ЧОГО ЧЕКАТИ У МАЙБУТНЬОМУ?

Льодовики Північного-льодовитого океану тануть надзвичайно швидкими темпами. І якщо, ще кілька років тому спеціалісти-ґляціологи прогнозувати зникнення льодового покриву півночі до кінця ХХІ століття, то нині вони переглядають свої висновки на більш невтішні коротші терміни — до середини теперішнього віку. І небезпідставно, адже тільки за 2007 рік льодовий щит скоротився на мільйон квадратних кілометрів!

Спостереження за льодовиками півночі ведуться за допомогою супутника з 1979 року і те, що побачили вчені, їх ані трохи не втішило. Із 1979 по 1997 роки льодовий покрив скоротився на 1 мільйон квадратних кілометрів, з 1997 по 2007-й — на ще один мільйон, а впродовж лише 2007 — на ще один мільйон! Швидкість танення льоду зростає у арифметичній проґресії і чого нам чекати у найближчому майбутньому — не береться точно сказати ніхто. Одні спеціалісти прогнозують цілковите зникнення льодовиків, підйом рівня світового океану, а інші навпаки близькість наступного льодовикового періоду…

 У 2008 році, вперше за історичних часів (у доісторичні части таке вже було), відкрився, так званий, північно-західний морський шлях, що пролягає вздовж Ґренландії, Канади та Аляски (США), аж до Беринґової протоки. Спеціалісти Європейської космічної аґенції першими зафіксували цю неординарну подію, вони з тривогою відмічають танення льодовиків. Сьогодні канадійський уряд висловив претензії власності на новоутворену морську протоку, адже льодовий покрив вважався його територією, а після його зникнення США та Євросоюз заявили про поширення міжнародних морських норм на судноплавство у цьому реґіоні. Адже цей шлях значно скоротить терміни морських вантажних перевезеннь з Європи у Азію і навпаки. Проте Канада арґументує свою позицію можливими екологічними проблемами, пов’язаними із розвитком судноплавства у її арктичних водах, тому уряд має намір встановити високі мита на проходження кораблів, що викликає заперечення з боку Євросоюзу та США. Це політична складова глобального потепління.

В той же час зменшився зимовий ріст товщини льоду. Якщо з 2002 по 2007 роки його товщина та приріст залишались менш-більш сталими, то минулої зими вони зменшились на 10%. Як відомо, товщина арктичного льоду складає приблизно 3 метри. У 1987 році, на північному полюсі, його товщина становила 3,7 метри, а у 2007 — уже 2,6 метра! Своє занепокоєння висловив і Всесвітній фонд дикої природи (WWF), вказуючи на те, що почали танути древні арктичні шари льоду. Досі змінювалась товщина льоду, який намерз за 5 років, тепер же він цілком зник і топиться лід старший 5-ти років. За даними WWF кількість льоду, що старший 5-ти років зменшилась із 1985 по 2007 роки на 56%. Більшість науковців вважають, що критична точка танення уже пройдена, за її межами природні механізми регулювання перестають працювати і процес йтиме лише з прискоренням. Справа в тому, що новоутворений лід містить морську сіль, тому тане уже при незначному підвищенні температури, а зі старого льоду солі виштовхуються і він більш стійкий до підняття температури. У 2007 році розтанули значні площі саме старого льоду, звільнивши водну поверхню. Якщо лід відбиває сонячні промені, то морська вода їх поглинає, нагріваючись, тим самим прискорюючи танення — виникає замкнуте коло.

Чого чекати? Питання з усіх позицій складне і у певній мірі риторичне. Перш за все постраждає арктична флора і фауна, причому найбільших втрат зазнають великі тварини такі як білі ведмеді чи моржі, можливо, вони навіть цілком вимруть або їх популяції різко скоротяться. У планетарному масштабі відбудеться зміщення кліматичних полюсів на північ, південні і західні види рослин і тварин масово «посунуть» на північ та схід, а з ними нові проблеми для традиційних господарств Європи.

А може навпаки — розпочнеться новий льодовиковий період?…