Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Молоко без молока

Як зазначає провідний фахівець із стандартизації, сертифікації та якості, аудитор систем менеджменту Органу сертифікації «Прирост» Світлана Березова, невідповідальні виробники можуть використовувати різні добавки низької якості, буває й таке, що вміст певного компоненту перевищує норму, яка визначена в документації. Окрім того, часто на упаковці зазначають одні інгредієнти, а насправді у продукті зовсім інші.

Найчастіший випадок фальсифікату — заміна молочного жиру на рослинний, розповідає президент «ЦентрТЕСТу» Валентин Безрукий. «Прямої заборони використання рослинних жирів немає, але відповідно до стандартів і закону, традиційні молочні продукти (у першу чергу, йдеться про молоко) все-таки повинні містити компоненти виключно молочного походження. Крім того, застосовуються такі добавки, як титанові білила (ними підфарбовують «згущене молоко»), крохмаль, рослинні білки, карбоксиметилцелюлоза. Більш за все фальсифікують дорожчі продукти: вершкове масло, сметану, йогурти, згущене молоко. Однак, ми виявляли випадки фальсифікації і звичайного пастеризованого молока. На практиці ж перелік молочних продуктів, в натуральності яких можна засумніватися, постійно поповнюється новими «підозрюваними». Почалося все з вершкового масла, а дійшло до молока... Так, рослинний жир виявлено в 3 протестованих марках молока з 10», — зазначив експерт.

На полицях магазинів все частіше з’являється «нова» молочна продукція. Йдеться про спреди, які прирівнюються до замінників вершкового масла, сиру та кефіру.

Зараз споживачеві пропонують доволі великий асортимент вершкового масла.  І практично на кожній етикетці написано, що воно натуральне, без вмісту добавок. Проте маслом може називатися лише виготовлений виключно з молочного жиру продукт, якщо ж додаються рослинні жири та інші добавки, то це вже «спред», «маргарин» тощо.

Аби допомогти покупцеві розібратись, де є натуральний продукт, а де його «копія»,  введено національні стандарти ДСТУ„Масло вершкове» та ДСТУ „Спреди і суміші жирові». Згідно з ними, при виробництві масла заборонено використовувати будь-які жири і вершки, окрім тих, що отримали з коров’ячого молока.

Як зазначають експерти, спред («м`яке масло», що базується на суміші рослинних та молочних жирів) безпечний, якщо вироблений з якісних складників із дотриманням санітарних норм. Адже рослинні жири страшні тим, що містять багато трансізомерів — речовин, які в організмі можуть спровокувати розвиток різних хвороб, у тому числі й онко. Це — найбільший мінус рослинних жирів.

Сирний продукт виготовляють за іншою технологією, ніж, скажімо, звичайний сир. Зокрема, замість молочних використовуються рослинні жири й білки. Такий продукт повинен коштувати значно дешевше. Наявність або відсутність даного товару на ринку повинен регулювати споживчий попит, головне, щоб люди розуміли різницю між сиром і сирним продуктом. Річ у тім, що, обираючи останній, споживач купує радше смак, ніж корисність.

Та й український твердий сир традиційного асортименту — «Український», «Львівський», «Славутич» та «Буковинський», якщо він відповідної якості, не повинен містити жодних харчових добавок та сторонніх речовин. 

Кефірні продукти можуть різнитися один від одного, але головна відмінність від саме кефіру полягає в тому, що при їх виробництві не використовують кефірні дріжджі, а молочні жири замінюють на рослинні.

Щодо інших молочних продуктів, то, наприклад, аби визначити якість сметани в домашніх умовах,  дізнатися, чи містить вона крохмаль в якості загущувача, достатньо крапнути йоду — крохмаль відразу посиніє. Консистенція ж натуральної сметани повинна бути однорідною, без наявності грудочок.

Вибираючи морозиво, варто надавати перевагу тому, яке виготовляють за старими рецептами. А ось до м’якого морозива, яке роблять і продають у торгових кіосках, варто ставитися з обережністю. Головне, не забувати, що це десерт, яким можна себе лише зрідка побалувати.

Експерти радять споживачам при покупці молочних продуктів звертати увагу на їхній склад, який зазначено на упаковці, тому що якість перш за все залежить від сировини та інгредієнтів.

