Влада взялася за олігархів...

Як відомо, прибутки і витрати держбюджету-2012 нинішній Кабінет міністрів спочатку рахував з розрахунку зростання ВВП на 4,5%. Потім цей показник зменшили до 3,9%. Проте, за словами самого Азарова, за січень-серпень економіка виросла усього на 1,5%.

Це означає, що і відкоригований прогноз не буде виконаний. За 8 міс. обсяги промислового виробництва в країні зменшилися на 0,4% до аналогічного періоду 2011 р. А як скорочується випуск промислової продукції, то зменшується і база оподаткування.

Не дивно, що за підсумками січня-вересня витрати уряду перевищили прибутки держбюджету на вражаючу суму в 24,38 млрд грн., в т.ч. тільки за вересень — на 7,9 млрд грн. Якщо діра в держбюджеті буде й далі рости такими темпами, неминуче повернення до ситуації 1990-х рр., коли зарплати працівники бюджетної сфери не бачили по декілька місяців.

Враховуючи загальний рівень невдоволення в країні, це матиме непередбачувані наслідки. Це прекрасно розуміють і В. Янукович, і М.Азаров. У таких умовах доводиться шукати варіанти наповнення держбюджету.

Спочатку влада пішла перевіреним шляхом: не вистачає грошей — візьми у борг. Віддавати нічим, але це буде завтра, а сьогодні можна прожити. Так, якщо за січень-липень дефіцит держбюджету був 10,23 млрд грн., то вже за підсумками серпня намалювався профіцит в 280 млн грн.

Він вийшов за рахунок розміщення в зарубіжних банках облігацій зовнішньої держпозики на $2 млрд. Але нескінченно затикати діри таким чином все одно не виходить, тут і до дефолту (тобто оголошення держави банкрутом) недалеко.

Тим паче, що у вересні знову був вражаючий дефіцит засобів для розрахунків держави по своїх зобов’язаннях, включаючи виплати пенсій, зарплат, посібників і стипендій. У такому разі західні банкіри можуть або вже просто не дати гроші, або напружити відсотки по новій позиці до космічних висот.

Тому вимагалися інші рішення. Природно, що влада почала з найпростіших. А саме: вирішили стригти шерсть з баранів не 1 раз на рік, як було завжди, а двічі. Для цього підняли пенсійний вік з 55 років до 60 у жінок, урізали соціальні виплати «чорнобильцям» і «афганцям» та іншим пільговим категоріям за допомогою нового порядку індексації.

Змінили порядок нарахування соціальних виплат, при якому працівники соцзабезу повинні особисто побувати в житлі у претендента і переконатися, що там немає таких предметів розкоші, як автоматична пральна машина і кондиціонер.

Але і це не допомогло. З’ясувалося, що барани вже давно обстрижені під нуль.

Тоді довелося піти на скорочення спецпенсій владної верхівки і обслуговуючого її апарату — депутатів, працівників судів, прокуратури, СБУ. Їх пенсії, які раніше, сягали 20-30 тис. грн. на місяць були обмежені в межах 4-8 тис. грн. Але економити не вийшло навіть на цьому.

Дефіцит бюджету Пенсійного фонду України за 8 місяців склав 8 млрд грн., а за підсумками 2012 р. він прогнозується урядом у розмірі 15,3 млрд грн., що на 57%, тобто у півтора рази більше, ніж було у 2011 р. А на 2013 р. очікується понад 20 млрд грн.

Хоча, доречно зауважити, віце-прем’єр Сергій Тігіпко раніше пояснював, що мета підвищення пенсійного віку якраз і полягає в зменшенні діри в бюджеті ПФУ. Більше того, якраз в 2013 р. він обіцяв вихід на бездефіцитний бюджет Пенсійного фонду.

Тоді до проблеми наповнення держбюджету підключили Державну податкову службу України. Вона теж почала з простих рішень, тобто із стрижки баранів. Податківці взялися за перегляд оголошень в газетах і на стовпах про здачу квартир.

Безперечно, бізнес це однозначно нелегальний. Але раз вже пенсіонерка не в змозі прожити на жебрацьку пенсію і здає кімнату у своїй квартирі студентам, з її додаткових прибутків держава повинна щось мати.

І дійсно, праця податківців дали свої плоди. За 9 міс. вони виявили 1058 киян, які здавали в оренду квартири, не платячи податки. Їм донараховано 3,86 млн грн. податку на прибутки фізосіб, які сплачені до бюджету.

Якщо зіставити цю цифру з розміром дефіциту держбюджету, то вийде навіть не крапля в морі, а величина, що математично прагне до нуля.

У Криму місцева податкова взялася за процвітаючий бізнес здачі житла відпочивальникам під виглядом міні-готелів. Діяли за тією ж схемою, що і в столиці: пройшлися по оголошеннях. І результат, звичайно ж, не забарився.

За 9 міс. на півострові виявлено 1700 нелегальних міні-готелів, які їх власникам довелося офіційно зареєструвати і сплатити до бюджету 7 млн грн. Це, до речі, на 3 млн грн. більше, ніж в 2011 р., тобто майже в 2 рази.

Але якщо цей показник скласти з досягненнями київських податківців і знову порівняти з 24,38 млрд грн., то вийде, що просто нуль помножили на ще один нуль. 

У країні з олігархічною моделлю капіталізму, де менш ніж 0,5% усіх зареєстрованих підприємств і компаній дають 75% від загального обсягу податкових вступів, наповнити бюджет подібними методами неможливо за визначенням.

Тож глава ДПСУ Олександр Клименко, міністр фінансів Юрій Колобов і глава Нацбанку Сергій Арбузов пішли до президента з іншими пропозиціями.

