Наука та майбутнє України

Минуло понад 130 років, коли відомий американський вчений та педагог Карл Ренсом Роджерс запропонував суб’єкт-су­б’єктну модель організації навчального процесу, яка стала потужним поштовхом для активного використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій в усіх сферах вищої школи. Саме це сьогодні є необхідною умовою виходу освіти України на рівень міжнародних стандартів.

Стратегічним напрямком розвитку освіти і науки в різних країнах світу в ХХІ столітті є розбудова систем перспективної освіти, що інтегрується у єдиний глобальний освітній простір та передбачає створення власного інформаційного середовища. Останнє є важливим для становлення і розвитку інформаційно-освітнього суспільства, яке ставить завдання стосовно запровадження медійної освіти (англ. media – середовище) в умовах особливим чином організованого со-ціального, психолого-педагогічного та інформаційно-технічного середовища вищої школи.

В сучасний період знання, що передаються вищою школою, не мають чіткого зв’язку з реальним світом.

Навчання має систематичний, але не системний характер. Воно успішне лише в контексті рецепції (сприйняття) і орієнтується на короткотерміновий позив інформації. Проте реальне життя вимагає четвертого рівня генетичної структури знань – знань трансформації (творчості), які потрібні для вирішення найскладних прагматичних ситуаційних завдань. Наука, як потужний генератор розвитку економіки і суспільства, у сфері освіти відіграє унікальну роль, стає потужною «фабрикою» навчання, що базується на самостійній діяльності через навчання на власному досвіді, повазі до індивідуальних методів навчання, яке повинне здійснюватися на інтерактивних засадах, що активують інтелектуальний та творчий потенціал особистості учнівської і студентської молоді. Такий підхід співпадає з основними освітніми принципами ЮНЕСКО: самовдосконаленням, самонавчанням, саморозвитком, самоменеджментом, самоствердженням життєтворчості, само-вихованням, самостійним пошуком потрібних знань. За словами віце-канцлера Відкритого Британського університету Д. Денієла, вищу освіту у новій економіці, що базується на знаннях, визначають дві реалії: неперервність протягом всього життя та сучасні технології.

Сучасне інформаційне суспільство, розвиток і укоріння до багатьох сфер людської діяльності нових інформаційних технологій ставлять перед навчальними закладами пріоритетні завдання щодо підготовки майбутніх фахівців, здатних:

- гнучко орієнтуватися у мінливих життєвих ситуаціях, самостійно набуваючи необхідні знання і використовуючи їх на практиці;

- самостійно критично мислити, вміти бачити постаючі в реальній діяльності проблеми та шукати шляхи їх раціонального вирішення, використовуючи сучасні технології;

- грамотно працювати з інформацією;

- бути компетентним, комунікабельним, контактним у різноманітних соціальних групах, уміти працювати в колективі;

- самостійно працювати над розвитком своєї моральності, інтелекту, загального культурного рівня.

Таку можливість надає дистанційне навчання, яке використовує багатовікові досягнення освіти, побудоване на базі сучасних технологій і відкритого навчання, і передбачає три ступені свободи для студента: часу, місця та форми навчання.

Саме такий підхід на засадах новітніх комп’ютерних технологій та комунікаційно-інноваційної бази, супутникових інформаційних технологій запроваджений Міжрегіональною академією управління персоналом. При цьому можна виділити чотири основні фактори успіху та якості навчання:

1.         Якісні навчальні програми, які створюються на корпоративній основі командою професіоналів у складі понад 3 чоловік.

2.         При проведенні дистанційних занять науково-педагогічні працівники забезпечують підтримку кожного студента і відповідають за його успішне професійно-особистісне становлення.

3.         Керівництво, навчальні та наукові підрозділи вищого навчального закладу забезпечують якісну логістику.

4.         Викладачі і студенти обов’язково приймають участь у наукових дослідженнях з питань удосконалення навчання.

