Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

КОГО МОБІЛІЗУВАЛИ НА ВІЙНУ?

Українська влада продовжує «гратися» у торгівельні війни. Якщо не з Росією, так з Білоруссю.

Тепер до низки суперечок у торгівлі України з державами Митного союзу із «трубним», «цукровим», «карамельним» і «сирним» присмаком додався ще один конфлікт — «молочний».

І це ще не все Цілком ймовірно, що найближчим часом наведений перелік може поповнитися і іншими позиціями. Зокрема, в Білорусі пообіцяли ввести заборону на низку товарів українського походження.

Про загострення українсько-білоруських торгових відносин стало відомо коли в Держветфітослужбі України заявили, що з 1 березня 2012 року тимчасово призупиняється імпорт молока і молочних продуктів з Білорусі, а також свиней та продукції з них.

В молочних продуктах українські санітари побачили перевищення норм ветеринарних препаратів, зокрема, антибіотиків. У свою чергу, свинину забракували через інформацію про підозру на захворювання білоруських свиней африканською чумою.

Білорусь з відповіддю не забарилися. Зокрема, напередодні, перед вихідними, пройшла робоча зустріч обох сторін, на якій відповідні питання повинні були врегулювати. Але, схоже, голова Держветфітослужби Іван Бісюк не знайшов спільної мови із своїм білоруським колегою Юрієм Пивоварчиком.

«Під час зустрічі білоруська сторона жодним чином не спростувала наші зауваження. Замість запропонованих спільних дій було висунуто ультиматум: якщо українська сторона в односторонньому порядку не відмінить тимчасові обмеження, то... білоруська сторона введе заборону на імпорт української продукції, зокрема, на олію, сіль, кукурудзу, кондитерські вироби ташрот», — заявив український чиновник.

Він запевняв, що йому ще не доводилося у своїй практиці стикатися з такою «нелогічною» поведінкою.

 Українські санітари кажуть, що рішення «забанити» білоруських свиней обумовлено ймовірністю занесення збудника африканської чуми до України з Білорусі, а також систематичним порушенням ветеринарно-санітарних вимог при імпорті продукції.

Причина для підозр — випадок у селі Незнаново Гродненської області республіки Білорусь, де було вилучено та знищено все поголів’я свиней з приватних господарств.

Відповідно до заяв Міністерства сільського господарства Білорусі, заходи проводилися в рамках навчань з боротьби з африканською чумою свиней. Втім, подібні тренування все-таки більше нагадували бойову тревогу.

У випадку занесення збудника АЧС на територію нашої країни, може бути заборонений експорт зерна, знищено значне поголів’я свиней. Тобто, будуть реалізовані обмежувальні заходи, які матимуть надзвичайно негативні економічні наслідки.

Ризики скорочення імпорту білоруського м’яса для українського ринку. Тут навряд чи варто турбуватися. Так, у 2011 році обсяг імпорту м’ясної продукції до України суттєво скоротився — за рахунок нарощення вітчизняного виробництва.

За даними Мінагропроду, імпорт м’яса минулого року скоротився на 132 тисячі тонн. До того ж, 2011 року до України імпортували 246 тисяч тонн м’яса і основними постачальниками тут були Бразилія, Польща та Німеччина.

Не останню роль у зростанні виробництва відіграє і неабиякий інтерес до «свинячого» бізнесу фінансово-промислових груп та деяких високопосадових урядовців. 

Зрештою, переймаються чиновники якраз не чумою — білоруська сторона нібито готова якнайшвидше надати документи та дозволи на інспектування поголів’я свиней фахівцями з України. Можливо, епідемія має локальний характер.

Найзапекліші баталії точаться якраз навколо білоруського молока. В Держветфітослужбі кажуть, що українські ветеринарні інспектори виявляли перебільшення антибіотиків у продукції з Білорусі ще в жовтні 2011 року.

За словами Бісюка, Україна не скасує санкції, поки Мінськ не надасть доказів належного контролю за якістю та безпекою молочної продукції.   

Ризики скорочення імпорту білоруського молока для українського ринку  — мінімальні, як і у випадку із свининою. Хоча Білорусь і значиться серед основних постачальників, частка її молока на нашому ринку невелика. 

