Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЗАСОБИ ДЛЯ ПРАННЯ НИЩАТЬ ВСЕ ЖИВЕ

Сучасна промисловість пропонує величезний вибір миючих і косметичних засобів: одних тільки засобів для прання скільки можна налічити! При цьому сучасні «помічники по господарству» переможуть будь-який бруд в лічені хвилини. Тільки ось невдача: дивлячись, як крапля нового суперзасобу для ванни за секунду роз’їдає яскраво рожеву губку, вже якось страшно митися в що ідеально виблискує після прибирання ванної. Адже скільки не промивай, а якась частина засобу все одно залишається на поверхнях і страшно навіть припустити, якої шкоди воно може завдати організму. Не сильно тішить і косметика: довжелезний список інгредієнтів, де всього декілька слів знайомі, примушує замислитися: чи не принесе цей набір хімічних елементів більше шкоди, ніж користі. Які речовини найнебезпечніші в побутовій хімії і косметичних засобах,  сайт «Багнет» розпитав експертів провідних українських дослідницьких центрів — начальника сектора випробувань миючих засобів і парфюмерно-косметичної продукції ГП «Укрметртестстандарт» Наталію Онуфрієву і прес-секретаря інституту екогігієни і токсикології Юлію Єловикову.

Який контроль проходять миючі засоби?

Не «можна категорично ставити питання, які речовини найнебезпечніші — усі хімічні речовини потенційно небезпечні і тому існують нормативні документи — технічний регламент, наприклад, який ще на стадії виробництва зобов’язав контролювати наявність тих або інших хімічних речовин», — заявила Юлія Єловикова. Вона також додала, що хімічні речовини, що використовуються у виробництві косметичної продукції і побутової хімії, відносяться до малонебезпечних речовин, і існують спеціальні Переліки, що забороняють використання певних компонентів (речовин) при виробництві цієї продукції. Відповідно, контроль складу продукту здійснюється, як правило, ще на рівні розробки рецептури, відповідно до технічного регламенту.

Що стосується нормативно-правових документів, то, як розповіла Наталія Онуфрієва, в 2012 році в Україні набуває чинності Технічний регламент миючих засобів, створений на основі європейських директив і затверджений ще в 2008 році. «Це нормативно-правовий акт, який нормує, які властивості повинні мати миючі засоби, які показники в них нормуються, щоб вони могли вважатися безпечними», — сказала експерт. Технічний регламент, як і закон, визначає тільки загальні правила, а конкретизують його положення «підзаконні акти» — ДСТУ і інші нормативно-правові документи.

Є також європейська директива по косметичній продукції, але відповідний технічний регламент доки на стадії розробки. Але не можна сказати, що через відсутність нормативної бази ця продукція не контролюється — адже є загальні вимоги, державні стандарти, міждержавні стандарти на цю групу товарів, по яких і перевіряється продукція. 

Щоб потрапити на ринок, побутова хімія повинна отримати заключення державної санітарно-епідеміологічної експертизи про те, що ця продукція безпечна. Державна експертиза базується на Законі України «Про забезпечення санітарного і епідемічного благополуччя населення» і регламентується наказом МЗ України № 120 від 14.03.2006г. «Порядок проведення державної санітарно-епідемічної експертизи».

Крім того, товар, який надходить на ринок, повинен пройти процедуру підтвердження відповідності, яка поступово замінює процедуру сертифікації. «Відбувається процедура декларування — сам виробник декларує і надає протоколи випробувань, що його продукція відповідає нормативним документам. У такий спосіб підтверджується, що продукція безпечна», — розповіла Наталія Онуфрієва.

Чим небезпечні деякі складники миючих засобів?

Найнебезпечніші речовини в миючих засобах — це поверхнево активні речовини, розповіла Наталія Онуфрієва. Це складні органічні сполуки, похідні вуглеводнів, парафіну або нафти. За словами Юлії Єловикової, ПАР є основою усіх миючих засобів: шампунів, рідкого мила, гелів для душу, піни для ванн.

Уся біда в тому, що ці речовини не лише дуже добре проникають в тканини одягу, але і в тканини людини, а також мають властивість накопичуватися і поступово викликати незворотні зміни в організмі.

