Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

У світі критично багато грошей

Більшість світових експертів вважають, що за допомогою розроблених на саміті G 20 представників наймогутніших країн світу заходів здолати світової фінансової кризи не вдасться. Пожежу, що спровокована появою зайвої кількості грошей, вирішили «гасити» цебрами гасу, новими вливаннями додаткової кількості грошей (5 трлн, доларів) в економіку перш за все слаборозвинених країн з тим, щоб вони могли купувати автомобілі та інші товари високорозвинених країн і сприяти розвитку їхнього виробництва.

Не лише політики, а й фінансисти і навіть науковці при з’ясуванні причин кризи і визначенні шляхів її подолання не враховують тієї важливої обставини, що в XX столітті відбувся перехід від золотогрошової системи до кредитної, функціонування якої має істотні особливості, про які навіть не згадують, роблячи вигляд, що нічого істотного не змінилося в організації світової валютної системи.

Оскільки ці зміни у світовій валютній системі не були своєчасно помічені і враховані, не були розроблені дієві заходи щодо розумного використання як позитивних якостей і переваг кредитної грошової системи, так і по приборканню прихованих у ній стихійних, руйнівних сил, в її функціонуванні наступив параліч.

Саме врахування цих особливостей кредитної грошової системи може допомогти здолати кризу. Характерні риси кредитної грошової системи детально розкриваються в спеціальній моїй праці, присвяченій цій проблемі.

Оскільки зжила себе золотогрошова система і обвалилась Бреттон-Вудська система, як її гарант, країни світу повинні були домовитись щодо організації нової світової валютної системи, яка регулювала б міжнародну торгівлю і валютні відносини, створити і запровадити нову міжнародну резервну валюту. Оскільки світове співтовариство цього не зробило, цим скористались США і пустоту заповнили доларом, який з 1971 р. перестав розмінюватись на золото і бути гарантом надійності цих операцій, перетворивши його у світову резервну валюту, добившись за допомогою цього величезних вигод і переваг. Цього вони добились без офіційних угод і прийняття на себе будь-яких зобов’язань і відповідальності.

З цього часу Сполучені Штати стали виконувати функцію центрального банку світу без згоди і дозволу на це світового співтовариства. Цим кроком учасники валютних операцій фактично передали механізм створення світових грошей (емісію) в руки ФРС США, за діяльністю якої мали б здійснювати контроль. У той же час до таємниць своєї грошово-валютної алхімії США нікого не допускають. Засекретили цю справу до безмежності, зробили її великою державною таємницею, що говорить про те, що тут не обходиться без таємних справ, без зловживань планетарного масштабу.

Від виконання доларом функції світової резервної валюти Сполучені Штати отримують величезні доходи, тобто живуть як лихварі. Побудована на доларі міжнародна валютна система має дуже серйозні вади.

З переходом золотогрошової системи до кредитної золото з світового обігу і міжнародних розрахунків зникло. Його внутрішня вартість була гарантом надійності валютних операцій, їх автоматичним саморегулятором. Чи могла в результаті цього утворена діра, пустота в економічних відносинах, якої нічим було заповнити, протягом тривалого часу не позначатись на ході економічних процесів і не паралізувати їх?

Нагромаджений досвід говорить, що цієї діри не можна закрити пустишками, чи іншою дірою — наприклад, державним боргом США, як це довго намагалися робити чиновники ФРС з допомогою різного роду трюків і фокусів. Про це буде мова далі.

Для збереження функціонуючої кредитної грошової системи цей не другорядний елемент машини обігу повинен був бути замінений кредитними платіжними засобами. Оскільки така міжнародна резервна валюта не була створена, її місце зайняв самозванець — американський долар, причому не в ранзі кредитних грошей, а нічим не забезпечених папірчиків. Видрукувана банкнота відразу не стає грішми, її треба освятити, вбризнути в неї суспільне відношення. Цим Богом освяти є обмін, який створює гроші. Це намагається також робити чорт, від імені якого з’являються непотрібні, зайві, не освячені обміном гроші. Саме таким способом тепер запускаються в обіг нічим не забезпечені і ніким не гарантовані американські долари, які наводнили увесь світ. Саме з’ясування питання де беруться гроші, як вони утворюються при кредитній грошовій системі підказує шляхи опрацювання заходів щодо підвищення рівня ії організованості і подоланню кризи. Є потреба ґрунтовно реформувати світову валютну систему, звільнивши її від закостенілих, догматичних монетаристських підходів до її організації і застосування нових, гнучких, комерційних підходів. Кредитна грошова система базується на комерційних, кредитних механізмах створення грошей.

Світову машину валютного обігу, яка прийшла на зміну золотогрошовій, привласнили США і спотворили. Частка США у світовому товарообороті становить 15%, а 66% світових резервів формуються в доларах. Що вони виражають? Доларів є в 40-50 разів більше ніж товарів.

Не всі долари функціонують як засоби обігу і призначаються для купівлі товарів. Значна їх частина поширилась по всьому світу і осіла в матрацах як скарб, як паперовий замінник золота.

