Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

РЕВОЛЮЦІЯ В МАРКЕТИНГУ

Чи потрібна сьогодні революція у філософії маркетингу? Чи потрібний переворот?

Згідно традиційної теорії — маркетинг — вид людської діяльності, направлений на задоволення потреб за допомогою обміну. Майже скрізь в рамках даної концепції ми зустрічаємо голослівні штампи про нескінченну турботу про споживача, про те, що сенс цієї філософії — пестити дорогоцінного споживача. При цьому маркетинг підноситься як безперечна чеснота, прояв любові бізнесу до ближнього. У всіх книгах, у всіх підручниках — одна і та ж добродійна мета маркетингу: допомогти високошанованій, гаряче улюбленій простій людині, Його Величності Споживачеві задовольнити купівельну потребу.

Хто може заперечити проти благородства такої позиції? Можна привести цілу низку видатних маркетологів, що співають гімн маркетингу як гуманістичній філософії бізнесу, покликаній виявляти і задовольняти людські потреби.

То чи доречна революція на такій потоптаній ниві?

Чи має рацію Філліп Котлер, коли говорить, що потреби не створюються зусиллями іззовні, а є початковими складовими людської природи?

Навіть ситуативний аналіз щоденної інформаційної дії на споживача з використанням різного виду маркетингових комунікацій, для будь-якого фахівця, що хоч трохи розбирається в масовій психології, говорить про те, що щодня в свідомості людей, як кукурудза в полі, культивуються нові бажання.

Те, що пишуть апологети маркетингу в своїх книгах, про те, що людські бажання не створюються зусиллями іззовні, а є початковими складовими природи людини, вже давно не відповідає дійсності. Щодня кожна людина занурюється в благодатний грунт по вирощуванню бажань, на кожному кроці, кожну хвилину метушаться щасливі, радісні особи володарів кремів, мазей, автомобілів, пральних машин, туристичних путівок, кредитних карток; з релігійних брошур розчулено посміхаються члени різних общин; на світських тусовках бризкають щастям розкішного життя зірки естради; з екранів чутно крики радості виборців, що голосують за якогось кандидата. Традиційні технології маркетингу засновані на спокусі і застосовуються в точній відповідності з методами дії на масову свідомість, описані французьким психологом Ле Боном ще в 1889 році: дія на масову свідомість досягається шляхом нескінченного перебільшення, твердження і повторення. Проаналізуйте інформаційні месиджі будь-якої реклами і ви в цьому переконаєтеся.

Що більше бажань,  тим більше він купує, тим більше споживає.

Які наслідки панування традиційної концепції: суспільство споживання?

В основі маркетингової філософії лежить «любов» бізнесу до споживача, а насправді — лицемірство, за допомогою якого бізнес задовольняє свої бажання отримати прибутки.

Сучасна філософія маркетингу безперервно формує стереотипи життєвих цінностей і принципів поведінки: розкішні будинки, розкішні автомобілі, ресторани, дорогий одяг — це начебто вже зрозумілі домінуючі цінності. Згадаймо хоча б рекламу спорту, як... візуальної розваги для любителів пива!

Прямий наслідок філософії маркетингу — неможливість насичення: вгамований голод породжує ще більший голод. Філософія традиційного маркетингу — це філософія вічного голоду.

Саме під впливом філософії маркетингу сформувалося суспільство споживання. Під впливом цієї філософії відбувається постійна трансформація цього суспільства у бік ще більшого споживання, в суспільство Великого Ненасичення, в суспільство самозростаючих бажань, примітивних, з погляду інтелектуального і духовного багатства людини, але сильних і безкомпромісних.

Виникає запитання: чи можлива революційна ситуація у цій сфері, чи можлива криза переспоживання?

Так, можлива. Світова економічна криза 2008-2010 гг., яка ознаменувала початок тривалого економічного спаду, сколихнула, але не розбудила людство. Це перша криза Суспільства споживання, породжена традиційною філософією маркетингу.

