Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Знову у лещатах сусідів

Президент В.Янукович незадоволений рівнем економічної інтеграції України в рамках співдружності. Очевидно, Україна не зможе підписати договір про створення зони вільної торгівлі із країнами СНД у жовтні.

Узбекистан як і раніше притримується «особливої позиції», яка суперечить раніше погодженому тексту договору, а можливість того, що в жовтні документ підпишуть без Узбекистану, сьогодні не розглядається.  Головна претензія України на саміті стосувалася недостатнього рівня економічної інтеграції в рамках спів­дружності. «Одна з поставлених цілей — підписання договору про зону вільної торгівлі між державами-учасниками СНГ. Я не бачу підстав, чому цей договір затягується. І просив би, щоб ми з вами спільно дали відповідь на це питання», — звернувся до колег Президент Віктор Янукович.

Підписання договору про ЗВТ СНД було заплановано ще на травень, але зірвалося. Офіційно причиною зриву вважалася саме позиція Узбекистану, що запропонував відмовитися від передбаченого в договорі механізму вирішення спору під час введення нетарифних бар’єрів у двосторонній торгівлі.

Разом з цим неофіційно існувала версія, що провина лежить на Росії.

***

47% опитаних компанією   Research&Branding Group громадян  України вважають, що в Співдружності незалежних держав немає майбутнього. Остання зу­стріч глав держав СНД в Душанбе лише підтвердила ці думки наших громадян. Намагання Росії встановити власну гегемонію в Спів­дружності лише підсилюють відцентрові рухи. Лише Казахстан, що сидить на власних запасах вуглеводнів може почуватися досить паритетно з РФ і йти на всілякі експерименти. А у Білорусі вже немає виходу, її політику диктують сусіді.

***

Україна звернеться до Стокгольмського суду у разі вичерпання усіх можливостей для компромісу по перегляду газових контрактів. Про це заявив журналістам в Душанбе Президент Віктор Янукович: «Сподіваюся, у нас досить мудрості знайти рішення спільне, без суду. І я розглядаю суд як вже останню інстанцію, коли будуть вичерпані під час переговорів усі наші можливості». 

Київ домагається перегляду формули ціни на газ, закладеної в довгостроковій газовій угоді РФ і України, вважаючи її несправедливою. Росія заявляє, що її задовольняє діючий контракт, проте вона готова розглянути пропозиції України. У числі цих пропозицій — понизити закладену у формулі базову ціну на газ до 350 доларів з 450 доларів за тисячу кубометрів, прив’язати формулу замість ринкових цін на нафтопродукти до цін на вугілля. «Будь-який тиск в цих питаннях для нас принизливий. І ми не дозволимо, щоб так з нами говорили. Коли йдуть переговори, на переговорах усе, що завгодно буває, а коли ми виходимо в засоби масової інформації, нам потрібно дотримуватися чогось», — сказав Янукович українським журналістам в Душанбе.

»Спочатку загнали нас в кут, потім почали диктувати умови. Це принижує не мене особисто, а це принижує державу, і я не можу цього допустити», — резюмував глава української держави.

Україна також заявила про плани скоротити з наступного року закупівлі російського газу на третину, до 27 мільярдів кубометрів. «Газпром» у зв’язку з цим нагадував, що контракти зобов’язали Київ оплачувати не менше 33 млрд. куб. м в рік. Через це Росія може виставити нам величезні штрафи, що обчислюватимуться мільйонами доларів.

Прем’єр-міністр України Микола Азаров заявив, що стосунки Росії і України в газовій сфері регулюються міжурядовою угодою від 2004 року, що передбачає, зокрема, щорічне узгодження об’єму постачань, чого ніколи не робилося.

***

Звернення до міжнародних судових інстанцій — крайній захід, до якого може вдатися Україна при вирішенні питання перегляду газових контрактів з Росією. Про це заявив Президент України Віктор Янукович в Душанбе, але це реальний хід подій.

«Будь-які припущення (з приводу звернення України до суду), які висловлюють політики різних рівнів, — будь то представники виконавчої влади або яких-небудь юридичних інститутів — завжди будуть. Ми від цього не захищені, але ці питання (перегляд газових контрактів), я переконаний, що вони вирішуватимуться на вищому рівні», — сказав Глава держави, передає прес-служба Президента.