Судячи з усього, ці пропозиції були почуті. По-перше, Кабінет міністрів на початку листопада вніс зміни в порядок визначення терміну і умов завершення імпортної операції без ввезення товару на територію України.

За цією схемою гроші виводилися за кордон нібито в рахунок плати за імпортні товари, які фактично в Україну поставлені не були. Практично це виглядало таким чином: гроші перераховувалися на рахунки офшорних фірм для купівлі товару, який повинні були постачати у треті країни.

Останні ж розраховувалися векселями і заборгованість по них, як правило, була фіктивною. Причому такі дії не є порушенням валютного і податкового законодавства України.

Хоча якщо узяти до уваги, скільки мільйонерів мультимільйонерів і навіть мільярдерів в доларовому еквіваленті побачила у своїх стінах Верховна Рада — то чи треба дивуватися, що у нас таке законодавство?

Тим часом, за даними Кабміну, тільки за 9 міс. в нинішньому році через цю схему з України великим бізнесом було виведено $10 млрд. Порівняємо цю цифру — 82 млрд грн. — з 10,86 млн грн., які приховали від бюджету здавачі квартир в Києві і власники міні-готелів в Криму.

Буквально через тиждень після цього В. Янукович особисто відправився на Кіпр і підписав там нову угоду, що запобігає витоку капіталів з України в офшори, зареєстровані на території цієї острівної держави.

За словами Ю. Колобова, замість раніше існуючих нульових ставок оподаткування на отримання дивідендів, роялті і відсотків кіпрськими офшорами, які є засновниками зареєстрованих в Україні підприємств, вводяться ставки 5%, 10% і 15%.

За оцінками Мінфіну, додаткові надходження до бюджету від поставленого на Кіпрі заслону складуть близько 1 млрд грн. на рік. Цифра ця досить скромна. Раніше передбачалося, що від оподаткування фінансових операцій з офшорами можна додати 3-5 млрд грн.

А усього ж втрати держбюджету від різних офшорних схем ДПСУ оцінює у 100 млрд грн. на рік. Тому фіскальний режим встановлено досить гуманний.

Але навіть у такому вигляді ініціативи президентської команди напевно не викликали захвату у представників великого бізнесу, які за 20 років встигли звикнути до того, що держава існує для них, а не навпаки.

Також потрібно зазначити, що у жовтні, незадовго до виборів, уряд вніс до Верховної Ради законопроект про введення оподаткування на позабіржові операції з цінними паперами (ЦБ). Поява цього документу пов’язана з тим, що до теперішнього часу схема ухиляння великого бізнесу від сплати податків через купівлю-продаж т.з. «технічних» акцій теж дуже популярна.

Звичайно, цей законопроект не має такого громадського резонансу, як введення горезвісного податку на розкіш, але його ефективність і необхідність складно переоцінити.

Так, оборот ЦБ в цілому по ринку України за 2011 р. склав астрономічну суму в 2,3 трлн грн. При цьому задекларовані збитки від торгівлі нібито склали 916 млрд грн. І одночасно з декларацією збитків українські компанії виплачували дивіденди від торгівлі ЦБ на користь закордонних оффшорок.

Звичайно, проходження цього закону парламентом, депутати якого якщо і не є особисто власниками великого бізнесу, то представляють його інтереси, виглядає проблематично. Хоча глава ДПСУ А. Клименко заявив, що не сумнівається в його прийнятті.

Він також уточнив, що в листопаді в Раду надійде і законопроект про трансфертне оподаткування, що перекриває ще один потужний канал ухиляння від сплати податку на прибуток. Цей механізм полягає в продажі готової продукції українськими виробниками на адресу пов’язаних з ними оффшорок за цінами нижче за собівартість.

Це дозволяє підприємствам декларувати збитки. А тим часом зареєстровані в офшорах компанії перепродають цю продукцію кінцевим споживачам, але вже за реальними цінами, які є на світовому ринку.

Знову ж таки, за даними ДПСУ, за такою схемою продається 75% української металопродукції. Ось деякі дані Державної митної служби України, що дозволяють визначити зразкову ціну питання.

Плоского металопрокату за січень-вересень експортовано на $3,187 млрд, довгомірного прокату на $2,675 млрд, сталевої заготівлі на $4,25 млрд, труб на $1,475 млрд, залізорудної сировини на $2,474 млрд.

Але В. Янукович зі свого боку поки що намагається впливати на олігархів методом пряника, пропонуючи натомість інші преференції.

Наприклад, уряд відмінив 2% мито на імпорт в Україну марганцевої руди і концентрату на користь співвласників дніпропетровської бізнес-групи «Приват» Ігоря Коломойського і Геннадія Боголюбова, контролюючих національну феросплавну промисловість.

Їм належать Орджонікідзевський і Марганецький Гоки, які виробляють концентрат з марганцевої руди, а він служить сировиною для роботи Нікопольского, Стаханівського і Запорізького феросплавних заводів.

Крім того, ставки на ввезення полікристалічного кремнію, на якому працює Запорізький напівпровідниковий завод братів  Клюєвих, понижені з 5% до 0%. Одночасно підняті ставки ввізного мита приблизно по 100% товарних позицій — що зміцнює позиції українських виробників на внутрішньому ринку в порівнянні з конкурентами-імпортерами.

Всього ж, нагадаємо, уряд зібрався переглянути у бік підвищення ввізного мита на близько 500 товарних позицій у рамках зміни умов членства у Світової організації торгівлі. Причому позицію в цьому питанні влада України зайняли несподівано жорстку, заявивши про неможливість поступок.

Це, безумовно, позитивно оцінюється великим бізнесом. Але чи буде цього вистачає для компенсації олігархам втрат, якими вони вважають сплату податків?

Віталій Кримов, 
«Острів»