Страуси в Козельці

Віддавен українці були добрими господарями на своїй землі. Ще від часів трипільської культури на наших землях врожаїло жито, пшениця, гречка, тут вирощували коней, корів, свиней та інших домашніх тварин. А сьогодні — розповідь про Володимира Ричка, який живе у містечку Козелець, що на Чернігівщині й уже третій рік вирощує африканських страусів. Наш кореспондент Василь Копистко попросив його розповісти читачам газети про те, як вдалося освоїти незвичайне для України вирощування африканських птахів.

— Пане Володимире, розкажіть, будь ласка, як починалося ваше захоплення?

— Якось я дізнався, що страуси добре приживаються в домашніх умовах і їх набагато вигідніше тримати вдома, чим традиційних свиню або корову. Вирішив перевірити це, і три роки тому купив десять місячних африканських страусенят. Відтоді й почав займатися цими птахами.

— Чи важко було їх доглядати?

— Аніскілечки. Хто вирощував курчат, той мене зрозуміє: з страусенятами так само, тільки вони — більших розмірів і швидше ростуть.

— А якісь щеплення їм робили чи, можливо, давали вітаміни?

— Ніяких щеплень не робив. Тільки ще давав воду з марганцівкою та високопротеїновий корм, як і курчатам колись. Адже страуси, як і крокодили, — найдавніші тварини, за тисячі років вони пристосувалися до різних кліматичних умов і надзвичайно живучі.

— А згодом, коли вони підросли, як ви їх годували?

— Тоді вже зовсім легко стало. Страуси в природі пасуться самостійно і всеїдні, а в мене вони тут у загоні. Тому я брав траву чи бур’ян, все що росло під ногами, пропускав через січкорізку і давав їм. А ще годував зерновими відходами.

— А зерно не їдять?

— Вони їдять все (посміхається). У страусів двокамерний шлунок, і тому дуже потужний. Все що не дай — все перетравиться. Тільки петрушку не можна — мене про це попереджали. Вважаю, що тримати страусів вигідніше, ніж, наприклад, корову чи свиню. Їх легко доглядати, вони не хворіють, швидко ростуть, у них смачне м’ясо і яйця, до того ж швидко розмножуються.

— Пане Володимире, а які ще труднощі виявилися згодом?

— Хвилювався, як мої страуси зимуватимуть. Але — даремно. Вони виявилися справжніми моржами — зовсім не боялися холоду, дощу. За температури до мінус 15 градусів морозу ночували надворі на снігу! А коли був більший мороз, то я їх заганяв у хлів ночувати.

— Коли ваші страуси почали нестися?

— Нести яйця вони почали на другий рік у жовтні. Та не довго, бо стало холодно, і вони перестали нестися. І тільки цього року з кінця квітня, це вже на третій рік, почали нестися регулярно. Страусиха несе одне яйце через 3-4 дні. Лише зараз я назбирав яєць та заклав їх до інкубатора.

— Отже, скоро матимете вже своїх страусенят?

— Дасть Бог, так і буде. Самому цікаво, чи вдасться мені і цю справу налагодити. Недавно придбав спеціальний інкубатор для страусячих яєць, і коли вийде в газеті цей матеріал, то, можливо, у мене вже з’являться свої маленькі страусенята.

Козелець
Чернігівської області