Певна кількість світових комерційних боргових зобов’язань повинна обслуговувати світові розрахункові операції. Це повинна бути перетворена у грошові зобов’язання певна кількість вартостей товарів, які мають обслуговувати світовий оборот. Ці світові резервні гроші не повинні належати ні одній країні, а всьому світовому співтовариству, як і створюваний ними емісійний доход.

Перетворення національної валюти однієї країни долара США в резервну валюту, незаконне привласнення Америкою права на випуск цих грошей і використання в своїх інтересах надало їй можливості незаслужено збагачуватись.

Американський долар головний винуватець (провокатор) світової фінансової кризи. Цю кризу справедливо називають доларовою.

Ставши світовою резервною валютою, долар не справився з цією функцією і спровокував світову катастрофу. Світ залежить від Сполучених Штатів і їхнього управління своєю національною фінансовою системою.

Долар, який протягом тривалого часу був символом могутності, сили і гордості Америки, за яким ганялись в усьому світі, сьогодні став носієм хаосу і ненадійності. Його нагромадження супроводжується не лише страхом, а й великими втратами.

Жертвою свого витвору — долара, який був не тільки гарантом стійкості й надійності їхніх фінансів і економіки, а й гордості й стабільності, стали самі США. Цим не лише дискредитований долар, а й підірвана довіра до Америки. Найбільш розвинена, могутня і стабільна країна, що протягом багатьох років була мотором світової економіки і людського прогресу, сьогодні через підрив довіри до долара сповзає в прірву хаосу і безладдя... Фінансова криза — це занепад Америки, як фінансової держави. США сьогодні дійсно перебувають у дуже серйозній системній кризі. Зазнала краху неоліберальна економічна модель, та, що в Америці називають «рейгономікою».

Наступив крах Уолл-стріту. На початку 80-х років минулого століття зовнішній борг США дорівнював 0. У 1998 р. він становив уже 2 трлн. дол., сьогодні — 14 трлн. доларів. Приблизно за ЗО років США перетворились з найбільшого кредитора в найбільшого боржника. Дефіцит бюджету США -1,8 трлн. доларів. У 2007 р. розорились 3 найбільші банки, у 2008 р. — 25, а за 2 місяці цього року — уже 20. Та ж доля чекає ще 252 проблемних банки. Довго США накачували світ доларами, поки самі не опинились у пастці. Пора зупинитись.

В умовах світової фінансової кризи для всіх стало очевидним, що помилкова, побудована на доларі валютна політика є великою бідою і нещастям не лише для всього світу, а й для США, які вирішили пожити на широку ногу за рахунок дармовщини, яка звалилась на їхні голови як манна небесна.

Не було б світової фінансової кризи і мільйони людей в усьому світі не страждали б від втрати роботи і знецінення їхніх доходів, якщо б Америка не

наробила стільки боргів, не купувала в борг товарів у всьому світі, не провокувала інфляції і з її допомогою не знецінювала (не зменшувала) своїх боргів, не покривала бюджетного дефіциту шляхом наводнення світового ринку доларами, які незаконно зайняли місце світової резервної валюти, що повинна належати всьому людству.

Навіть не намагаючись погодити з світовим співтовариством цього важливого питання, США, користуючись своїм економічним потенціалом і вагою у світі, самовільно, не взявши на себе будь-якої відповідальності і зобов’язань, перетворили долар у міжнародну резервну валюту, після того, як він уже був знецінений в 1971 р. знятими гарантіями на обмін доларів на золото. Запроваджені міжнародною Бреттон-Вудською угодою ці гарантії були строгими, кількісними обмежувачами на запуск доларів у світовий обіг.

Отже, запроваджений Бреттон-Вудською угодою обмін доларів на золото не лише був гарантом їх надійності як міжнародної резервної валюти, а й як строгий обмежувач запуску їх кількості у міжнародний оборот.

Самовільно знявши з себе гарантії на функціонування доларів як міжнародної резервної валюти, США одночасно звільнилися від відповідальності за недопущення запуску в обіг їх зайвої кількості і наводнили всі канали обігу доларами.

Лише світова фінансова криза сказала їм, що цього робити не можна, що за всі помилки доведеться відповідати, що існує Божа кара. Однак теперішня фінансова криза мало чому навчила Америку. Лондонський саміт G 20 засвідчив майже повну перемогу «американської моделі» виходу з кризи, що передбачає «заливання» проблем грішми. Президент США Барак Абама на саміті G 20 і чути не хотів про запровадження нової резервної валюти, яка позбавила б США величезних незаслужених прибутків. Однак ми, світове співтовариство, повинні підходити до цього питання по-іншому.

Американський долар після 1971 р. завдяки інерції, залишеної від Бреттон-Вудської системи, усе ще продовжував відігравати роль глобальної резервної валюти, хоч перспектива втрати цієї ролі вимальовувалася все більш і більш чітко. Цьому сприяло те, що ринки були сильно закредитовані в доларах і торгівля найбільш важливими для глобальної економіки товарами, такими як нафта, зерно і т. д. здійснювалась на світових ринках також за долари.

