Україна підніме питання про доступ до ГТС Росії

Україна після набирання чинності Договором про ЗВТ СНД порушить питання про доступ до газотранспортної системи Росії. Микола Азаров Азаров: Це саме в наших інтересах... Україна після набирання чинності Договором про зону вільної торгівлі СНД порушить питання про можливість використання транзитних газових потужностей Росії, заявив прем’єр-міністр України Микола Азаров. Таку заяву він зробив на брифінгу, відповідаючи на запитання УНІАН, чи буде Україна після набирання чинності договором порушувати питання про доступ до російської ГТС, зокрема, для транзиту туркменського газу. «Договір про зону вільної торгівлі з країнами співдружності надзвичайно важливий. Саме Україна його ініціювала, і я це говорю абсолютно спокійно, і відповідно до того, що саме Україна домагалася реалізації тих положень, про які ви зокрема згадали, — про доступ до трубопровідного транспорту, який проходить по території країн Співдружності, про вільний доступ. Це саме в наших інтересах, тому, природно, як тільки договір набере чинності, наші парламентері займатимуться розв’язанням цих питань», — сказав М.Азаров. Нагадаємо, Договір про зону вільної торгівлі передбачає, що країни-учасниці вступають у переговори з розробки угоди щодо транзиту трубопровідним транспортом і завершують такі переговори протягом 6 місяців після набирання чинності договором про ЗВТ СНД. Довідка УНІАН. Договір про ЗВТ СНД набирає чинності через 30 днів після того, як третя країна, що ратифікувала документ, подасть документацію про ратифікацію в депозитарій СНД. Як повідомлялося, 9 серпня 2012 р. Президент Віктор Янукович підписав Закон «Про ратифікацію Договору про зону вільної торгівлі». 30 липня ВР ратифікувала цей договір. Україна стала третьою після Росії і Білорусі країною, яка ратифікувала документ. 18 жовтня 2011 року у Санкт-Петербурзі прем’єр-міністри країн СНД підписали Договір про створення Зони вільної торгівлі. Документ підписали голови урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Вірменії, Таджикистану, Молдови і Киргизії. Договір не підписали Азербайджан, Туркменістан і Узбекистан. Водночас було заявлено, що ці країни планують приєднатися до нього.