СВОГО ДІЖДЕМОСЬ ВАШИНГТОНА?

Немає нових облич в українській політиці

Претендентів чимало, а крісло одне

Вибори ще не розпочалися, ба й невідомо достеменно, коли розпочнуться, адже називаються різні дати. Скажімо, президент Ющенко перед підйомом на Говерлу підтвердив свої наміри балотуватись на другий президентський термін. Коли? «Я хочу офіційно оголосити, що йду на вибори президента України в січні 2010 року». Звісно, зі сподіваннями перемогти. Його опоненти — іншої думки щодо початку перегонів і також не приховують амбітних планів. Найвірогідніших і сам читач уже може назвати. Але це чи ті, за кого варто голосувти; кому довіритися — пресі, біг-бордам, новим, але мало чим відмінним од попередніх, заявам претендентів на «шапку Мономаха»?..

Одним словом, запитань щодо ситуації навколо майбутніх виборів чимало. Наприклад, хто з вірогідних претендентів на чиї голоси розраховує; які резони висуває, сподіваючись на перемогу, якщо вона, звісно, колись настане? І подібних «якщо» — сила-силенна.

На деякі з цих запитань газеті «Персонал плюс» зголосився відповісти Василь Копистко, — політолог, історик, громадський діяч; у «революційному» 2004-му він працював у Шевченківському районному штабі Віктора Ющенка, — одного з тодішніх претендентів на президентську посаду. Відтоді майже п’ять років минуло, і багато чого змінилося в реаліях українського буття. А президентське крісло в Україні як було, так і залишається одним-одне. Зате претендентів…

 

Біг-борди з написом «Арсеній»

— Добродію Василю, то вже розпочався президентський виборчий процес в Україні?

— На порі — літо, дуже гаряче, спекотне, одні люди відпочивають, інші працюють, ще інші влаштовують своїх дітей на навчання після школи або ще чимось повсякденним і по-житейськи нагальнішим переймаються…

— Тобто нині зарано говорити про президентську кампанію?

— Я так би не сказав. Бо вже сьогодні, приміром, помітно, як активно працює штаб Яценюка.

— Принаймні, у столиці з’явилися біг-борди з його портретом і написом «Арсеній», газета його імені безкоштовно роздається у людних місцях, майорять прапорці над пропагандистськими наметами…

— І це цілком закономірно, адже тридцятип’ятилітній Яценюк не так широко розрекламований, як, наприклад, Ющенко, чи Тимошенко, чи Янукович. Через те його команді необхідно активно працювати й переконувати виборців, що він також достойний найвищої посади.

 

Перегони будуть непередбачуваними

— З ваших слів випливає, що основна боротьба за президентське крісло розгорнеться між Ющенком, Тимошенко, Януковичем та Яценюком?

— Цьогорічні виборчі перегони, як ніколи, будуть непередбачуваними. Нинішній гарант, наприклад, намагатиметься зусісил зберегти своє президенство ще на один термін, як це свого часу робив Кучма. А от чи вдасться? Тут чимало скептиків, і я серед них. На гасла Майдану п’ятирічної давності наші співвітчизники вже не купляться. Тим часом вони звучать, як звучали недавно на тій же Говерлі: «І що не менш важливо — ми з вами переможемо, як перемогли у 2002 і в 2004 році. Бо ми разом, і нас багато, і нас не подолати».

 

Плюс Литвин?

— Чимало хто з експертів вважає, що і Юлія Тимошенко, сказати б, майже впритул наблизилась до президентської посади, і теж прагнутиме не втратити свій шанс.

— Безумовно. І вона, і Янукович також хоче стати президентом, і молодий Яценюк — випробувати свою долю. До цієї компанії претендентів я додав би й досвідченого Володимира Литвина. Він до останнього моменту чекатиме свого шансу, як це не так давно сталося в боротьбі за посаду голови Верховної Ради.

 

Компроматом

не гребуватимуть

— Ваш прогноз: як це відбуватиметься?

— На мою думку, буде надзвичайно багато компромату, який уже заготовлено. В певний час претенденти виллють увесь той бруд не тільки на своїх опонентів, а й на голови виборців, які багато чого «відкриють» для себе.

— До вже відомого про кожного?

— Наприклад, Віктору Ющенку згадають всі його промахи за роки президенства. Це і зубожіння українського народу, і невдала політика щодо інтеграції України до Європи, і спекуляції національного банку з валютним курсом, коли долар стрибнув з п’яти гривень до восьми, і чимало іншого. В одній з газет я побачив фотографію нинішнього президента, підписану його передвиборчими словами-обіцянкою: «Україна буде сильною, заможною, європейською державою!».

 

Хто на що розраховує

— Що може чекати інших претендентів?

— В складній ситуації — Юлія Тимошенко. Нині як прем’єр вона відповідає за економічне життя України. А в світі економічна криза, і їй нелегко керувати українським господарством. Проте якщо впорається з цим випробуванням, то й до президенства недалеко.

Янукович та його команда розраховують на провальну політику «леді Ю». І роблять все, щоб цей провал прискорити. Тобто діють за принципом — чим гірше, тим краще. Якщо їхній план спрацює, то і «тіньовий прем’єр» має значні шанси на президентську посаду.

 

Скільки тих,

що проти всіх

— А де ж виборці молодого Яценюка?

— Його команда розраховує на голоси невдоволених — тих, «хто проти всіх».

— І таких багато?

— Стільки, що їхніх голосів може вистачити, аби одразу пройти в другий тур президентських перегонів.

— Навіть так?

— Все може бути. Люди переважно бідують, економічна ситуація в країні непроста, якщо не сказати — драматична. Збігає літо, а по-справжньому президентська кампанія розпочнеться восени. До тієї пори картина може кардинально змінитися. Хотілось би, щоб, нарешті, у нас з’явились нові обличчя, здатні провести реформи в політиці та економіці.

— Коли це може статися?

— Навряд чи під час цих президентських перегонів, вони нічого принципового у владі не змінять. Надія на вибори парламентські — за умови, якщо в політиці з’являться по-справжньому нові обличчя.

 

Спілкувався Олександр Кавуненко