Вберегтися від неякісної молочної продукції можна, якщо орієнтуватися на відоміших, потужних виробників, які приділяють більше уваги відбору сировини, мають фінансові можливості закуповувати безпечні та якісні інгредієнти та добавки, ефективні та нешкідливі засоби для миття та дезінфекції обладнання, регулярно проводять навчання персоналу, а також мають сертифікати відповідності систем менеджменту щодо вимог міжнародних стандартів.

Проте стовідсоткової гарантії, що ця продукція буде якісна та безпечна у момент її продажу, не дасть ніхто. Трапляється, що завод постачає на торгову точку якісну продукцію, а вже там через неправильне зберігання вона псується.

Між тим, В.Безруков переконаний, що точно дізнатися, наскільки якісним є продукт, можна лише лабораторним методом, визначаючи жиро-кислотний склад. Однак зрозуміло, якщо продукт під назвою «Масло» пролежав у морозильній камері й залишився м’яким, то це щось зовсім інше.

Також експерти радять купувати молочні продукти в магазинах, а не на базарі чи в інших місцях, де холодильників взагалі немає.

А от міністр аграрної політики України Микола Присяжнюк переконаний, що, оскільки практично вся молочна продукція на підприємствах виготовляється за встановленими технологіями та підлягає обов’язковому контролю як у виробничих лабораторіях, так і з боку органів ветеринарної медицини (Держкомветмедицини), санітарно-епідеміологічної служби (МОЗ) та держаного нагляду за дотриманням стандартів, норм і правил (Держспоживстандарт), то небезпечною можна назвати лише ту, яка реалізується на стихійних ринках, без відповідного ветеринарно-санітарного обстеження. Вживання такої молочної продукції, особливо за нинішніх погодних умов (спеки), є небезпечним.

Через те, що останнім часом українські «молочні річки міліють», виробники вдаються до маленьких хитрощів, які дозволяють штучно замінити натуральний молочний продукт. Саме тому на ринку все частіше зустрічаються фальсифікати.

При виборі молочних продуктів необхідно звертати увагу на терміни зберігання. Так, для кисломолочних продуктів без консервантів та без відповідної термічної обробки він становить приблизно 7 днів. А для молочних виробів, до складу яких не входять стабілізатори (добавка, яка запобігає  виділенню сироватки) — приблизно 3–5 днів.

Спеціалісти не рекомендують малюкам до трьох років вживати йогурти з наповнювачами, ароматизаторами та барвниками, глазуровану сиркову продукцію, спреди з високим вмістом рослинних жирів і… морозиво.

«Ці продукти не призначені  для дитячого харчування, а також не підходять для щоденного раціону дорослих, — зазначає С.Березова. — Десерти та спреди досить калорійні. Окрім того, виробництво молочних продуктів в кризовий для промисловості час відносно стабільне завдяки виходу на ринок так званого економ-варіанту, а саме продуктів із замінниками молочного жиру, штучними барвниками, ароматизаторами та консервантами. І рослинні, і тваринні жири мають свої плюси й мінуси. Тим часом харчові добавки можуть бути шкідливими для окремих людей. Тому споживачі, окрім того, чи це смачно, повинні замислюватися передусім над тим, чи це корисно для здоров’я», — зазначає експерт.

Найбільш безпечними молочними продуктами, які підходять для щоденного споживання, за словами С.Березової, є пастеризоване, суперпастеризоване та стерилізоване молоко, сир твердий (звертати увагу на наявність у продукті штучних барвників), йогурти та інші кисломолочні продукти, до складу яких входить молочна сировина, закваска, компоненти на натуральній основі та біологічно-активні речовини, що надають продуктам додаткової харчової цінності.

А ось домашні молочні продукти є більш корисними для здоров’я, переконують експерти,  лише у тому випадку, якщо зроблені з молока здорової тварини, виготовлені належним чином із дотриманням санітарно-гігієнічних умов.

Варто зазначити, що, відповідно до Закону «Про безпечність та якість харчових продуктів», продаж на  агро-продовольчих  ринках необробленого молока та сиру домашнього виробництва забороняється. Натомість, як ми бачимо, ці продукти масово реалізовуються на ринках, навіть тротуарах, прямо на землі... Вражає той факт, що «з рук» можна придбати не лише молоко, сир, сметану, але й кефір, масло. Попит на такі товари доволі високий. Покупців, які переповнені бажанням придбати «свіженьке», не зупиняє навіть сорокаградусна спека.

Єдине, що можна порадити споживачам — бути вимогливішими до свого вибору і купувати все ж таки перевірені продукти.

За матеріалами УНІАН

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com