Сьогодні можна виділити три типи дистанційних курсів: 1. «Зміст + підтримка» – розміщення змісту модуля на сайті та можливість задавати питання викладачеві. 2. Розширена модель, що додатково передбачає витрати 50 відсотків навчального часу на виконання вправ та участь у дискусіях.       3. Інтерактивна модель, найбільш складна, що передбачає динамічний зміст вивчаємого модуля з урахуванням потреб студента, сумісну його діяльність. Така модель вимагає створення віртуального навчального середовища. Перевагу треба віддівати останній моделі, яка найбільш враховує вимоги дистанційного навчання та філософії неперервної освіти.

Проблема майбутнього України нерозривно та органічно поєднана зі стратегією інноваційного розвитку економіки і соціальної сфери, яка вимагає високого рівня освіти, зростання інтелектуального і духовного потенціалу суспільства, підготовки нової генерації людей, здатних створити найновіт-нішу техніку і технології, активно втручатися і здійснювати реформування і піднесення економіки, розвиток духовності і культури майбутніх фахівців. Сучасна успішна модель економіки – це частина глобалізованого світу, яка використовує якісно нові технічні рішення, новітні способи і засоби виробництва, так звані «високі технології», наукоємність яких все збільшується, новітні методи просування товару на ринок, сучасні підходи до транспортування. Зрозуміло, що у такому мобільному і глобалізованому світі, при таких переплетенях економічного успіху можна досягти тільки діючи неординарно і швидко, думаючи і діючи інноваційно.

Саме такий стратегічний підхід був взятий на озброєння при здійснені освітньої та наукової діяльності в Донецькому інституті Міжрегіональної академії управління персоналом. Пріоритетом у підготовці висококомпетент-них, висококваліфікованих та конкуренто спроможних фахівців став інноваційний підхід – формування та розвиток інноваційно-активної особистості майбутніх фахівців. Студенти практично всіх спеціальностей вже з першого курсу активно включаються у науково-дослідну роботу, вивчаючи вплив різноманітних чинників медійної освіти на розвиток інноваційної, корпора-тивної, духовної та професійної культури менеджерів, підприємців, маркетологів, соціологів, юристів. Саме цей науковий напрям дозволив студентам Донецького інституту МАУП стати лауреатами П’ятого Всеукраїнського конкурсу на кращу наукову роботу серед студентської молоді, а інститут отримав Диплом «Кращий вищий навчальний заклад 2009 року» Голови Оргкомітету, Генерального секретаря Національної конференції профспілок України за активну участь і високі досягнення студентів в науковій роботі.

Розглядаючи наукове забезпечення вирішення проблем вищої школи, в нашому вищому навчальному закладі пріоритетне місце займає поступова адаптація системи освіти України до вимог, які пред’являються Болонською декларацією. Вітчизнанна система вищої освіти складалася майже три століття. Тому не дивно, що це один із самих складних і дорогих продуктів вітчизнянної науки і культури. Уклад вищої школи, організація навчально-виховного комплексу, формування навчальних програм є найважливішими факторами розвитку співтовариства фахівців з вищою освітою. До речі, підготовлена студенткою першого курсу Донецького інституту МАУП Грищенко Юлією конкурсна наукова робота «Вища освіта у сучасному євроінтеграційному просторі» зайняла ІІІ місце у VI Всеукраїнському конкурсі студентських наукових праць і отримала Диплом Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації.

Значна увага студентів нашого ВНЗ приділяється діяльності профспілок на сучасному складному етапі трансформації суспільства. Виконана конкурсна наукова робота студенткою І курсу спеціальності «Управління персоналом та економіка праці» Бугасовою Оксаною посіла перше місце і отримала Диплом Донецької обласної ради профспілок за грунтовне дослідження проблем профспілкового руху на сучасному етапі розвитку профспілок.

Тільки компетентісний підхід, що передбачає синтез науки і освіти у підготовці майбутніх фахівців для економіки і соціальної сфери України, є запорукою і надійним підгрунтям для успішного розвитку відродженої України.

Володимир Шконда,
директор Донецького інституту Міжрегіональної академії управління персоналом, кандидат технічних наук