ДІЙСНІСТЬ ЦІКАВІША ЗА ФАНТАЗІЇ

У ході вивчення феномена НЛО довелося познайомитися з дивними “фактами”, що вказують на інопланетне походження “літаючих тарілок”. Як конструктор літаків я з цим не згоден. Скоріше можна дійти висновку, що мова йде про грандіозні відволікаючі заходи державного масштабу. Не дивно, що вони ввели в оману чесних людей.

Найчастіше як докази інопланетного походження НЛО використовується “Катастрофа в Розуеллі”.  2 липня 1947 р. недалеко від містечка Розуелл у штаті Нью Мехіко розбився “неземний” літальний апарат. Це бачили 92 свідка, з яких 35 чоловік були службовцями військової авіації США. Всі вони стверджували, що бачили чотирьох інопланетян невеликого росту.

Наступний інопланетний корабель був знайдений 13 лютого поблизу містечка Ацтек у штаті Нью Мехіко. 

Друга катастрофа в тій же місцевості розігралася 25 березня 1948 р., у Хірт Каньйоні, і таки поблизу містечка Ацтек. Та “літаюча тарілка” мала 33 м у діаметрі, була виготовлена з якогось невідомого металу, а усередині її знайшли 16 неживих істот ростом близько 120 см.

В 1949 р. у Розуеллі відбулася ще одна катастрофа, яку пережив один член екіпажу.  “Тарілку” разом із щасливчиком перевезли в атомну лабораторію Лос Аламоса.  Інопланетну істоту класифікували як «рептилієвидного гуманоїда з деякими характеристиками комах». ЙогоназвалиEBE (Extraterrestrial Biological Entity), тобто, “НеземнаБіологічнаІстота”. «Посланець із іншого світу» розповів, що Землю вони відвідують уже 25 тисяч років, тому що їхня планета перетворюється в пустелю, а в нас умови цілком підходящі для проживання. ЕВЕ або НБІ по-нашому опікував молодий полковник. Він довідався, що є реінкарнація, що душа безсмертна, і що це закон Всесвіту.  По спеціально розробленому проекту “Сигма” земляни спробували встановити контакт із расою ЕВЕ, але... А інопланетянин, біологічні функції якого були побудовані на принципі одержання енергії із хлорофілу, занедужав і його почав лікувати ботанік доктор Гуілермо Мендоса. 18 червня 1952 р. ЕВЕ вмер “з невідомих причин”. Згодом по проекту ROBERTSON-PANEL був знятий науково-фантастичний фільм. Отаку «дурилку» запустили справжні прфесіонали  дези.

6 грудня 1950 р. поблизу Ларедо знову розбилася “літаюча тарілка”. Серед уламків було виявлено обвуглене тіло зростом у 130 см, але з величезною головою. Цей випадок викликав великий резонанс, тому що в маси “просочилася” фотографія. 20 травня 1953 р. у районі Кінгман штату Арізона виявили ще одну “тарілку”, але вона мала в діаметрі всього 10 м. У ній було четверо мертвих. Цю знахідку доставили на авіабазу “Райт Паттерсон”, у знаменитий “Ангар 18”.

Примітно, що всі катастрофи трапилися в місцях, віддалених від центрів цивілізації, де падіння на землю не приводить до додаткових жертв.

А от день 20 лютого 1954 р. став і взагалі знаменним. У пустельній місцевості Мюрок, де розташована льотно-випробувальна база ВПС США, над злітно-посадочною смугою завис величезний диск діаметром чи 60, чи навіть 100 метрів. В “тарілці” прибула делегація інопланетян, з якою зустрівся особисто президент США... Спочатку “тарілка” виконала маневри в повітрі, які порушували всі відомі закони фізики. Потім на обрії з’явилися три дисковидних об’єкти й два циліндричних. Після демонстрації сили інопланетяни зійшли на землю зі свого флагманського диска. Вони зажадали припинити розробку ядерної зброї й налагодити мирні стосунки між народами. Звичайно ж, обережний президент США не міг відмовитися від атомного кийка, тому інопланетяни полетіли ні із чим. Навіщо тоді погрожували? Ну зовсім бракує логіки...

Ці казки приємно читати перед сном, щоб ранком просинатися в гарному настрої. Але у світі є скептики! І особливо докучливі ті з них, хто знає правила та історії створення літальних апаратів різних типів. Відразу такий скептик запитає - що ж це за “літаючі тарілки”, які на випробуваннях масово б’ються?! Скоріше, то “літаючі гроби”, зроблені неуками та криворучками! Всі “гроби” билися в одному районі - значить, у них була невелика дальність польоту, або їм було суворо заборонено вилітати із спецзони.

