Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Що лякає інвесторів?

Експерт Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) каже, що обмеження на експорт зерна в Україні та Росії змушують інвесторів переглядати свої зобов’язання в регіоні.

В ЄБРР говорять про надзвичайний експортний потенціал України, але зазначають — без інвестицій його не реалізувати.

Жіль Меттеталь, директор підрозділу ЄБРР з аграрного бізнесу, в інтерв’ю аґенції Reuters сказав, що рішень про можливі інвестиції в Україну ухвалюють менше, а їх обмірковування потребує дедалі більше часу.

Фахівець припускає, що до подальшого ускладнення ситуації може призвести запропонований провладними фракціями законопроект про те, щоби дозволити експортувати сільськогосподарські товари лише державним компаніям.

“Експортні квоти вже зашкодили довірі інвесторів. А цей новий закон може завдати ще більшої шкоди, а на відновлення цієї довіри знадобиться набагато більше часу», — сказав пан Меттеталь.

Експортні квоти вже зашкодили довірі інвесторів. А цей новий закон може завдати ще більшої шкоди, а на відновлення цієї довіри знадобиться набагато більше часу.

Жіль Меттеталь, ЄБРР

Як розповідає експерт, 3 тижні тому ЄБРР разом із Міжнародним валютним фондом та Світовим банком надіслав листа прем’єр-міністру Миколі Азарову, де висловив занепокоєння тим, що пропозиція про монопольний державний контроль експорту зерна може завадити майбутнім приватним інвестиціям у сільськогосподарський сектор.

Високі ціни на зерно викликають занепокоєння в усьому світі. Саме вони, як вважають, стали одним із каталізаторів масових протестів, які охопили Близький Схід та Північну Африку.

“Політично уряд (України — ред.) хоче ґарантувати населенню, що ці приватні трейдери не збираються експортувати зерно у той час, як голодує населення», — пояснює експерт ЄБРР.

Торік ЄБРР інвестував у сільськогосподарські проекти в Україні близько 170 млн. євро, але, як зазначає Жіль Меттеталь, інвестиції могли би бути на 50-100 млн. євро більші, якби «політична ситуація була кращою».

ЄБРР — один з найпотужніших інвесторів у аграрний бізнес у Східній Європі та Центральній Азії, загальні інвестиції банку в регіон торік склали близько 800 млн. євро.

“Росія, Україна та Казахстан можуть задовольнити половину всіх світових потреб зерна, серед них — 60% світових потреб у пшениці. Потенціал є надзвичайним. … Без приватних інвестицій вони ніколи не зможуть досягти прогресу», — зазначив Жіль Меттеталь.

Експерти ЄБРР називають Україну найпотужнішим експортером ячменю та одним з найбільших постачальників пшениці.

Раніше занепокоєння пропонованими змінами до українського законодавства про ринок зерна висловлювала низка інших міжнародних організацій, а також українські експерти. Клацнути Подробиці тут.

Так, за словами президента Української аграрної конфедерації, голови Ради підприємців при уряді та екс-віце-прем’єра з питань АПК Леоніда Козаченка, ринку зерна в Україні загрожує державна монополія. Клацнути Більше деталей тут.

***

Один з авторів критикованого законопроекту, депутат від Комуністичної партії Марина Перестенко, в інтерв’ю Бі-Бі-Сі, коментуючи критику представника ЄБРР, сказала, що не бачить негативів у тому, що держава контролюватиме виробництво та реалізацію зерна.

“Ми багато думаємо про інвесторів, хоча зрозуміло, що це потрібно Україні, але Ви бачите, що ми переживаємо майже кожного року — то у нас цукор, то у нас гречка, то якісь інші проблеми… Але я думаю, що державна монополія в цьому випадку має бути, і інвесторів вона навряд чи налякає», — сказала пані Перестенко.

Я думаю, що державна монополія в цьому випадку має бути, і інвесторів вона навряд чи налякає.  Вона наголосила, що законопроектом про внесення змін до Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» пріоритетне право на продаж свого зерна надається безпосередньо виробникам. «Водночас ми даємо право іншим об’єктам ринку брати участь у продажу, в експорті зерна, за умови їхньої участі у його виробництві», — сказала пані Перестенко. Це, на її думку, змінить нинішню ситуацію, коли в найменш вигідних умовах опиняється виробник зерна.

Пані Перестенко також припустила, що іноземні критики ініціативи можуть побоюватися, що втратять надприбутки.

«Таких надприбутків, які мають сьогоднішні експортери зерна, вони не матимуть», — сказала вона.

  За матеріалами Бі-Бі-Сі

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com