За його словами, в ході переговорів українська сторона стримує свої емоції, оскільки знає, що вони не йдуть на користь справі. «Ми зіткнулися з ситуацією, в якій Україна сьогодні втрачає великі кошти. Ми переконані, що несемо сьогодні зайві витрати. Ми не можемо сидіти і не робити активних дій для того, щоб якось вирішити це питання», — додав Президент України.

Глава держави нагадав, що існує дві головні складові в питанні перегляду газових контрактів. Передусім йде­ть­ся про те, що відповідна угода була підписана господарюючими суб’єктами України і Росії без урахування існуючих між двома країнами угод. «А точніше — з порушенням цих угод», — зазначив Віктор Янукович.

«Але якщо Росія з цим не погодиться, безумовно, ми будемо вимушені тоді йти до міжнародного суду. Проте, я сподіваюся, у нас досить мудрості знайти загальне рішення — без суду. Я розглядаю суд вже як останню інстанцію, коли будуть вичерпані під час переговорів усі наші можливості», — сказав Президент України.

Другій складовій, яка повинна враховуватися в питанні перегляду газових контрактів, Глава держави назвав той факт, що «Нафтогаз України» укладав угоду без затверджених Урядом повноважень. Правомірність дій в цьому питанні особисто Юлії Тимошенко оцінить суд, підкреслив Віктор Янукович. «На це питання, я сподіваюся, ми отримаємо відповідь дуже скоро», — додав він.

Глава держави підкреслив, що переговори між Україною і Росією повинні тривати. «Ми зобов’язані це питання спільно вирішувати, іншого шляху немає. Але яким чином — час покаже», — сказав глава держави.

В.Янукович також заявив, що питання злиття «Нафтогазу України» і «Газпрому» не повинні розглядатися в контексті зниження для України ціни на російський газ: «Це питання зовсім в іншій площині. Ми спочатку повинні навести лад в цьому питанні (переговори за ціною на газ), вивести це питання на рівень, прийнятний для двох сторін. А подальший рух — інтеграції, злиття або ні — це вже наступне питання. І ми будемо знову-таки це обговорювати, вирішувати, що буде вигідно або невигідно».

***

Україну влаштують Харківські угоди у разі досягнення домовленості з Росією про зниження ціни на газ. Про це заявив президент України в інтерв`ю «КомерсантЪ Україна»: «В цьому разі у нас буде нормальна європейська ціна на газ, а вже на цю ціну діють Харківські угоди, тобто ще мінус 100 дол. (на тисячу кубометрів). Тож ці договори для нас вигідні, і ми свідомо пішли на їх укладення».

У цьому ж інтерв`ю В.Яну­кович заявив, що прийнятним для України є варіант, якщо за основу ціни на газ для України буде взята ціна на газ для Німеччини за вирахуванням вартості транзиту газу від Росії до цієї країни. Недавно голова НАК «Нафтогаз України» Євген Бакулін заявив, що прийнятною для України може бути ціна 230 доларів за тисячу кубометрів газу.

***

Що далі розвиваються події, тим очевиднішим стає неминучість нового витку протистояння Києва і Москви. Причому таке протистояння, як правило, закінчується нашою поразкою, оскільки Захід в даному питанні займає вичікувальну позицію і відверто демонструє нейтралітет. Хоча чудово розуміє безвихідь Києва і неприхований політичний чинник начебто «газової» суперечки. Зараз Росія налаштована дуже агресивно щодо нашої країни і її президента, бо не за горами вибори президента самої Росії, і тут треба вкотре жорстко нагнути Україну, як найслабшу ланку в шерензі опонентів Росії.

Українська влада так і не підготувалася до чергового передзимового протистояння з північною сусідкою. Експерти вважають, що диверсифікаційні можливості України нині досить обмежені: через термінал скрапленого газу можна отримувати не більше 2,5 млрд м3, досвіду видобутку сланцевого газу ми не маємо, бо це ще не вдосконалена система видобутку навіть на Заході і вона потребує складної і дорогої техніки; різко наростити видобуток газу на шельфі Україна також не зможе і він залишиться трохи більшим за 1 млрд м3 на рік. Залишається спалювати вугілля, але тоді нас будуть бойкотувати за забруднення навколишнього середовища. Керівник енергетичних програм центру «Номос» М.Гончар вважає, що Україна може домогтися лише скасування заборони реекспортувати російський газ, тобто перепродавати його третім особам.  Євроспільнота твердо заявила про дискримінаційність такого пункту.

