Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Август хорьх: доля конструктора

У 30-х роках минулого століття славу німецького автопрома багато в чому втілювали розкішні 8- і 12-циліндрові автомобілі, що носять Horch. На той час засновник компанії Август Хорьх, якому йшов вже сьомий десяток, практично відійшов від справ, ставши «весільним генералом».

Але так було не завжди. Після училища Хорьх працював на ливарному заводі в Ростоці, потім — в проектному відділі суднобудівельної компанії, де познайомився з двигунами внутрішнього згорання. Йому довелося займатися силовими установками торпедних катерів — нового класу військових кораблів.

Згодом молодого здібного Хорьха взяв на роботу сам Бенц. Нарешті Август зміг повністю присвятити себе улюбленому заняттю — автомобілям.

Та все ж Карл Бенц був для Хорьха дуже консервативний. Конструктору хотілося самому взятися за справу. Все це і привело до створення власної фірми. Для Бенца це був важкий удар.

Отримавши фінансову підтримку одного спроможного комерсанта і в містечку Еренфельд, під Кельном, талановитий і амбітний молодий німець заснував фірму A. Horch & Co зі штатом в 11 чоловік. Спочатку вона займалася лише ремонтом чужих автомобілів. Але вже в 1900 році з’явився перший автомобіль Хорьха з розташованим спереду двоциліндровим мотором потужністю 4–5 к.с. Привід на задні колеса здійснювався архаїчною ремінною передачею. Головним же достоїнством конструкції стала коробка передач в єдиному блоці з головною передачею — рішення на ті часи прямо-таки революційне. На шасі встановили кузов роботи кельнской каретної майстерні Utermohl. Преса ще обговорювала достоїнства і недоліки першого автомобіля, а з воріт фабрики вже викотили другу модель. Це був перший в Германії автомобіль з карданною передачею, алюмінієвими картерами двигуна і коробки передач, безшумною коробкою з шестернями з високолегованої сталі. До роботи над двоциліндровим двигуном потужністю 10–12 к.с. Хорьх залучив талановитого інженера Фріца Зайделя. Від замовників не було відбою, кількість співробітників компанії зросла до дев’яноста чоловік, і в колишніх рамках їй стало тісно. У 1902 р. Хорьх перевів фірму в Райхенбах, а опісля ще два роки — в Цвіккау. Статутною капітал акціонерного суспільства досяг на той час значної суми в 140 тисяч марок. Третя модель компанії отримала чотирициліндровий мотор потужністю 16–20 к.с. Первісток нового заводу в Цвіккау Model 4 комплектувався чотирициліндровим 2,6-літровим двигуном потужністю 14-17 к.с. Це був прогресивний для початку століття автомобіль з триступінчатою трансмісією, подвійним запаленням від магнето і акумулятора і пневматичними шинами. Турботи Хорьха зводилися не лише до проектування нових моделей. Не меншу увагу він приділяв нарощуванню капіталу. 1906 року автомобілі Horch могли побачити відвідувачі Берлінського і Паризького автосалонів. Рік потому компанія представила свою першу шестициліндрову модель (8 л, 60 к.с.). Першим покупцем цього розкішного автомобіля став султан острова Ява. Все ж, всупереч захопленим відгукам преси, попит на машини в Германії виявився помітно нижче, ніж розраховували акціонери. Прекрасно розуміючи значущість автогонок як засоби реклами і бажаючи підняти престиж своєї марки, Хорьх стає постійним учасником змагань. За кермо сідали і сам конструктор, і відомий німецький спортсмен доктор Штосс. Світ швидкості, азарту і революційних конструктивних рішень. Нову модель ZD, що з’явилася в 1906 році, з 40-сильним 5,8-літровим мотором забезпечили легким спортивним кузовом і виставили на престижні гонки на приз Генріха Прусського. Виступ закінчився невдало. 1909 року під потужним тиском акціонерів засновник компанії покинув її. Йому виплатили компенсацію в 25 тисяч марок, яку не можна назвати інакше, ніж образливою. Адже, наприклад, Horch ZD коштував 15 тисяч.

Всього місяць опісля в тому ж Цвіккау він заснував нову компанію August Horch Automobilwerke GMBH. Але суд заборонив конструктору називати авто своїм іменем.