Зустріч президента з інопланетянами в 1954 р. указує на те, що через дев’ять років після війни “тарілочникам” уже було що показати в повітрі головній посадовій особі країни. Польоти над авіабазою взагалі можна залишити без уваги - де ж ще літати дискам, “тарілкам” або циліндрам, як не в небі над авіабазою? Але чому льотчики не змогли точно визначити діаметр інопланетного дива? Адже у військових достатньо приладів, які точно встановлюють розміри об’єктів.

Відсутність хоча б благенької фотографії засмучує. Все-таки народ-платник податків повинен знати, з ким має справу його законно вибраний президент. А загибель спеціально підібраних льотчиків-випробувачів малого росту засмучує подвійно й наводить на думку, що вантажопідйомність “тарілки” відносно невелика, а її системи й агрегати ще складні й зовсім не автоматизовані. Інакше навіщо на борту екіпаж відразу 16 чоловік? Багато маленьких людей на борту - з автоматикою конструктори були точно не “на ти”, не змогли нічого автоматизувати, вирішили ризикувати життями відразу 16 людей, яких Всевишній обділив ростом, але не розумом.

Так, президент США прилітав на авіабазу в пустелі Мюрок. Є навіть фотографія його літака на довжелезній бетонній смузі. Величезних дисків над ним не видно, хоча ніхто не може виключити побудови в США дисковидного бомбардувальника, одного із трьох кандидатів на роль атомного батога.

З історії відомо, у яких випадках президентам країни доводиться особисто втручатися в авіаційні справи. Звичайно, коли мова йде про фінансування грандіозно дорогих проектів. В 1954 р., після закінчення війни в Кореї, мова йшла про створення атомного кийка. Бомбардувальником, здатним донести бомби й скинути їх на голови супротивників, міг стати або YВ-52 фірми Боїнг, або YВ-60 фірми Конвер. Схоже, що був і третій “бомбер”, дисковидний. Четвертим кийком мав стати бомбардувальник Нортропа “літаюче крило”, але з ним ще було дуже багато мороки, тому його президентові не демонстрували.

В-52 знають всі земляни. Його супротивника YВ-60, що програв конкурс, - майже ніхто. І той, і інший - гігантські літаки, які повинні були бути побудовані в сотнях екземплярів. Напевно, президент вирішив, що гроші платників податків будуть перекачані в касу Боїнга, а фірма Конвер одержить інші замовлення, наприклад, на розробку ракет. Зрозуміло, яка запекла боротьба велася за одержання величезного замовлення й фантастичних прибутків. Отут яка завгодно казочка про інопланетян буде доречною, інакше може трапитися повний провал на виборах президента.

Американці вміють ладити, президент не допустив виникнення конфлікту між гігантськими фірмами, попри те, що через кілька років “Конвер” пішла в небуття. А недосвідченим громадянам дісталася дивовижна казочка, що десятиліттями розбурхує уяву.

У ті далекі роки ніхто не говорив правди про стратегічні бомбардувальники, що створювалися. Сьогодні відомо, що президент США повинен був прийняти важке рішення.  Бомбардувальник YB-60 будувався на базі серійного В-36 і 72 відсотки його конструкції вже були освоєні у виробництві. YВ-52 був зовсім новою розробкою, освоєння його виробництва було незрівнянно дорожчим.

YВ-60 виконав перший політ 18 квітня 1952 р., на три дні пізніше суперника. Незабаром стало зрозуміло, що він перевершує YВ-52 по всіх параметрах, крім швидкості, що у Боїнга була більшою на 160 км/г.

Перший побудований “Конвер” налітав 66 годин, коли 20 січня 1953 р. програму його льотних випробувань закрили. Також була припинена побудова другого екземпляра. Природно, вибухнув моторошний скандал. Ніякі докази не допомогли, і обидва YВ-60 були перетворені в металобрухт в липні 1954 р.

Але навіщо була придумана казочка про цілу ескадрилью “літаючих тарілок” і “циліндрів”? Мабуть, немає диму без вогню. Були катастрофи, отже, були і диски. Зовсім незрозуміло, звідки взялися ілюстрації дисковидного бомбардувальника в супроводі “Тандерджета” і “Сейбра”, основних винищувачів тих років. Вони створені методами комп’ютерної графіки, але ким і для чого? Цілком може бути, що комусь доручили обробити фотографії реального дисковидного бомбардувальника, щоб і сумніви посіяти й не сказати зовсім нічого.