ПОЧУТИ ГОЛОС ЕКОНОМІСТІВ

Державна економічна політика за дев’ятнадцять років української незалежності привела країну в економічну безвихідь, і сьогодні, на мою думку, Україна перебуває на межі остаточної втрати економічної незалежності й формування маріонеткової держави.

Аналіз пропозицій сучасної політичної еліти щодо антикризових заходів та стратегічних аспектів економічного розвитку свідчить про подальший прогрес її економічної короткозорості. Пропонується, зокрема, стимулювати внутрішнє споживання через збільшення споживчого кредитування; звільнити від податків малого бізнесу при збереженні ПДВ й податку на прибуток на решту бізнесу; відновити іпотечне кредитування за рахунок ресурсів НБУ; ввести нові податкові пільг й преференції; почати масове будівництво доріг, мостів, портів; помірна інфляція тощо.

Ці заходи, з одного боку, ніяк не пов’язані з підвищенням рентабельності національної економіки на світовому ринку, з іншого — деякі з них якраз і створили передумови для сучасної економічної кризи.

Реалізація цих пропозицій, на наш погляд, з часом неминуче приведе Україну до повного економічного краху, тому що більшість пропонованих заходів спрямована не на лікування хвороби, а на тимчасове зняття її симптомів. Хоча ці заходи за рахунок роздування не забезпеченого реальними доходами громадян нового кредитного «міхура», який стимулює внутрішнє споживання, на декілька років можуть створити видимість економічного оздоровлення. Але після цього, — неминучий економічний крах.

Внутрішній попит в умовах надзвичайно низької конкурентоспроможності національної економіки потрібно стимулювати зростанням зарплат, а не кредитування.

Всеукраїнський союз учених-економістів звертається до всіх інститутів державної влади утриматися від популістських заходів і до завершення роботи над проектом Стратегії соціально-економічного розвитку України «Нова економіка», з метою створення ефективних умов для інтенсивного розвитку вітчизняного виробництва з високим експортним потенціалом, зосередити увагу на необхідності проведення наступних першочергових антикризових заходів, пропонованих нашою організацією:

1) На три роки економічної стабілізації істотно обмежити споживче кредитування. Це дасть змогу зменшити споживання імпортних товарів, що стримуватиме відтік грошових ресурсів за межі країни й підвищить обсяги заощаджень, а, отже, й інвестиційний потенціал населення. Така ситуація позитивно позначиться на оздоровленні банківської системи через наповнення її депозитними внесками.

Нині всі першочергові потреби людини можна задовольнити, обмежуючись сучасним співвідношенням попиту й пропозиції. Докризовий рівень споживання, «кредитоманія», яку він викликав, в переважній більшості випадків був обумовлений не життєвою необхідністю придбання певних додаткових благ (нового мобільного телефона, телевізора, автомобіля тощо), а як наслідок дії на людську свідомість маркетингових технологій, що викликають жадобу нових покупок. В умовах тотального захоплення споживчого ринку імпортними товарами стимулювання споживання цих товарів наносить безперечну шкоду національній економіці.

2)На три роки відмовитися від іпотечного кредитування населення.

Іпотечне кредитування населення призводить до напряму колосального інвестиційного ресурсу в створення об’єктів, ніяк не пов’язаних з підвищенням конкурентоспроможності національної економіки на світовому ринку. Через тетакі інвестиції не ефективні з огляду збільшення прибутків од експортних операцій. А експорт, як відомо, -единий спосіб забезпечення притоку в країну некредитних грошових ресурсів. Крім того, переважна більшість обробних будівельних матеріалів імпортуються, що призводить до відтоку грошових коштів за межі країни.

В нинішніх умовах, з урахуванням життєво важливої необхідності підвищення національної конкурентоспроможності на світовому ринку, такий розподіл внутрішніх ресурсів є украй нераціональним.

3) Стимулювання банківської системи до інвестування у виробництво.

Це, перш за все, повинні бути нові виробничі бізнес-проект, продукція яких орієнтована на експорт. Істотне обмеження споживчого кредитування, з одного боку, й наповнення депозитної бази — з іншого, приведе до істотного зниження процентних ставок по депозитах, що, своєю чергою, створить умови для кредитування виробничої системи під невеликі відсотки.

4) Жорстке державне регулювання банківської системи з метою недопущення знецінення гривні.

У жодному випадку не можна допускати навіть незначного падіння гривні до моменту, поки експорт не перевищуватиме імпорт як мінімум на 30%.

Більшість різких коливань валютного курсу, що раніше відбувалися, можна пояснити або спекуляціями на валютному ринку, або некомпетентністю Національного банку. Тому необхідне введення украй жорсткої персональної відповідальності керівників Національного банку за падіння курсу національної грошової одиниці.

5) Повна зупинка контрабанди.

