Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Вільна торгівля з ЄС — це дорого

Зона вільної торгівлі з ЄС коштуватиме Україні 5 відсотків бюджетних надходжень. Утім, від торгівельної співпраці українці виграють значно більше, а ніж Євросоюз, переконують єврочиновники, пише Німецька хвиля. Українці поки скептичні.

Україна прагне якомога скоріше підписати з Євросоюзом угоду про Зону вільної торгівлі. Однак пройшло вже тринадцять раундів переговорів, а сторони з вісімнадцяти напрямків співпраці узгодили свої позиції тільки з чотирьох спірних питань. Євросоюз цікавлять не стільки митні тарифи, скільки європейські фітосанітарні норми, яких  Україна муситиме неухильно дотримуватися, підписавши угоду про зону вільної торгівлі. Але українське законодавство про фітосанітарні норми ще далеко не європейське, тож на Україну чекають великі реформи, каже заступник голови відділу торгівельних зв’язків з Європою та Центральною Азією директорату торгівлі при Єврокомісії Філіп Куіссон. «Найбільш проблематичним у наших переговорах з Україною є приєднання цієї країни до стандартів ЄС. Тут ми неактивно просуваємося, бо це складний процес».

Головний переговірник від Єврососюзу щодо зони вільної торгівлі наголошує, що українська сторона має бути зацікавлена прибрати всі митні бар’єри, адже на великий європейський ринок зараз завозиться лише 1% товарів  з України, а імпорт з Євросоюзу в Україні, навіть за існуючих  митних тарифів, складає 30%. «Так, дійсно від після скасування митних тарифів український уряд не дорахується у бюджеті 5% надходжень. Але ж збільшиться активність в торгівлі і будуть збільшуватися інші надходження», -  впевнений Філіп Куіссон.

Водночас, заступник міністра економіки України Валерій П’ятницькій наголошує, що Київ не поступатиметься ні щодо митних тарифів, ні щодо першочерговості необхідних реформ. Водночас, в урядовця складається враження, що деякі пункти угоди Україні хочуть нав«язати. «Звичайно, що ми рахуємо. Рахує не тільки уряд, а й бізнес. Хтось за цю угоду, хтось проти. І це не тільки тому, що  хтось не хоче, щоб Євросоюз був ближчий до нас, або ми були ближчі до ЄС. Бізнес бачить від цього як отримати потенційні прибутки, так і втрати», — сказав П’ятницький. 

Натомість представники бізнесу в Україні скаржаться, що взагалі не мають інформації про зміст переговорів зі створення зони вільної торгівлі з ЄС. Юристи радять бізнесменам не шкодувати сил і ресурсів, аби вже зараз, коли угода ще в процесі написання, можна було лобіювати інтереси своїх галузей.

«Хай бізнес пробує відслідковувати інформацію з переговорів, намагається доносити до уряду свою позицію. Втім, з практики таких угод випливає, що після її підписання буде достатньо часу її проаналізувати і адаптувати свої бізнес-процеси  до умов договору», — каже юрист Наталія Микольська.

У Міністерстві економіки України повідомили, що при відомстві буде створена громадська рада для консультування з громадськістю про зону вільної торгівлі з ЄС.

В адміністрації президента Януковича раніше заявляли, що сподіваються підписати Угоду про Асоціацію з ЄС, частиною якої є вільна торгівля, вже на наступному саміті Україна-ЄС 22 листопада.  Однак, за словами представника Єврокомісії Філіпа Куїссона, підготовка угоди про глибоку всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та ЄС може зайняти ще декілька місяців. Брюссельські експерти в інтерв’ю DW говорили про значно більші терміни — до року.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com