Унікальний жертовник знайдено на Волині

«Як правило, рядове готське поселення — це три-чотири будиночки, а тут їх більше півсотні, — відзначає науковець Д.Козак. — У готів було два основних божества: Вотан і Тор. А це жертовник — тут розкладали величезне вогнище, є спеціальні місця для оброблення туші після спалювання, тому що залишки після пожертвування доїдали люди. Збереглося місце, куди клали кістки тварин, і чаші, куди зливали їх кров».

Знахідки готського періоду з’явилися завдяки пошукам венедів — стародавнього праслов’янського народу, сліди культури якого масово були знайдені в Україні саме завдяки експедиціям під керівництвом Козака. Ниточки кожного разу тягнулися на Волинь. Вже перші знахідки перевершили всі очікування.

«Мабуть, не знайдеться на території Волині, і, ймовірно України, визначнішої пам’ятки, яка по насиченості культурними шарами і масштабами могла б порівнятися з цією територією, — відзначає науковець. — Тут, по суті, відображена вся історія України — від початку землеробства в IV-V тисячолітті до нашої ери — і аж до XII століття нашої ери. Щороку при розкопках ми знаходимо щось надзвичайно цікаве».

Серед знахідок археологів — з поселення рибальського племені неврів — кістковий гарпун у формі тризуба, а також амфора із зображенням найдавнішого на території Європи плуга.

Серед новітніх знахідок — також скульптура бога, яка належить до IV століття нашої ери. Очевидно, хтось з місцевих готів, що побував на римській території, привіз з собою скульптуру Сарапіса, допускають дослідники.

«Готи були язичниками. Боги у них були безособові істоти, і жили невідомо де, — говорить Денис Козак. — А тут знайшли божество на ім’я Сарапіс, яке створили в Єгипті греки для того, щоб наблизити до себе в духовному сенсі єгиптян. Воно має грецькі риси обличчя. Єгиптяни його не прийняли, а римляни — перейняли від греків. І у них воно було дуже поширене. У римлян він вважався покровителем жінки, війни, плавання».

Козак завіряє: на території України дос залишається більше археологічних визначних пам’яток, ніж в Європі в цілому, проте їх активно знищують. «В Україні ще існують близько 150—200 тисяч визначних пам’яток, — зазначає науковець. — Але щорічно їх кількість зменшується — на десятки, а то і сотні. Лише тут, навколо Хренніцького водоймища всі землі — визначна пам’ят­ка археології. Ми, археологи, добилися рі­шення обласної ради в 2003 році про визнання цих земель землями історико-культурного призначення».

На таких землях забороняється будь-яке будівництво і сільгоспроботи, землевідведення, оренда приватної власності. Незважаючи на це, біля Хренніцького водоймища будується багато дач. Заступник директора Інституту археології Національної академії наук України визнав, закон про охорону визначних пам’яток залишається тільки на папері.