Всеукраїнський союз учених-економістів готовий запропонувати дієві заходи, які протягом місяця дадуть змогу повністю зупинити контрабанду. Колосальні масштаби контрабанди призводять не тільки до недонадходження грошей до бюджету, але, що набагато небезпечніше, — забезпечують постійне перетікання грошових ресурсів з України за кордон. В умовах, коли імпорт істотно перевищує експорт, контрабанда імпортних товарів посилює знекровлення грошової системи України й ставить економіку країни в залежність від закордонних кредитних ресурсів.

6) Податкова реформа.

Повна відміна ПДВ, податку на прибуток і єдиного податку на малий бізнес. Натомість введення 5%-го податку на покупку, який сплачує споживач. Повна ліквідація будь-яких пільг на будь-які інші податки й збори. Експортне мито — 5% від вартості товару. Основні переваги відмови від ПДВ й податку на прибуток і введення податку на покупку в розмірі 5% від вартості покупки очевидні.

В умовах відсутності податків на підприємницький прибуток розпочнеться інвестиційний бум, зрозуміло, за умови, якщо буде забезпечена політична стабільність і передбачуваність держави. Неминуча істотна детінізація економіки, оскільки немає сенсу приховуцвати податки, яких не існує. Відтак до бюджету повинно додатково поступати як мінімум 80 млрд. грн. до наявного рівня податкових надходжень.

Істотно скоротиться час і невиробничий персонал, необхідний для адміністрування податків. Це дасть значну економію в загальнодержавному масштабі на рівні як мінімум у 15 разів нижче існуючих витрат, необхідних на админістрування податків.

Ця реформа послужить економічним важелем для формування громадянського суспільства в дердаві, де нині посилюються передумови до руху в бік тоталітаризму. Пересічна людина, споживач знатиме, що держава живе саме на його, звичайної людини, податок з покупки, а не на податки, які платять корпорації. Тож наш співвітчизник буде вимогливішим до послуг, що надається йому державою; держава, у свою чергу, буде відповідальніша перед своїми громадянами.

Сплата цього податку державі здійснюється споживачем у момент покупки. Соціальна функція бізнесу — передати державі ці гроші, що достатньо легко здійснити в день покупки або наступного дня. Зрозуміло, з боку бізнесу може існувати спокуса крадіжки цих грошей. Але існує достатньо легкий і простій механізм, як цього не допустити. Перевага — процес надходжень до бюджету може йти перманентно, що забезпечить стабільність наповнення його прибуткової частини. Введення податку на покупку зробить низькорентабельними або взагалі нерентабельними багаторівневі корупційні канали розподілу з великою кількістю посередників і стимулюватиме розвиток реального сектора економіки.

7) Фінансування проведення ЄВРО-2012 в Україні обмежити приватними інвестиціями та інвестиціями місцевих органів влади.

Необхідно визнати, що в умовах важкої економічної кризи витрата декількох десятків мільярдів бюджетних грошей на будівництво стадіонів та готелів викликає дуже серйозні сумніви в економічній обгрунтованості цього кроку. Навіть економічно розвинені країни навряд чи могли б дозволити собі в умовах сучасної кризи розгортати подібне будівництво об’єктів сумнівної економічної цінності. Чи не дуже висока ціна пихатості тих, хто сходить з політичної арени?

8) Психологічне стимулювання скорочення внутрішнього споживання.

Обмежувати внутрішнє споживання необхідно доти, поки не розвинеться вітчизняний бізнес, що виробляє товари масового попиту і будуть створені нові экспортноорієнтовані виробничі потужності, а експорт не перевищуватиме імпорт як мінімум на 50%. Сьогодні країна повинна навчитися економити. Демонстрація з боку всіх інститутів державної влади скорочення споживання повинно стати прикладом для решти населення.

Необхідно також обмежити час рекламної дії на телебаченні як мінімум у п’ять разів і встановити жорсткі норми розташування рекламних щитів. Крім того, доцільно встановити свого роду акциз на рекламу імпорту, спрямувавши всі отримані кошти на інвестиції у вітчизняне виробництво.

9) Проведення дієвих антикорупційних заходів, спрямованих на ліквідацію схем відкотів у розподілі державних ресурсів.

В умовах, коли країна перебуває на межі економічного краху, подальше превалювання в даному аспекті особистих інтересів над державними може призвести до знищення самої держави.

10) Створення державного банку інноваційного розвитку.

Зазначені заходи в обов’язковому порядку повинні привести до підвищення рівня заощаджень населення. Зважаючи на низький ступінь довіри населення до бізнесу і фактичної відсутності в Україні фондового ринку навряд чи населення самостійно інвестуватиме свої заощадження у бізнес-проекти. Створення державного банку інноваційного розвитку з його правильним позиціонуванням здатне у вигляді довгострокових депозитних внесків привернути значні інвестиційні ресурси населення. Ці ресурси слід спрямувати у створення новітніх високотехнологічних экспортоорієнтованих державних підприємств або з високою часткою державної власності, які доцільно трансформувати у ВАТ. Відсотки за

цими депозитах, або ж суму самого внеску по закінченню терміну за бажанням вкладника можна видавати акціями даних підприємств.