«Особливість біологічної дії поверхнево-активних речовин полягає в тому, що вони можуть не лише самі проявляти загальнотоксичну і алергенну дію на організм людини, але і посилювати токсичність, канцерогенну та мутагенну дію інших хімічних речовин. У побутових умовах детергенти відносяться до чинників малої інтенсивності, але вони поширені повсюдно і з ними контактують усі групи населення, — повідомила Юлія Єловикова. — Найбільша небезпека ПАР і препаратів на їх основі для організму людини полягає в здатності викликати алер­гічні реакції. Як правило, детергенти в концентрації 1% і менше не викликають алергію». Але експерт також уточнила, що «для отримання достатньої миючої дії ПАР вводять до складу косметичного миючого засобу в кількості не менше 10%, оптимальний вміст — 12-14%». Наталія Онуфрієва додала також, що в деяких випадках ПАР здатні навіть змінювати структуру крові і вбудовуватися в клітини людського організму. Додамо також, що багато учених покладають на ПАВ відповідальність за величезну кількість занадто повних людей, адже ці речовини здатні порушити обмін речовин і ослабити імунітет.

Згідно техрегламенту, дозволяються до використання ПАР, біорозкладність яких не менше 80%. Хорошу біорозкладність (на 80-98%) мають деякі з аніоноактивних ПАР. Наприклад, алкілсульфонати. Але якнайповнішу (100%) біорозкладність мають неіоногенні ПАР».

Фосфати — удар по екології

Хоча у ряді європейських країн вже повністю заборонили порошки з фосфатами, а в інших їх вміст строго регламентується, в Україні дуже складно знайти порошки без фосфатів. Окрім негативного впливу на організм — як мінімум, виникнення алергічних реакцій, фосфати, за твердженням багатьох учених, загрожують екологічною катастрофою. Річ у тому, що потрапляючи разом з каналізаційними стоками у водоймища, вони викликають бурхливий розвиток шкід­ливих синьо-зелених водоростей, що призводить до так званого «цвітіння води». В результаті гранично знижується вміст кисню у воді, а «натомість» водоймища насичуються метином, аміаком і сірководнем, які вбивають усе живе. «Це кошмар, який ми бачимо в нашому Київському морі. 1 г триполіфосфата сприяє цвітінню 10 кг водоростей. Далі ми можемо опинитися в цьому зеленому виді водоростей, — розповідає радник глави правління ПАО «Київводоканал» по інформаційній політиці Вікторія Яковлєва. — Бортницька станція аерації, яка займається біологічним очищенням стоків, дуже страждає від фосфатів. У нас більше, ніж в 2 рази перевищення по фосфатах, по тих стічних водах, які приймає станція». Вона також додала, що питання повної або часткової заборони фосфатів на законодавчому рівні піднімається вже давно, але доки — безрезультатно. «У 2005 році було доручення ВР Кабміну до 2011 року розробити заходи щодо часткового скорочення і потім повній забороні ввезення і виробництва фосфатомістких середовищ. Нині в Кабміні, нічого не прийнято на законодавчому рівні, ніяка програма досі не розроблена. У нас була пропозиція звертатися з приводу того, щоб або підвищити митний збір при ввезенні фосфату в Україну, або знизити ціну на орга­нічні порошки, які в рази дорожче».

Але не лише фосфати складають небезпеку в миючих засобах, існує ще багато показників, які строго контролюються, оскільки при перевищенні дозування організму людині може бути завдана істотна шкода. Це, наприклад, наявність вільного лугу в милі, фтору а зубних пастах і багато інших. Наявність в кремах консервантів, емульгаторів і ароматизаторів теж не кращим чином впливає на наше здоров’я.

Проблема ще і в тому, що якщо на етикетці вказаний той або інший інгредієнт — означає його присутність у вказаній кількості дозволено або хоч би не заборонено законом, а товар може вважатися безпечним для здоров’я (якщо правильно наслідувати інструкцію і дотримуватися техніки безпеки). А твердження про те, що який-небудь з цих «дозволених» інгредієнтів є небезпечним для здоров’я, вже в якійсь мірі вступає в конфронтацію із законодавством. Тому експерти не завжди охоче поширюються про отруйні складові миючих засобів, які повільно, але упевнено гроблять здоров’я українців. В той же час значна частина компонентів, які в нас у вжитку, на заході вже давно суворо заборонені, і про їх шкідливий вплив на організм щосили повідомляють їхні ЗМІ.

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com