Кредитна грошова система позбавлена автоматичних обмежувачів і відкриває широкі можливості для зловживань. Властиву золотогрошовій системі саморегуляцію повинно замінити свідоме регулювання грошових процесів і здійснюваний за ними суворий суспільний контроль. Оскільки це не робилось, тому виникла світова фінансова криза.

Майже 10 років після 1971 р. США придивлялись і не знали що робити з цим подарунком, що звалився на їхні голови як дар Божий. Із початку 80-х років минулого століття США перейшли до політики штучного кредитного стимулювання внутрішнього попиту і інвестицій у свій фондовий ринок, практично усунувши різницю між справжніми межами утворення грошей і спекулятивними операціями з цінними паперами. Саме з цього моменту різко зросла роль американських інвестиційних банків і фондового ринку в глобальній економіці.

Для того, щоб зняти бар’єри на шляху інтеграції банківської, страхової і біржевої діяльності колишній голова ФРС Алан Грінспен добився скасування закону Гласса — Стігала і закону про банківські холдінги. Це дозволило зняти обмежувачі на комерційні механізми створення грошей і лавині зайвих доларів розповсюдитись по всьому світу.

Для США в той час гостро постало питання, що робити з цими величезними дармовими грошовими сумами. Було вирішено, щоб з одного боку різкими перепадами на ринку грошової пропозиції стимулювати високу доступність фондового ринку і зробити його більш привабливим для спекулянтів, а з другого боку — перекласти значну частину створюваних в американській економіці боргів безпосередньо на споживачів шляхом інтенсивного розвитку споживчого й іпотечного кредитування. Ця політика, що проводилась в часи Рейгана і отримала назву «рейгономіка» привела до того, що норма заощаджень американських домогосподарств отримала стабільний, довгостроковий тренд до пониження — гроші американського середнього класу йшли на доступні біржеві спекуляції і на життя в борг. А банки, що отримали завдяки розвитку споживчого кредитування можливість скерувати кредит в маси, з того часу фактично стали інвестиційними.

Відбувся крах американської мрії. Десятиліттями американців виховували: бери кредит, купуй будинок, автомобіль, працюй і тоді все буде чудово. Але тепер ця система розвалюється.

Американці довго вірили, що їм вигідно залазити в борги, тому що вони ці борги можуть «спалювати» за допомогою інфляції і знецінення долара.

Колишній голова ФРС Алан Грінспен усунув усі регулюючі бар’єри і всі перешкоди на шляху капіталу між різними ринками і сегментами глобальної економіки і створення єдиного універсального глобального ринку інвестицій, який відігравав би роль своєрідного глобального банку для нового замінника золота — американського державного боргу. Державний борг США став все більше заміняти золото не лише як засіб заощадження, а й як гаранта стабільності світової валютної системи.

Сучасна світова грошова система на кредитній стадії її розвитку піднялась на такий високий ступінь функціонування, що зовсім недостатнім є її регулювання одним головою ФРС США, наприклад, Аланом Грінспеном, як це довго тривало, і сьогодні завершилося катастрофічними наслідками фінансовою кризою, що охопила увесь світ.

Тепер для всіх очевидним стало, що суворий контроль за нею повинно здійснювати все світове співтовариство, запровадивши нову міжнародну резервну валюту і створивши новий міжнародний банк.

При цьому треба провести суворе відмежування механізму створення кредитних грошей від різного роду біржових, майнових та інших спекулятивних операцій з грішми, від яких утворюються грошові бульбашки, які, лопаючи, завдають багато прикрощів мільйонам людей в усьому світі.

Дуже важливе значення в цій справі має забезпечення переведення процесу створення і погашення кредитних грошей на здоровий комерційний ґрунт, прив’язавши його до метаморфози (обміну) товарів, утворення і погашення боргових вимог і зобов’язань.

Доти, поки не буде запроваджено комерційного механізму створення світових кредитних грошей, що базується на утворенні боргових зобов’язань у час реалізації товарів, не встановлено суворого контролю за недопущенням створення їхньої зайвої кількості, не буде світового порядку.

Величезною нісенітницею, безглуздям є те, що увесь світ трусить недосконала організація світової валютної системи. Через дріб’язкове питання нездатність політиків і фінансистів світу належним чином організувати світову валютну систему, навести тут порядок практично всі країни світу зазнають величезних втрат. Для позитивного вирішення цього питання не потрібні ні сотні тисяч тонн золота, ні мільярдні валютні резерви, ні додаткові вливання 5 трлн. доларів, а лише рішучість в приборканні непомірних, ненаситних апетитів світових грошових шулерів і спекулянтів, а також добра воля всіх зацікавлених сторін, що домовляються, і їхня здатність це зробити для них же самих, у їхніх же інтересах.

Давно пора навести тут порядок. Цим буде зміцнена не лише економічна, а й політична стабільність у світі, усунено причини, що створюють великі можливості для зловживань за допомогою штучного розтягування, гіпертрофування грошової форми.

 

 

Михайло Швайка, директор Науково-дослідного інституту економічних і гуманітарних наук Київського міжнародного університету, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор, академік академії економічних наук України

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com