Альтернативою формування такого банку може послужити створення державного пайового інвестиційного фонду.

11) В умовах необхідності економії грошових ресурсів власники та керівники підприємств повинні показати приклад громадянської солідарності зі звичайними робітниками.

Коли Японія долала післявоєнну кризу, США велику депресію і сучасну економічну кризу, керівники багатьох підприємств на період подолання кризи встановлювали собі зарплату на рівні простого робітника або навіть в 1$ на знак громадянської солідарності. Громадянська солідарність завжди була найважливішим чинником подолання кризових явищ.

Якщо в умовах нинішньої кризи весь її тягар ляже на просту людину, а власники і топ-менеджери підприємств, політична еліта будуть і надалі демонструвати прагнення до розкішного життя, апатія, що охопила сьогодні мільйони пересічних громадян може призвести до нігілізму — повного заперечення існуючої дійсності, що здатне викликати її радикальні зміни.

12) Ухвалення бездефіцитного бюджету.

Істотно скоротити державні витрати цілком можливо за рахунок їх раціоналізації і жорсткого припинення технологій відкотів. Окрім цього, враховуючи абсурдність нескінченного зростання чисельності держапарату управління за одночасного скорочення чисельності населення та шкоду національній економіці від надмірної бюрократизації, а відтак, уповільнення економічних процесів, — необхідно максимально скоротити чисельність держапарату управління і витрати на його утримання.

13) Развиток фондового ринку, зокрема ринку державних цінних паперів.

Развиток фондового ринку паралельно із створенням державного інноваційного банку — важливий інструмент для залучення інвестицій від населення в нові виробництва. П’ять ключових моментів: 1) емісія недержавних цінних паперів повинна вирішуватися тільки з метою розширення виробництва під конкретний бізнес-проект; 2) державна експертиза надійності емітента й обгрунтованості бізнес-проекту, щоб не допустит шахрайства; 3) обов’язкове страхування ризиків; 4) державний контроль за цільовим використанням інвестицій; 5) інтенсивне стимулювання з боку держави створення нових виробничих, перш за все экспортоорієнтованих, підприємств у формі ВАТ.

Розвиток внутрішнього ринку державних цінних паперів — також важливий крок до ефективного управління державним боргом з урахуванням світового досвіду.

14) Створення Національної економічної ради.

Враховуючи, що необхідним і найважливішим чинником економічного зростання є досягнення цивільного консенсусу між гілками влади, бізнесом і суспільством щодо подальшого економічного курсу, а нині щодо цього в країні панує тотальне недовір’я, украй актуальне

створення незалежної Національної економічної ради. Вона визначає економічну стратегію країни й контролює етапи її реалізації. До речі, подібний орган був створений в післявоєнній Японії і забезпечив її економічне диво.

До складу Ради повинні увійти представники Президента України, Верховної Ради України, Кабінету міністрів України, Національної академії наук України, Всеукраїнського союзу учених-економістів, Українського союзу промисловців та підприємців і представники найбільших корпорацій. Склад ради не повинен змінюватися впродовж всього періоду реалізації стратегії (Всеукраїнський союз учених-економістів завершує розробку стратегії «Нова економіка» на 15 років), а його ухвали повинні мати силу закону без права будь-якого вето. Водночасс усі проекти законів, що впливають на економіку країни, повинні проходити обов’язкову попередню експертизу в Національній економічній раді щодо відповідності Національної стратегії економічного розвитку і без його схвалення не мати права на подальше проходження.

Зазначені першочергові антикризові заходи є стартовими позиціями для реалізації Концепції українського економічного дива, розробленої Всеукраїнським союзом учених-економістів.

У комплексі з перетвореннями, спрямованими на структурну перебудову економіки, подальшими реформами в інвестиційній-інноваційній політиці, з пенсійною реформою, інституційними змінами, реформами в системі державного управління, в сферах освіти, охорони здоров’я, правового захисту та іншими напрямами, пропонованими Всеукраїнським союзом учених-економістів в рамках розробки Стратегії соціально-економічного розвитку України «Нова економіка», реалізація запропонованих вище антикризових заходів дасть змогу забезпечити в довгостроковій перспективі інтенсивне економічне зростання, високий рівень життя співвітчизників і вивести Україну на передові рубежі в світовій економіці.

Всеукраїнський союз учених-економістів ще раз настійно закликає політичну еліту країни відмовитися від сьогохвилинних популістських економічних рішень або дій, спрямованих на захист окремих видів бізнесу на шкоду національної конкурентоспроможності, а керуватися істинно державними інтересами забезпечення довгострокового благополуччя українського суспільства.

Олександр Кендюхов,
доктор економічних наук, голова Всеукраїнського союзу учених-економістів