Нова машина отримала назву Audi. Рекламу компанії прикрасило зображення величезного вуха. Приступаючи до роботи в своїй новій фірмі, Хорьх, як сказано в його мемуарах, заявив: «Я за будь-яких обставин прагнув будувати виключно великі і хороші автомобілі з першокласних матеріалів». Первістком став в 1910 році тип Audi AU/22 (2,6 л, 22 к.с.). Його двигун був зібраний з двох блоків по два циліндри. Рік потому компанія представила цілу гамму нових моделей. Одна з них — С14/35 з 35-сильним двигуном об’ємом 3,5 л, чотириступінчастою трансмісією і легким алюмінієвим кузовом. Автомобіль розганявся до «сотні» і без зусиль справлявся із затяжними підйомами на гірських дорогах. Машина під управлінням самого Хорьха взяла участь в другому Альпійському Пробігу — складному в Європі багатоденному змаганні в Австрійських Альпах, прообразі сучасних ралі. У 1913 і 1914 роках ті ж автомобілі принесли фірмі перемоги в командному заліку, причому в останній довоєнній гонці відразу п’ять Audi прийшли до фінішу з чистими заліковими листами, за що автомобіль отримав назву «Завойовник Альп». Виключно вдала конструкція дозволила йому протриматися у виробництві до 1925 року. Параллельно з моделлю Із з’явилися ще дві, також чотирициліндрові — D і E з двигунами меншого об’єму з верхніми впускними і нижніми випускними клапанами, подвійним запаленням і бензонасосом. Остання довоєнна модель Audi G8/22, відносно недорогий автомобіль з 22-сильною «четвіркою» об’ємом 2,1 л, користувалася такою популярністю, що її випускали до 1926 року.

До початку Першої світової війни Хорьх в основному займався розробкою нових моделей. Починаючи з 1914 року він став поступово віддалятися від справ компанії. Він все більше приділяв увагу новому захопленню, колекціонуючи посади в різних структурах. З початком війни він отримав необтяжливий пост в наглядовій раді компанії, що мала монополію на продаж уживаної армійської техніки, перш за все — автомобілів.

В кінці 1916-го Хорьх увійшов до Комісії з підготовки виробництва ні­мецьких танків. Після вій­ни він остаточно відійшов від справ компанії і переїхав до Берліна. Терпінню акціонерів Audi прийшов кінець. Вирішенням зборів Хорьха усунули від керівництва компанією, залишивши йому лише членство в наглядовій раді.

Після закінчення війни завод Audi продовжував випуск старих моделей і готував нову Audi K (3,6 л, 50 л.с.), запущену в 1921 році. Хорьх з’являвся лише на засіданнях наглядової ради компанії. У 1922 році був оголошений конкурс на емблему фірми. Поступила пропозиція зробити символом зображення одиниці на тлі земної кулі. Хорьх підтримав ідею, заявивши на засіданні ради, що цей знак як не можна краще виражає високу якість Audi і «нерозривно пов’язаний з амулетом, що приносить щастя, в якому числа, і одиниця перш за все, грають важливу роль». Опісля декілька років з’ясувалося, що схожу символіку використовує одна італійська маргаринова компанія, але одиницю на радіаторах Audi вирішили все ж залишити.

Економічна криза початку 30-х років змусила німецькі фірми Audi, Horch, DKW і Wanderer об’єднатися в концерн Auto Union, що відразу став другим за значенням німецьким автовиробником. Його емблема у вигляді чотирьох переплетених кілець символізувала союз непорушний компаній, що увійшли до нього. Творець двох з них не міг, природно, залишитися в стороні від такої події. Вирішенням акціонерів він був призначений директором заводу Horch, членом наглядової ради концерну і його технічним консультантом. 1932 року Август Хорьх знов «з невимовним хвилюванням» увійшов до воріт заводу, що носив його ім’я. З цієї нагоди Хорьху піднесли Horch.

Завод в 30-х роках випускав широку гамму моделей, вершиною якої стали величезні, розкішні автомобілі з 8- і 12-циліндровими двигунами і штучної роботи кузовами. До їх створення Хорьх вже не мав жодного відношення, ці шедеври проектувалися головним інженером компанії Паулем, сином Готтліба Даймлера. Хорьх з його гіпертрофованим патріотизмом припав до двору і в «тисячолітньому» рейху. Нацистська верхівка відносилася до нього більш ніж прихильно і цінувала як одного з патріархів національного автобудування. Хорьх все так само засідав в раді міністерства, активно виступаючи за обмеження ввезення в країну американських автомобілів. Проте, обіймаючи відразу декілька важливих посад, він все ж не вступив в нацистську партію, що дозволило йому уникнути яких-небудь переслідувань після війни. В 1942 р., коли йому було 74, Хорьха вибрали віце-президентом наглядової ради Auto Union. Але дні концерну, як і всього рейху, добігали кінця. В 1944-м, Август Хорьх тихо пішов у відставку. Всіма забутий, він закінчив свою дорогу в баварському Мюнберзі 3 лютого 1951 р. у віці 83 років. Обидві створені їм марки не забуті. Audi процвітає і понині, а автомобілі Horch по праву займають гідне місце в історії. Яскравий тому приклад — винагорода Best of Show, присуджена в 2004 році родстеру Horch 853A з кузовом Erdman & Rossi на престижному конкурсі в Пібл Бич в Каліфорнії.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com