Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

РИНОК ПРАЦІ ПІСЛЯ КРИЗИ

Як відомо, світ змінюється під впливом фінансово-економічних чинників, і сьогоднішня економічна криза дещо змінить трудові запити роботодавців і працівників. Адже вже сьогодні ринок вакансій змінюється через масові скорочення кадрів зберегти роботу вдається лише най­більш кваліфікованим працівникам, а фінансово слабкі компанії втрачають не лише капітали, але й цінні трудові кадри, які не можуть миритися зі зниженням заробітної плати і шукають собі кращі робочі місця. Про те, на які професії буде найбільший попит після кризи і які вимоги постануть перед учасниками ринкового процесу розповів ректор Міжрегіональної Академії управління персоналом, доктор економічних наук, професор Валерій Борисович Захожай.

— Яким чином фінансова криза вплинула на трудовий ринок?

— Фінансова криза вплинула на всі сфери діяльності в країні і особливо на ринок праці: скоротилося виробництво, знизилася заробітна плата, частина якої відійшла у тінь, роботодавці втратили необхідність втримувати своїх працівників за допомогою бонусів, тепер вони прагнуть максимально зменшити видатки на виробництво і, в першу чергу, економити на персоналі. Почали згортатися соціальні програми, розпочався процес оптимізації штатних розписів і посадових обов’язків. Український ринок праці перетворився з «ринку здобувача» на «ринок роботодавця». Підвищення вимог роботодавця часто ускладнює процес працевлаштування навіть для фахівців, на яких є попит, що змушує  працівників змінювати сферу своєї діяльності. В результаті виходять «психологи-математики», «біологи-економісти» і т.д.

Разом з тим, у кризі є і позитивні моменти: звільнені у багатьох випадках компенсують наявний на ринку дефіцит кадрів, чим деякі структури оптимізували свій персонал; почала виявлятися важливість тих чи інших професій, стало остаточно видно, що справжніх фахівців у нас — одиниці, але тепер їх простіше виявити і зібрати, тоді як раніш це було проблематично.

— На які спеціальності, на Вашу думку, є попит сьогодні і які галузі варто розвивати для створення робочих місць?

— Сьогодні ми говоримо про те, що країні потрібні інженери, хіміки, фізики і т.д. І з цим неможливо не погодитися, однак, ми повинні розуміти і те, що молода людина обере ту спеціальність, завдяки якій можна буде після закінчення навчання у ВНЗі знайти роботу, яка, в першу чергу, принесе усвідомлення своєї корисності і задоволення, а також необхідний заробіток.

Звичайно, на підготовку таких фахівців, в першу чергу, повинне бути зорієнтоване державне замовлення. А його обсяги повинні відповідати реальній потребі у тих чи інших спеціальностях.

У зв’язку з цим необхідно пам’ятати, що спеціаліст готується на тривалий період, і тому його підготовка повинна бути орієнтована на довготермінові програми розвитку країни.

В умовах кризи не можна однаково розвивати всі галузі національної економіки. Необхідно визначитися, на що ми можемо спиратися зараз у відносно короткі строки, відновити, розвинути і на базі цієї сфери діяльності «підняти» і розвивати надалі необхідні ефективні і перспективні для країни галузі.

Так, наприклад, якщо спиратися на аграрну концепцію пріоритетного розвитку країни (що є для нас цілком логічним), то природно, що важливо навчати спеціалістів і для рослинницького, і для тваринницького напрямку, а також спеціалістів, які обслуговують ці сфери діяльності. Якщо це буде туризм — потрібні спеціалісти такого профілю, відповідає цій галузі і т.д.

Проблема забезпечення потреби у спеціалістах у певній галузі національної економіки існувала, і буде існувати, на мій погляд, постійно. І залежатиме ця проблема від пріоритетів розвитку відповідних сфер економіки країни.

— Як на Вашу думку, чи існують універсальні спеціальності, на які буде попит завжди?

— Часто виникає запитання: чому сьогодні абітурієнти ідуть навчатися переважно на правові, економічні, менеджерські спеціальності? Очевидно тому, що ці спеціальності мають універсальність і широкий спектр застосування знань. У будь-якій діяльності потрібен і бухгалтер, і фінансовий директор, і менеджер, і правник. Абітурієнт впевнений, що отримавши таку спеціальність, він матиме роботу і переваги кар’єрного зростання. Сьогодні існує значна відмінність між тими, хто хоче працювати, тими, хто потрібен економіці, і тими, хто насправді є на ринку праці.

І не новою є думка про те, що у нас багато дипломованих спеціалістів і дуже мало висококваліфікованих працівників. При чому останнє значною мірою залежить від особистих якостей та відповідальності самої людини. І однією з особливостей нинішнього етапу розвитку українського ринку праці є наявність певної кількості пропозицій з працевлаштування через гостру нестачу саме кваліфікованих кадрів.

Таким чином, зниження внаслідок кризи заробітної плати у населення зменшує його купівельну спроможність, що зумовлює необхідність розвитку сервісних структур, що вимагають спеціалістів, які займаються ремонтними роботами (побутової техніки, взуття, машин тощо). Сюди не входять перукарі, працівники салонів краси і т.д.

Підвищиться значимість таких робочих спеціальностей, як токарі, пекарі, фрезерувальники, штукатури, муляри, сантехники, електрики, касири — особливо валютні.

Логічно буде припустити, що великий попит як в період кризи, так і в найближчий час після нього, буде перш за все, на аналітиків, на спеціалістів, пов’язаних з юриспруденцією і комп’ютерними технологіями, особливо на програмістів-розробників, менеджерів з продажу та персоналу, маркетологів, оцінщиків бізнесу, спеціалістів з венчурних проектів, податкових консультантів, сервісних інженерів, спеціалістів колекторських компаній (що займаються стягуванням боргів), бухгалтерів. Попит на цих спеціалістів особливо збільшиться для тих здобувачів, хто володіє іноземними мовами.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com