Уряд Росії визнав небезпеку сланцевого газу для «Газпрому»

Масштабний видобуток сланцевого газу в США почався на початку 2000-х років. За 10 років в Америці сталося те, що зараз називають «сланцевий бум» або «сланцева революція».

У 2007-му році видобуток газу із сланців склав трохи більше 31 мільярда кубометрів, а вже в 2010 році виросла до 150 мільярдів кубометрів (для порівняння, приблизно стільки «Газпром» постачає на експорт в країни далекого зарубіжжя). За 10 років частка сланців у видобутку газу виросла з нуля до 29 відсотків.

Енергетики давно обговорюють перспективи видобутку газу із сланців. Риторика на цю тему посилилася в останні пару років. «Газпром» доки відмахується, не бажаючи визнавати загрозу. У 2010 році, приміром, на сайті монополії з’явився прес-реліз: «Газпром» продовжить моніторинг розвитку галузі сланцевого газу». Через рік з гаком компанія випустила реліз з такою самою назвою...

Топ-менеджери «Газпрому» вказують на недоліки сланцевого газу як на основні аргументи того, що США ніколи не стануть експортерами палива і боятися немає нічого. У сланцевого газу дійсно є недоліки; основні — висока собівартість видобутку шляхом «фрекінга» — гідророзриву пласта, а також загроза мікроземлетрусів і забруднення підземних вод. Крім того, добувати його можна тільки на безлюдних територіях, і дебіт (приплив) газу в сланцевих свердловинах невеликий.

Разом з цим офіційних даних про шкоду «фрекінга» для довкілля доки немає. Нині Агентство з довкілля охорони США здійснює відповідні дослідження і готується до кінця 2012 року надати попередню доповідь про вплив видобутку сланцевого газу на екологію. Повний текст документу, як очікується, буде оприлюднений у 2014-му році.

Проте, деякі недоліки сланцевого газу очевидні, зокрема, висока собівартість, але все одно це не дає «Газпрому» приводу розслаблятися. Перший «дзвіночок» пролунав, коли через «сланцеву революцію» в США концерну довелося визнати, що газ з гігантського Штокманівського родовища в Америці не потрібний. Можливо, це стало однією з причин, з яких освоєння родовища припинили не невизначений термін.

Були й інші моменти, що свідчать про загрозу сланцевого газу для російської монополії. Приміром, падіння внутрішньоамериканських цін на газ — в квітні 2012-го вартість палива відновила десятирічний мінімум і склала трохи більше 70 доларів за тисячу кубометрів. Незважаючи на падіння цін нижче за собівартість, компанії продовжили буріння нових свердловин на тлі зростаючого попиту.

Потім  пролунало ще одне серйозне попередження: у травні 2012 року Ощадбанк передбачив «Газпрому» втрату долі на ринку до 2016-го року. На думку економістів фінорганізації, до цього часу «сланцева революція» дозволить США стати експортером газу і Європа зможе купувати блакитне паливо дешевше, ніж його продає Росія.

Європейські країни давно вимагають від «Газпрому» знижок, киваючи у бік США з їх низькими цінами. Концерн змушений йти на невеликі поступки, але в цілому доки тримає оборону. Російський газ як і раніше продається по 400-450 доларів за тисячу кубометрів. Крім того, «Газпром» у зв’язку зі своєю винятковістю може нав’язувати умову «бери або плати», відповідно до якої країни змушені оплачувати мінімум 80 відсотків контрактного об’єму палива, навіть якщо не вибирають його. Такі угоди дозволяють концерну забезпечувати стабільність виручки.

Європейці намагаються протистояти, вимагають включення спотової складової у вартість газу (зараз ціни прив’язані до нафтових котирувань), розвивають альтернативні джерела постачань, але доки безуспішно. Тому як тільки США зможуть почати експорт, немає сумніву, що «Газпром» втратить частини ринку.

За підрахунками Мінекономрозвитку, така можливість у США з’явиться вже в 2016 році, коли будуть споруджені потужності для експорту зрідженого газу. Вердикт міністерства став першим офіційним визнанням російського уряду в тому, що американський сланцевий газ може позбавити «Газпром» можливості підтримувати високі ціни по своїх експортних контрактах.

Концерн втрачає долю і внутрішньому ринку: за підсумками минулого року на долю незалежних виробників припало 25 відсотків поставок. Зокрема, нещодавно «Газпром» втратив великого клієнта —  німецький концерн E.on, який домовився про постачання з «Новатеком». Тим часом ефективність монополії падає, а витрати ростуть.

В уряді РФ визнали необхідність підвищити ефективність «Газпрому». Але рішення, запропоноване для вирішення проблем концерну, як мінімум, дивує: відомство пропонує створити комітети із стратегії і інвестицій за участю чиновників. Також економісти визнали необхідним погоджувати інвестпрограми концерну пооб’єктно з Міненерго і Мінекономрозвитку, а після цього затверджувати звіт про їх виконання. Виходить, що визнавши неефективність держструктури, чиновники намагаються ще більше підпорядкувати її державі?

novostienergetiki.ru