Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

У АРКТИЦІ ЗНАЙДЕНІ ТИСЯЧІ НОВИХ ДЖЕРЕЛ МЕТАНУ

Мабуть зважаючи на поступово зростаючу температуру ці джерела почали звільнятися і підніматися в атмосферу.

Відомо, що Східно-Сибір­ський арктичний шельф тане швидше за усіх на планеті. Проте експерти говорять, що доки неясно, чи є метанові випари результатом глобального потепління, або ж їх причина інша. Невідомо також, чи стало це досі невідоме джерело метану активним нещодавно або ж метанові випари відбувалися давно, але лише зараз їх вдалося виявити.

В той же час експерти попереджають, що якщо навіть незначний відсоток метану, замороженого під шаром льоду в арктичному шельфі Східного Сибіру, вивільнятиметься в атмосферу, це стане поштовхом до різкого потепління клімату.

«Я не думаю, що ми рухаємося до майбутньої катастрофи, проте цілком можливо посилення викидів метану в атмосферу з джерел, аналогічних цьому», — заявив Ед Брук, геохімік з університету штату Орегон.

Учені роками вимірювали об’єм метанових викидів в атмосферу. Цілком можливо, що протягом усіх цих років частково викиди відбувалися і зі знову виявленого джерела. Проте в останні декілька років викид метану загальмувався, а потім поновився з новою силою. Останні дослідження свідчать про посилення метанової активності саме в північній півкулі. У той же час вчені визнають, що потрібні додаткові дослідження, щоб встановити, чи є виявлене джерело метану новим або існує давно.

Концентрація метану в атмосфері над Арктикою зараз є найвищою за останніх 400 тис. років і в середньому втричі перевищує рівні, що існували в період, який учені називають міжльодовиковим.

А концентрація метану саме над Східно-Сибірським арктичним шельфом ще вища. Східно-Сибірський арктичний шельф займає територію в 800 тис. квадратних миль. Це найпротяжніший континентальний шельф на планеті. Більше 15 000 років тому він був частиною сибірської тундри. І, як і в сьогоднішній тундрі, під поверхнею шельфу був шар вічної мерзлоти, що міцно «замикав» запаси метану під поверхнею Землі.

В результаті танення льодів у кінці льодовикового періоду північні райони древньої тундри занурилися під воду, утворивши сьогоднішній континентальний шельф. Метан, що знаходиться під шаром води, набагато чутливіший до зміни температур, ніж метан, похоронений під шаром вічної мерзлоти на континенті. Адже навіть влітку температура землі в районі вічної мерзлоти залишається нижче за точку замерзання.

Проте на неглибокому континентальному шельфі вода лише на нікчемні долі градуса нижча за рівень замерзання. Замерзання не відбувається через високу соляну щільність води, тому навіть незначне потепління може призвести до викиду метану в атмосферу.

news.siteua.or

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com