Віхи тижня

Президент Віктор Янукович спробував спілкуватися з представниками ЗМІ. Повністю позбавитися неприємних запитань не вдалося — дуже багато журналістів зібралися в Українському домі. Радники президента, певно, запропонували Вікторові Федоровичу при спілкуванні з представниками руху «Стоп цензурі» розігрувати образ «сильного президента», який ні перед ким не збирається звітувати. Добре помітно, що його мета — максимально згорнути політичну активність і піти у відпустку, де з місяць передихнути від державних справ. На сенсаційність можуть претендувати хіба що президентські плани з реструктуризації «Нафтогазу України», підкріплені відмовою від створення спільного підприємства з «Газпромом”.

Втім, у президентському спілкуванні з народом за допомогою преси був і свій позитив. Мабуть, багато в чому завдяки негативній оцінці президентом дій луганського депутата Романа Ландіка, який побив в одному з ресторанів 20-річну дівчину, українські правоохоронці заворушилися і перехопили представника «золотої молоді», який уже налагодився накивати п’ятами. Та й регіонали якось відразу перестали захищати одного з представників нешахтарської династії, який вирішив, що йому закон не писаний.

Неприємні коментарі супроводжували прес-конференцію українського президента з-за кордону. Виконавчий директор організації Freedom House Девід Кремер закликав припинити політичні переслідування Юлії Тимошенко, оскільки така політика може загрожувати європейській інтеграції України. Заразом відзначимо, що єврокомісар Штефан Фюле визнав, що в ЄС немає однозначної позиції щодо надання нашій країні перспективи приєднання до Євросоюзу. Офіційному Києву невдовзі почнуть ще прозоріше натякати, що лінчування опонентів влади зовсім не є ознакою європейської ідентичності.

Втім, Юлія Тимошенко не збирається бути безсловесною жертвою. Минулого тижня вона навіть перехопила ініціативу і дозволила собі на адресу судді Кіреєва декілька неласкавих випадів. Ситуація загострилася настільки, що до Печерського суду злетілися бійці «Беркута», які підсилили співробітників «Грифона», що знаходилися там. Уся країна змогла спостерігати за сваркою в залі суду, що не мала нічого спільного зі здійсненням правосуддя, й ігноруванням міліційними ліктями і кулаками депутатської недоторканності. Відчайдушна позиція лідера «Батьківщини» обумовлена відсутністю доступу на телеекрани і неможливістю залишати межі Києва для агітаційних поїздок країною. Ось і прагне Юлія Володимирівна показати, що «справедливість є, і за неї потрібно боротися» особистим прикладом.

Апеляційний суд тим часом звільнив на підписку про невиїзд Анатолія Макаренка й Тараса Шепітька — фігурантів справи про розмитнення 11 мільярдів кубометрів газу, що належав RosUkrEnergo. Їх поплічника Ігоря Діденка, що має посвідку на проживання в Іспанії, українська Феміда вирішила притримати за гратами. Хоча офіційна позиція «Батьківщини”: звільнення Макаренка й Шепітька — перша перемога над владою, злі язики говорять, що ті пішли на співпрацю зі слідством.

Необхідність зміни системи пенсійного забезпечення не викликає сумнівів, але алгоритм його здійснення депутатами Верховної Ради обурює не тільки пенсіонерів. Вирішивши прийняти закон про пенсійну реформу глухої ночі, багато народних обранців віддали перевагу над розглядом тисячі поправок концерту Стінга, який нечасто балує Київ своїми візитами. Це не завадило освятити рішення про підвищення пенсійного віку для жінок до 60 років 248 голосами «за», при цьому зберігши пільги для народних депутатів.  Опозиція замість того, щоб битися як леви за інтереси виборців, обіцяє звернутися до президента з проханням ветувати закон.

Здивувала позиція Володимира Литвина. Політик, який ще недавно втирав материнським рушником сльози, сьогодні твердить про необхідність проведення пенсійної реформи в запропонованому урядом форматі. Не забув Литвин нагадати і про власну незамінність — схоже, в світлі роздумів про свій формат участі в майбутніх парламентських виборах.

Євген Магда, УП