Відмінять конституційне право на мирні збори?

20 вересня 2011 року на сайті веб-порталу Київської міської влади був оприлюднений текст неконституційного документу, а саме — проект «Положення про порядок організації і проведення недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовища і іншого характеру, кино-и телезйомок в Києві», повідомляє «Спротив».

Цей указ від фактичного очільника Києва О.Попова обурив громадськість. Багато його норм вражають і зовсім вже не підходять країні, яка все ще хоче себе називати демократичною. Ось, наприклад, найбільш одіозні з них:

«Масові заходи поблизу будівель, в яких розміщені державні органи і органи місцевого самоврядування, можуть проводитися на відстані від них не менше 100 метрів, якщо інше не передбачено відповідними рішеннями цих органів або в спеціально відведених для цього місцях» або ж заборона на:

«Масовий захід, який запланований провести в місці і в час, який визначений для проведення масового заходу загальнодержавного і міського значення, у святкові дні, державні і релігійні свята, або інших заходів за участю державних органів або органів місцевого самоврядування».

Також згідно з проектом положення, від організаторів зборів вимагається повідомляти про свій захід місцеву владу за 10, а в окремих випадках — за 30 днів, документ зобов’язав, окрім повідомлення надавати «регламент проведення масового заходу» і «документ, що підтверджує  опитування відношення жителів міста відносно проведення масового заходу».

До речі, правозахисник Володимир Чемерис вказує на можливість застосування корупційних схем при проведенні опитування жителів. Про це він заявив в час обговорення проекту положення. У цьому документі представники громадських організацій бачать інструкцію для звуження змісту і об’єму існуючих прав і свобод громадян України.

Цікаво, що вже наступного дня після обнародування  «Положення про порядок організації і проведення масових  заходів» прес-служба КМДА  поспішила набрехати, що обмежень на проведення мітингів в столиці не буде. Зокрема, начальник Головного управління внутрішньої політики і зв’язків з громадськістю Марина Хонда відмітила: «В пункті 1.3 проекту Положення чітко вказано, що його дія не поширюється на проведення масових акцій, мітингів і демонстрацій в порядку статті 39 Конституцій України, що гарантує право громадян збиратися мирно, без зброї і проводити мітинги, ходи, демонстрації».

Але чомусь же обговорюваний документ носить саме таку назву —  «Положення про порядок організації і проведення недержавних масових громадських заходів політичного, культурно-просвітницького, спортивного, видовища і іншого характеру, кино-и телезйомок в Києві».

Також в захист проекту неконституційного положення КМДА про заборону підходити мітингуючим до будівель держустанов на відстані не менше ніж 100 метрів виступили депутати-регіонали. Вони вважають, що «ці жорсткі заходи потрібно приймати. Без цього неможливо».

Але в чому ж все-таки неконституційність, яку так часто згадують  обговорюючи проект положення?

Перше, на що слід звернути увагу — стаття 92 Конституції свідчить, що виключно законами визначаються права і свободи людини і громадянина.

І тільки судом може встановлюватися обмеження відносно реалізації права громадян на проведення масових зборів.

Також важливо відмітити, що Конституція регламентує виключно «повідомний» порядок проведення мирних зборів, а не «дозвільний» («погоджувальний»).

Але мабуть, що в КМДА про це усе забули.

Ще 19 квітня 2001 року Конституційний суд розтлумачив 39 статтю Основного Закону. У його рішенні, наприклад, відзначається наступне: «Тривалість термінів завчасного сповіщення має бути в розумних межах і не повинна обмежувати передбаченого статтею 39 Конституцій права громадян на проведення зборів, мітингів, ходів і демонстрацій».

В той же час в проект положення передбачає:

«Письмове звернення подається організатором масового заходу в уповноважений орган не пізніше чим за 10 днів до дати проведення запланованого масового заходу або 30 днів, якщо проведення масового заходу вимагає видання розпорядження Київської міської державної адміністрації (узгодження з іншими установами і організаціями)».

Але випадки, в яких потрібне розпорядження КМДА не вказані, а значить це відкриває широке поле для дії влади — для кожного другого запланованого заходу термін може бути саме 30 днів. Це чималий термін, за який може зміниться багато чого і настільки, що ймовірно зникне необхідність протестувати або проводити які-небудь інші заходи.

Також у вже вищезгаданому рішенні КСУ вказано, що  визначення термінів завчасного сповіщення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування є предметом законодавчого регулювання.

Але як відомо, відповідного закону у нас досі немає. Були, звичайно, спроби ухвалити закон, якій би регулював порядок реалізації права на мирні збори. Також про необхідність прийняти такий документ майже рік тому нам нагадували в Європі.

Наприклад, в резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЕ) № 1755 від 4 жовтня 2010 року сказано, що Асамблея «просить Верховну Раду ухвалити закон про мирні масові заходи на основі коментарів і рекомендацій Венеціанської Комісії».

А зауваження Комісії були до  законопроекту «Про свободу мирних зборів» (реєстраційний No. 2450). Наприклад, недосконалою була названа ст. 9 законопроекту, що надає занадто широкі підстави для заборони зборів. Зокрема, вона передбачає заборону на використання звукопідсилювачої апаратури в певний час і заборону на проведення акції, якщо раніше заявку на збори в цьому ж місці подала інша організації (до речі, така ж норма прописана зараз в проекті положення Попова).

У січні цього року Віктор Янукович доручив Міністерству юстиції переробити законопроект «Про свободу мирних зборів» (реєстраційний № 2450) на основі коментарів і рекомендацій Венеціанської Комісії, які вона оприлюднила ще 26 жовтня 2010 року.

Але враховуючи останні події, а саме «штурм» афганцями Верховної Ради і переляк депутатів-регіоналів, такий закон нам, пробачте, не світить. Мається на увазі такий закон, до якого не було б докорів з боку Венеціанської Комісії, — нормальний закон нормальної демократичної країни.

Тому варто захистити хоч би те, що ми маємо зараз. Або після 12 жовтня 2011 року доведеться бігати стометрівки, якщо дадуть, звичайно, це зробити.

«Спротив»