Ненаситне бажання споживання нових благ, що культивується філософією маркетингу, перевищило всі розумні межі і позбавивши людство критичного сприйняття дійсності, примусила сотні мільйонів людей в різних країнах набувати все нових і нових матеріальних благ без розумного зіставлення їх вартості з своїми доходами, привело до масової кредитомании. Тут вже не діяли принципи економічної логіки і розуміння різних ризиків. Багато людей брали в кредит нерухомість, машини, інші товари виходячи не з своїх реальних можливостей, а покоряючись непереборній силі такою, що охопила людську цивілізацію жадання нових благ. Особливою популярністю користувалися так звані споживчі кредити, хоча відсоток по ним був найбільшим. У свою чергу, спрага все великих грошей для задоволення все великих потреб примушувала власників банків по всьому світу видавати якомога більше кредитів. Вся банківська конкуренція зосередилася виключно на битві за позичальників. Банки, засліплені манією кредитодавания, поповнювали армії кредитних експертів, не як аналітиків, а як продавців кредитів. І цей міхур неминуче повинен був коли-небудь лопнути. І він лопнув.

Перша світова криза Суспільства споживання ні багато не мало ознаменувала початок нової епохи в історії людства. Сьогодні стало здійснене ясно — оспівувана багатьма ученими концепція постекономічного суспільства, в якому, на їх думку, з небувалою силою розкриються творчі і духовні здібності людини, потерпіла повний крах. Філософія маркетингу і засноване на ній Суспільство споживання це абсолютно виключають.

Революційний поштовх дасть традиційний маркетинг як причина загибелі національної економіки.

Україні традиційна маркетингова філософія завдала ще більшої шкоди, чим країнам, в яких вона народилася.

Саме уміле застосування маркетингового інструментарію в симбіозі з широкими кредитними програмами забезпечувало в нашій країні збільшення внутрішнього споживання переважно імпортного продукту, обезкровлювало національну грошову систему і збагачувало країни-імпортери.

По суті, традиційна філософія маркетингу, будучи рушійною силою споживання, будь-яку імпортоорієнтовану країну веде до неминучого економічного краху.

Стимулюючи внутрішнє споживання, маркетингова філософія загнала як окремого споживача, так і в цілому національну економіку в кредитну пастку. І тепер країна не в змозі підтримувати існуючий рівень споживання за рахунок власних ресурсів.

Україна з її енерго- і матеріаломісткою, морально і фізично застарілою структурою національного виробництва не здатна не тільки конкурувати своїм кінцевим не сировинним продуктом на зовнішньому ринку, але і на внутрішньому теж.

Саме роздутість споживання як такого стала одним з головних чинників стрімкої деградації національної економічної системи. І якщо дана тенденція збережеться, а еволюційних причин, які їй можуть перешкодити в осяжному майбутньому не видно, то Україна повністю втратить свою економічну незалежність.

Отже, якщо в маркетингу не відбудеться революція, то національну економіку з великою вірогідністю чекатиме повний крах.

Необхіднам революція: маркетинг має стати рушійною силою антиспоживання.

Вся потужність вітчизняного маркетингу повинна бути спрямована, по-перше, на антиспоживання усередині країни, по-друге на просування вітчизняних товарів за кордони.

Ідеологічну основу революції можуть скласти праці видатних наукових авторитетів. Філософи різних часів і народів: Сократ, Платон, Арістотель, Конфуцій, Паскаль, Кант, Соловйов, Бердяєв і безліч інших мислителів століттями намагалися пояснити людині, що щастя його в помірності бажань. Саме помірність бажань позбавляє людину від вічної муки, від вічної незадоволеності. Людство завжди захоплювалося своїми геніями, але ніколи не слідувало їх порадам. Всі основні релігії світу — Християнство, Мусульманство, Буддизм, Даосизм закликають людини до помірності своїх пристрастей, бажань, стверджуючи, що усмиривши свої ненаситні бажання він придбає душевний спокій, внутрішню гармонію і буде щасливий.

Позиції апологетів маркетингу як рушійної сили споживання повинні бути зруйновані, а на їх руїнах повинні бути створені нова маркетингова концепція — маркетинг антиспоживання!

Скорочення внутрішнього споживання неминуче приведе до збільшення норми накопичення з боку населення, необхідності масової переорієнтації на зовнішній ринок вітчизняного бізнесу, зміні інвестиційних потоків і, зрештою, до технологічної модернізації національної економіки і її структурної перебудови з низькорентабельною індустріально-агаровою на високорентабельну високотехнологічну експортоорієнтовану економіку.

Олександр Кендюхов,
доктор економічних наук,
завідувач кафедрою економіки і маркетингу ДОННТУ,
Голова Всеукраїнського союзу учених-економістів

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com