В цілому нове протистояння з Москвою показало нашу повну беззахисність і відсутність чітких стратегічних планів. Ну хто заважав ще за правління президента Ющенка ввести жорстку економію газу підприємствами, примусити олігархів модернізувати виробництва та інфраструктуру, модернізувати комунальне господарство, утеплити холодні панельні будинки, дати гроші вченим на розробку нових енергозберігаючих технологій і зменшити енергозалежність від монополіста.  Натомість — марно потрачені роки. Зараз спостерігається те саме: олігархи (їх підприємства — основні споживачі газу) воліють тільки через владу вирішувати свої проблеми. Населення споживає 17 млрд м3 газу. Зараз люди самі взялися вирішувати те, що має робити влада. Інтенсивно утеплюються приватні будинки. Нині при будівництві нових споруд використовується технологія зовнішнього і внутрішнього утеплення пінопластом. З’являється великий інтерес до теплових насосів та інших видів альтернативної енергетики. Такий порив населення до заощадження тепла варто б було підтримати кредитами десь так під 2-3 %. Але хіба це можливо в нашій країні ненажерливого чиновництва? Добре, якби проблема з цінами на газ спонукала нашу владу до створення стратегічного плану, але схоже на те, що ми знову будемо розплачуватися власною територією, або прибутковим активом.

Окрім того, Україна тривалий час йшла на поступки Росії стосовно базування ЧФ РФ в Севастополі. Відомо, що Росія володіє не лише об’єктами в Севастополі, але й незаконно утримує інші господарські об’єкти за межами міста. Це своєрідна козирна карта в руках Києва. Крім того можна сміливо виходити з ультиматумом про збільшення ціни за транзит газу українською територією (тут також можна було ввести штрафи за непрокачування Росією газу). Росія нині не в змозі задовольнити своїх партнерів із Західної Європи через нові газогогони і ще не скоро з’явиться повна альтернатива укра­їнській газовій трубі. Такий спосіб натиснути на Росію також не відкидається, тим паче, тут уже будуть задіяні і країни Європи, які ймовірно можуть потерпати від недружніх газових стосунків України і Росії. Наразі невідомо, чи підтримає Західна Європа і США Україну у новому газовому протистоянні. Але добре відомо, що Європа спільно зі США уже давно виробляє нову глобальну енергетичну стратегію щодо Росії і планує повністю убезпечити себе від диктату колишнього ворога у Холодній війні. Невідомо чи є у цих глобальних планах Україна, і яка роль відводиться їй? Сподіваюся, що про це знають в українському СБУ і МЗС. Якщо ми і надалі залишатимемося розмінною картою у цьому протистоянні, то стабільності на нашій землі ніколи не буде. Отже треба терміново займати стабільну прогнозовану позицію і твердо стояти на своєму. Як би там не було, але нова влада України уже переконалася, що ніякі поступки Росії в гуманітарній сфері, в мовному питанні не убезпечать нас в подальшому від нових вимог Кремля. Цей односторонній рух, який давно декларує Путін і його бізнес-команда щодо України, означає лише одне: перебирання найпотужніших активів України у руки російських олігархів і поступове усунення з ринків українських олігархів, які, звичайно, не витримають конкуренції. Оскільки наш президент опирається на великий бізнес у своїй країні, він не може йти у руслі російських забаганок нескінченно довго. Цей кон­флікт був неминучий і було б добре, якби Президент і уряд відкинули ілюзії «братніх стосунків» і тверезо подивилися на речі: Україну просто хочуть поглинути великими і малими шматками, і це означатиме не просто денаціоналізацію і включення у сферу «російського світу», це означатиме кінець приватному бізнесу багатьох депутатів і членів уряду, це означатиме, що на місце нашим олігархам прийдуть чужі дядьки для яких Україна дійсно стане торгово-промисловим полігоном у кращому випадку, у гіршому — просто кадровим і сировинним донором. Чи хочуть наші керманичі такого розвитку подій — питання риторичне...

 

Підготував Андрій ГУСЄВ

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com