Їх дійсно треба охороняти

Мова — як вираз національної ідентичності та культурної приналежності перебуває серед пріоритетів ЄС. Коли приймали Європейську Хартію мов національних меншин, то мали на увазі мови, яким загрожує зникнення. У нас, в Україні, хартію взяли на озброєння люди, які мають далекі від мовного середовища наміри. Хто візьметься заперечувати стабільний розвиток російської мови в Україні і її великий ареал поширення? А от українська мова, попри її державний статус, дійсно може бути маргіналізована під впливом штучних політичних чинників. Хто захистить її статус? Думаю, звичайні люди. Носії мови мають користуватися нею усюди: в побуті, по дорозі на роботу, під час виконання службових обов’язків. Пам’ятаймо, що так непомітно ми підтримуватимеммо ареал її поширення і не допустимо в ньому домінування прибулих мов.

Нині в ЄС, крім офіційних, існує понад сто мов етнічних меншин. Ось деякі з них.

• Гельська мова — спроба відродження після століть утиску
• Майже 2000 років тому кельти принесли гельську мову на Британські острови. У 1980-х роках цю мову знову почали активно підтримувати передусім у Шотландії — на Гебридських островах.
• У Бельгії триває мовна суперечка між валлонами й фламандцями. В деяких околицях Брюсселя існувала домовленість продавати будинки тільки тим бельгійцям, які говорять фламандською.
• Раніше дітей, які говорили бретонською, дражнили. Нині працює близько сорока шкіл, де викладання ведеться регіональною мовою. Бретонська продовжує жити.
• Саамська мова. Народ Саамі проживає у найпівнічнішому куточку Європи — в Норвегії, Швеції, Фінляндії та на північному заході Росії. Так склалося, що саамська мова мало не зникла. Її рятувати кинулося молоде покоління. Про цю мову нам відомо з російського фільма «Кукушка».
• Фріульську мову намагаються нині відродити. Фріулі — територія на північному сході Італії. До 60-х років цей регіон був настільки збіднілим, що чимало його жителів виїхали. Емігранти, однак, зберегли свою мову.
• Мова фризів традиційно веде боротьбу за вплив з нідерландською.
• На півночі Нідерландів на кордоні з Німеччиною в провінції Фрисландія живуть фризи. Їхня мова відрізняється від нідерландської й має статус другої офіційної. Але попри підтримку, вона досі бореться за виживання.
• Ельзаська мова — чутки про смерть виявилися перебільшеними. Захист мов меншин віднедавна записаний у Конституції Франції. Для ельзаського діалекту, яким розмовляють у регіоні на кордоні з Німеччиною, це шанс не зникнути зовсім.
• Баскська — одна з найстаріших мов Європи. В Іспанії конституційно закріплені чотири мови: іспанська, каталонська, галіцийська та мова басків. Три перші багатьом у Європі здаються знайомими, вони романські. Мова басків інша.
• Люксембурзька мова. Люксембург нараховує 470 тисяч жителів. У великому герцогстві працює чимало іноземців і мешканців сусідніх країн. Тому для люксембуржців їхня мова є важливою ознакою ідентичності й суверенітету.
• Мова лужичан. У східній Німеччині от уже понад тисячу років мешкає невеличкий слов’янський народ — лужичани або, як їх ще називають, лужицькі серби. Нині їх стає дедалі менше...