Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ІЛЛІЧ З ТАЛЬНОГО ПІШОВ УНОЧІ

Колись компартійне керівництво Тальнівського району гордилося, що в райцентрі й багатьох селах найбільше в області пам’ятників Леніну. Коли з проголошенням Незалежності України компартію заборонили, апаратники з приміщення райкому прихопили все ласе і корисне. Бюст свого вождя вони, з ідейної скромності, засунули в куток та ще й носом до стіни. Таким виявилося переконання у вічності вчення.

Часи змінилися і гордість пропала. Спочатку в Тальному зняли бюсти коло технікуму, на залізничному вокзалі. Три пам’ятники залишилися. Під тиском громадськості депутати міської ради прийняли одну постанову, а через кілька років й іншу про демонтаж пам’ятників Леніну у Тальному, як уособлення злочинної системи. Ветерани виступали проти і їм йшли назустріч. Хай залишається для забавки сповідникам вчорашньої ідеології! Оптимісти казали, що діждуться, коли «вождь сам зійде з постаменту».

У 2000 році змінилося керівництво міської ради. Тих двох постанов воно не відмінило, а прийняло свою: пам’ятники зняти. Слово є, а волі нема. Торік вчетверте, при тому ж таки міському голові О.Біленку, збираються депутати міськради, щоб остаточно вирішити питання із знесенням пам’ятників Леніну. На підмогу поріділим лавам тальнівським комуністам висаджується у самісінькому центрі десант комуністів із Черкас. Депутати не зважуються ні прийняти нову постанову, ні скасувати три попередніх. Отак і зостався стояти ідол чужої ідеології у трьох місцях Тального.

 Терпець людям урвався. Через кілька місяців після «десанту» вночі із 6 на 7 листопада «вождь пролетаріату», а стояв він поруч із податковою інспекцією, таки зійшов із п’єдесталу. Оскільки довго застоявся, то пішов прямо головою вниз. На постаменті постав відповідний йому напис: «Кат нації». Міський голова Олександр Біленко у пресі заходився звинувачувати «демонтажників» у злочинах, вандалізмі, навіть обізвав «тхорами». А про свою неспроможність виконати рішення міської ради і слова не мовив. За лайкою пішло продовження. Осталися ще пам’ятники Леніну перед міськрадою і біля цукрозаводу. Люди й тут вирішили втілити рішення міськради, а її самій для науки, «в життя». У двадцятих числах лютого 2009 року обидва пам’ятники з «керівною і направляючою рукою» серед ночі було знято. Що вождь із своїми поплічниками робив, те й заслужив. Руйнував, знищував, убивав, тим і йому віддячилося.

Голову міськради тут прорвало до решти. Не ідолога злочинного комуністичного режиму став він звинувачувати, а тих, хто замахнувся на пам’ятник «вічно живого». Читаємо в районній газеті: « …цинічний і зухвалий злочин з повним набором авантюризму і підлості, за який законодавством передбачена кримінальна відповідальність. (Про Укази керівників держави і власні постанови ні слова — Б.П.) Злочин скоєний егоїстичною, хамською, тупою і аж занадто боягузливою групою осіб. Як міський голова я ставлюся до цього факту з розчаруванням, бо дивуюся вражаючій необізнаності отих самих, відірваних від існуючої реальності горе-патріотів, адже за давно прийнятими і озвученими на широкий загал рішеннями міської ради, ми мали не лише демонтувати (але цивілізовано) сам пам’ятник, а й повністю реконструювати всю площу…» Скажу, що я також за те, щоб привселюдно, навіть урочисто, познімати отакі пам’ятники й вулиці поперейменовувати, але за балачками нема справ. Тоді не буде ні криводушництва, ні побивання за злочинним минулим. Як громадянин, змушений підказати не тільки міському голові Тального, а й його колегам по інших містах, що рішення потрібно не тільки приймати, озвучувати, а й виконувати. І це для влади — основне!

Для заспокоєння О.Бі­ленка згадаємо, що й пам’ятники вірному послідовнику Леніна «батьку, вчителю і вождю всіх пригноблених і бідних» Сталіну в кінці 1950-х — на початку 1960-х років також познімали серед ночі. І не було ні заворушень, ні ремствувань. А в су­спільстві почалося під­несення.

 

Б.Петренко
М.Тальне Черкаської обл.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com