Зокрема, за даними Держветфітослужби, 2010 року до України було поставлено 6,5 тисячі тонн молочної продукції, в 2011 — 9,2 тисячі тонн. Водночас, Україна переробляє майже 5 мільйонів тонн своєї сировини.

Крім цього, така ситуація тільки на руку українським молочникам і сироробам, які постраждали від заборони на ввезення їх продукції до Росії. Як відомо, це призвело до обвалення цін на молоко — вони знизилися з початку 2012 року на 10%.

Тож, додаткова конкуренція з боку білоруських виробників зараз не є бажаною. Ввозяться з Білорусі молочні товари кількох підприємств. Серед них і один з найбільших — гомельське ОАО «Молочниє продукти», яке представлене в Україні торговими марками «Молочноє кружево» і «Наша славіта».

Українці раніше масово скуповували продукти сусідів, наслухавшись про стандарти якості радянських часів, які начебто збереглися в Білорусі. Наприклад, на упаковках білоруських продуктів вказаний ГОСТ (державний стандарт) 1978 року!

Утім, зараз «білорусів» обходять стороною. В одному з таких кіосків сказали, що після інформації про антибіотики в білоруському молоці в них клієнтів поменшало удвічі—втричі.

Хоча в Департаменті ветеринарного і продовольчого нагляду Білорусі вже відмовилися від ультиматумів, досвід попередніх торгових воєн свідчить про те, що погрози може бути реанімовано.

І у разі введення обмежень на ввезення до Білорусі олії, солі, кукурудзи, кондитерських виробів та шроту можливі втрати українські виробники будуть значно більшими, ніж збитки білоруських постачальників.

Зокрема, за даними Держстату, вказані товари становлять близько 15-17% від загального експорту України до Білорусі в 2011 році.

 Статистика свідчить про те, що Україна може втратити до 300 млн доларів, а білоруські молочники лише 19 млн доларів. І це при тому, що ситуація у торгівлі з Білоруссю погіршується.

У 2011 році експорт товарів з України до Білорусі зріс на 1,2%, тоді як імпорт білоруських товарів в Україну збільшився на 64%. Негативне сальдо — 2,3 млрд доларів. Не останню роль в цьому зіграла і значна девальвація «зайчика», яка збільшила можливості білоруських експортерів.

Українська сторона сьогодні наголошує на тому, що не може заради економічних вигод або навіть зростання цін на молоко ігнорувати такі питання як «здоров’я нації». Втім, є сумніви. Наприклад, про антибіотики в молоці говорили ще восени, утім, заборону ввели чомусь тільки зараз.

Таку незакономірність чиновники пояснюють тим, що в лютому ці випадки стали масовими. Але ж, справа не тільки в молоці, адже було введено ще і заборону на імпорт свинини. І все це синхронно.

До того ж, в самому розпалі «сирна війна» з Росією, яка входить до Митного союзу, членом якого є Білорусь. Як відомо, із 7 лютого російська сторона ввела заборону на ввезення до країни українських сирів через, нібито, наявність в них пальмової олії.

Це ще не все. Сьогодні постачання білого цукру з України до країн Митного союзу повинні обкладатися митом у 340 доларів за тонну. Насправді, ж поки що це мито діє лише в Росії, тому в МС вимагають закрити для українського цукру Білорусь і Казахстан.

Перманентні конфлікти у сфері торгівлі виникають із самою Білоруссю. Остання іноді діє досить жорстко в таких ситуаціях.

По-перше, Білорусь уже довгий час блокує імпорт нержавіючих труб українського виробництва.

По друге, сусіди вже давно точать зуб на українське пиво. Частка українських пивоварів на білоруському ринку останнім часом постійно росла. Через збитки своїх заводів, білоруська влада вже кілька разів намагалася обмежити ввезення українського пива через антидемпінгові розслідування і ліцензування.

«Білорусь також не досить коректно іноді себе поводить з українським виробником. Через відсутність зобов’язань перед СОТ вони дозволяють собі діяти достатньо жорстко», — каже гендиректор «Українського клубу аграрного бізнесу» Володимир Лапа.

Pravda.com.ua

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com