Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

інші думки про ФРС

Федеральна резервна система, можливо, найнезалежніша урядова установа в США. Щокілька років у Конгресі постає питання, чи не слід урізати самостійність ФРС. Політичні лідери, що невдоволені її діями, часто хочуть поставити ФРС під свій контроль для зміни її політики, щоб остання стала прийнятнішою для них. Чи повинна ФРС бути незалежною, чи ми виграємо від того, коли центральний банк перебуватиме під контролем президента або Конгресу?

Аргументи на користь незалежності

Найсильніший аргумент на користь незалежності Федеральної резервної системи ґрунтується на погляді, що підпадання ФРС під більший політичний тиск надало б монетарній політиці інфляційних імпульсів. На думку багатьох спеціалістів, політики короткозорі, бо вони керуються виключно потребою виграти наступні вибори. За цієї основної мети малоймовірно, щоб політики зосереджувалися на довгострокових цілях, таких, як забезпечення стабільного рівня цін. Натомість політики шукають короткострокового розв’язання таких проблем, як високе безробіття і високі процентні ставки, навіть тоді, коли короткострокові розв’язки мають небажані довгострокові наслідки. Захисники незалежної Федеральної резервної системи вважають, що ізольована від політики ФРС очевидно більше буде цікавитися довгостроковими цілями і, отже, буде захисником здорового долара і стабільного рівня цін. 

Інший, відмінний від попереднього аргумент полягає в тому, що політичний процес в Америці веде до так званого політичного ділового циклу, за яким саме перед виборами проводиться розширювальна монетарна політика для зменшення безробіття і процентних ставок. Після виборів погані наслідки такої політики — високі темпи інфляції і високі процентні ставки — доводиться зменшувати через звужувальну монетарну політику. Обіцянки політиків громадянам забудуться до наступних виборів. Існують певні докази, що такий діловий політичний цикл у США таки існує, і ФРС під контролем президента або Конгресу могла б зробити такий цикл ще чіткішим.

Перебування ФРС під контролем президента (більше підпадала б під вплив Державної скарбниці) розглядається як небезпечне ще й тому, що ФРС можна використати для сприяння Скарбниці у фінансуванні великих бюджетних дефіцитів через купівлю ФРС довгострокових зобов’язань Скарбниці. Купівля Федеральною резервною системою довгострокових зобо­в’язань Скарбниці веде до збільшення грошової маси і, отже, до зростання пропозиції грошей. Тиск Державної скарбниці на ФРС може вести до більших інфляційних тенденцій в економіці. Незалежна ФРС краще протистоїть цьому тиску з боку Державної скарбниці.

Інший аргумент для незалежності ФРС полягає в тому, що контроль над монетарною політикою надто важливий, щоб залишати його політикам, тобто групі, що безперервно демонструє відсутність експертизи при прийнятті важливих рішень.

Окремі політичні діячі можуть віддати перевагу незалежній ФРС, яку можна використовувати як державного «хлопчика для биття», щоб зняти з себе відповідальність. Незалежна Федеральна резервна система може проводити політику, що непопулярна серед громадськості.

 

Аргументи проти

незалежності

Прихильники контролю президента або Конгресу над ФРС твердять, що не демократично мати монетарну політику, яка впливає майже на кожного в економіці, але контролюється елітною групою і ні перед ким не відповідальна. Нинішня відсутність підзвітності Федеральної резервної системи має серйозні наслідки: якщо ФРС функціонує погано, то немає способу для заміни членів її керівництва (як це є з політиками). Правильно, що ФРС повинна орієнтуватися на довгострокові цілі, але обрані члени Конгресу також голосують по довгострокових питаннях (зовнішня політика, наприклад).

Громадськість розглядає президента і Конгрес відповідальними за економічний добробут країни, але відсутність контролю над такою урядовою установою може стати найважливішим чинником у визначенні стану економіки. 

Іншим аргументом проти незалежності Федеральної резервної системи є те, що незалежна ФРС не завжди використовувала свою свободу успішно. ФРС безславно провалилася в ролі кредитора останньої надії в роки «великої депресії». 

ФРС не має імунітету від політичного тиску її незалежність може заохочувати до проведення курсу, радше спрямованого на досягнення вузькоегоїстичного, ніж суспільного інтересу.

Нині не існує одностайності стосовно того, чи безконтрольність Федеральної резервної системи є доброю справою.

Ф. Мишкін, науковець

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com