, що є декілька основних якостей, якими повинен володіти майбутній політолог. У теоретичному і практичному відношенні вони взаємопов’язані, взаємообумовлені. По-перше — це взаєморозуміння суті політології взагалі, оскільки це надто молода наукова галузь. Так, до 60-х років ХХ століття, у колишньому СРСР політологію взагалі не вважали окремою наукою. З початку 60-х років починається формування політичної науки в СРСР, а у 70—90-ті роки ХХ століття її визнають як організаційно оформлену академічну і навчальну дисципліну. Отже, молодий політолог повинен глибоко усвідомити суть появи, ґенезу та сучасний стан політології. Без цих знань неможливо оволодіти далі ні її предметом, ні методами здійснення наукового пошуку, ні реальним аналізом конкретної політики та політичних процесів. Сучасний політолог має досконало володіти методикою аналізу політичних явищ, подій, ситуацій, суспільно-політичного життя. Крім того, спеціаліст-політолог повинен мати чітку життєву і громадянську позицію, та, по-можливості, і безпосередньо брати участь у суспільно-політичних процесах. Врешті, сучасний політолог повинен постійно брати до уваги те, що політика взагалі — це надто мозаїчне, багатоаспектне явище, і виступати в ньому кожен мусить і як аналітик, і як прогнозист. — Яким є Ваше бачення сьогочасного політичного життя? Яких управлінських якостей не вистачає нашим політикам? — Сьогодні політичне життя можна охарактеризувати як багатоманітне, динамічне, складне, суперечливе і важко прогнозоване. Воно таке тому, що надто складними є усі сфери суспільного життя, за розвитком яких не встигають ні політики, ні громадські діячі, ні лідери, ані громадські еліти. Багато в чому динаміка соціальних суспільних процесів випереджає наукову теорію. І тут головне завдання фахівців-теоретиків — пояснити реальний стан суспільних справ максимально об’єктивно, спробувати передати та спрогнозувати хід політичних подій в подальшому. Сучасним українським політикам бракує багатьох якостей, однак центральними можна назвати такі — відсутність глибокої теоретичної політичної підготовки (в багатьох країнах вищі ешелони правлячої еліти, в тому числі і політичної, проходять підготовку у спеціальних вищих навчальних закладах), брак національно-патріотичної, громадянської позиції і зорієнтованості, вкрай слабке знання і володіння технологіями політичної діяльності. Безумовно, у будь-якому суспільстві вирішальним для управління є управління людьми. — Розкажіть про ваше особисте бачення місця жінки в політичному житті? — Питання ролі і місця жінки у політичному житті нині здебільшого стає предметом елементарного популізму та маніпулювання. Найчастіше тут використовують різні статистичні співставлення кількісної участі жінок в політиці, в управлінні суспільними процесами, або апелюють до юридичного нормування кількості жінок в органах влади, політичних партіях, різних громадських утвореннях. Проблема має просте пояснення — чим повніше суспільство спроможне забезпечити життєдіяльність жінки, її інтереси і потреби, створити гідні умови життя загалом, — тим більшими є можливості жінки для участі у політичному житті. Треба вести мову не про спрощений фемінізм, а про реально можливу і необхідну рівність, коли відповідний рівень суспільного розвитку, культури людини і суспільства самі по собі заохочують жінку в політику, викликають у жінки реальну потребу активно займатися суспільно-політичними процесами. Це можуть дозволити собі лише високорозвинені, духовно багаті, демократичні, інформаційні суспільства. — Чи підтверджуєте Ви думку про те, що молоде покоління політологів здатне змінити ситуацію на краще? — Безумовно. Процес зміни поколінь — це складний і болючий процес, детермінований у часі і ситуації. На відміну від своїх батьків і дідів, молодь, початку ХХІ століття, знаходиться у ситуації, що характеризується унікальними і багато в чому відмінними від попередніх соціально-економічними та політичними ситуаціями. Це, — як зазначає видатний російський соціолог ХІХ століття Пітірім Сорокін, — не зміна якихось «ізмів» — капіталізму, соціалізму, комунізму чи ще чогось, це — радикальна зміна культур, яка має базис, що характеризується зміною ідеалів. У такій ситуації старше покоління має з усією повнотою відповідальності допомогти, подбати про громадянське, професійне, соціальне становлення молоді, а молодь, в свою чергу, повинна усвідомити, що світ назавжди стане таким, якою буде молодь. На мою думку, багато в чому сприятимуть таким принциповим соціальним трансформаціям і нинішні студенти — майбутні політологи. У всякому випадку радує те, що вони, в переважній більшості, свідомо обирають спеціальність «політологія» і досить сумлінно її опановують.
Прес-служба МАУП |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |