НЕБЕСНІ ТАЄМНИЦІ

Вістізгалузівоєнноїавіаціїзавждинадходятьнесподівано. На сторінки видань нещодавно «вилетів» проект китайсько-російського гіперзвукового винищувача. Раніше було багато зовсім не порожніх розмов про гіперзвукові розвідувальники та бомбардувальники. Отже, гіперзвукові літаки — вже реальність, про яку можна тільки здогадуватись. Бо для чого тоді винищувач? 

В західних країнах дуже поширена практика утаємничувати новітні розробки в сфері авіації, астронавтики, ракетобудування та озброєнь. Без таємниць в цій сфері аж ніяк не можна, бо, наприклад, США кожний рік втрачають на поцуплених шпигунами новітніх розробках до сорока мільярдів доларів. Шпигують і крадуть як чужі, так і свої, друзі США. Особливо американці ображаються на своїх союзників — Францію, Ізраїль та Японію. Росія й Китай у списку постійних «клієнтів», але ж ніхто від них нічого іншого й не очікував, тому які можуть бути образи?

Громадськість дуже цікавить питання про надзвичайно таємні авіаційно-космічні програми. Наприклад, гіперзвукова «Аврора» вже багато років залишається загадкою для багатьох, навіть добре проінформованих людей. Обізнані журналісти писали про розвідувальні польоти гіперзвукової шпигунки над безмежними просторами  Росії. У відповідь — анічогісінько. Та й кого питати? Мабуть, про надшвидку та надвисотну шпигунку знають все тільки в небесній канцелярії.

Одного разу журналістам все-таки вдалося взяти інтерв’ю у генерала Мюльнера, який багато років займався «чорними програмами» для Військово-Повітряних Сил США. 

Звичайно, генерал майже на всі запитання про гіперзвуковий літак, про заміну для розвідувальних літаків U-2 «Чорна леді» та SR-71 «Чорна птиця», про новий ударний літак дав негативну відповідь. Нема ніяких «темних програм», але є «випробовувальні або демонстраційні програми». У нас така відповідь називається: «Не вмер Данило, болячка його задавила!». Потім генерал доповнив, що вони «не оперативні і їх число обмежене». 

Журналісти захотіли дізнатися, що ж то за програми, бо генерал мав що розповісти. З 1970 по 1980 роки він займався такими цілком таємними речами, як побудова та випробовування літака-невидимки F-117 «Нічний яструб». І в ті роки журналісти запитували про існування винищувача-невидимки, бо слухи про нього ходили не один рік. І тоді генерали відповідали, що в США нема ніякого винищувача-невидимки, а от в Радянському Союзі він уже є. Про винищувач генерали журналістів не обманювали — його і насправді не було. Був літак-невидимка іншого типу — ударний або штурмовик по-нашому. Але ж про штурмовика ніхто не питав, тому ніхто і не відповідав! І так продовжувалося довгих 11 років. «Нічний яструб» трикутної форми літав, його бачили окремі люди. Але їм говорили, що то у них обман зору, або треба лікуватися в окуліста.

Генерала запитали, чому така непроглядна завіса таємничості навколо цих питань, якщо уже давно немає основного противника — Радянського Союзу. Мюльнер відповів, що це робиться з двох причин. Перша — завжди потрібно мати «сюрприз» в регіональних конфліктах, яких ще дуже багато. Друга — треба зберегти в таємниці нові, дуже чутливі та дорогі технології, які є великим стрибком вперед. Цією відповіддю генерал фактично підтвердив існування не тільки однієї «Аврори». Мабуть, пізніше підтвердяться розповіді і про «Манту», і про «Супер-Валькірію», і про «Пульсар» та багато інших загадок авіаційно-космічної техніки.

В кінці восьмидесятих та на початку дев’яностих років дуже багато очевидців спостерігали в небі над південно-західною частиною США загадкові літальні апарати. Серед журналістів існує думка, що «Аврора» була не одна, тоді літали і інші гіперзвукові літаки.

Не тільки журналісти цікавляться цими питаннями. Ден Рорбахер, який в республіканській партії займається питаннями авіації та космонавтики, направив ще президенту Клінтону офіційне запитання про існування «темних програм», щоб уникнути паралельного фінансування двох однакових програм — Х-33 з «ясного світу» та таємної програми з «світу пітьми». Рорбахер за часів президента Рейгана працював у Білому Домі. В той час на фінансування програм «світу пітьми» щороку виділялось не менше 40 мільярдів доларів. Гроші витрачалися на дослідження по цивільному гіперзвуковому «Національному повітряно-космічному літаку». Цей літак, мабуть, служив прикриттям для інших, більш реальних програм. Генерал Мюльнер заперечує, що  «Національний повітряно-космічний літак» був тільки ширмою. За його словами програма закінчилася невдачею через відсутність надійних двигунів.

Для цивільного літака двигуни могли бути недостатньо надійними. А для стратегічного розвідника «Аврора» цієї надійності могло вистачити. Генерала запитали, чи могли США побудувати гіперзвуковий літак-розвідник? Він відпо­вів, що така можливість у США була. Отже, його побудували? Інакше пояснити роздратованість росіян польотами якогось «гіпера» не виходить.

Журналісти звернулися з запитаннями до Джека Гордона, керівника таємного заводу «Скунк Уоркз» фірми Локхід-Мартін. Він відповів, що завод працює над двадцятьма (!) таємними проектами. Тільки про 10 або 11 з них він має право розповісти деякі незначні деталі. Він підтвердив, що роботи ведуться над вдосконаленням штурмовиків, ударним літаком далекої дії, військово-транспортним літаком для спеціальних операцій та іншими проектами.

Отже, дослідження тривають і в наступні роки на нас чекають нові сюрпризи в області авіації та космонавтики. Ми знову відкриємо для себе дирижаблі, але вже надсучасні. В США інтенсивно працюють над 11 проектами дирижаблів. Є й закриті програми створення дирижаблів-”стелсів». А над Багдадом в сильний бінокль один журналіст виявив на величезній висоті зазвичай невидимий дирижабель-шпигун, який знизу по-зрадницькому підсвітило вранішнє сонце. Той дирижабель був не який-небудь, а V-подібний гігант, описаний як НЛО «Вогні Фенікса».

Отже, можливі бойові дії переміщуються на величезні висоти. Як тут обійтися без винищувача, який би міг вільно оперувати майже в космічному просторі? Десь рік тому світ здивували фотографії китайського проекту гіперзвукового розвідника, який виявився дуже подібним до американської надтаємної «Аврори». А недавно на виставці в Китаї була продемонстрована модель китайсько-російського гіперзвукового винищувача. Що реально стоїть за нею?

Відомо, що радянські, а пізніше і російські інженери навіть випереджали США в області гіперзвукових досліджень. Була успішна «Ігла», яка в гіперзвуковому польоті на межі космосу приблизно за 15 хвилин прошила атмосферу від Підмосков’я до Камчатки. Ці дослідження не могли залишитися непоміченими для китайців. Платять вони щедро, тому росіяни стали проводити свої роботи разом із сусідами. Звичайно, все покрито суцільним мороком. І так буде продовжуватись до того часу, коли з неба під час чергової авіакосмічної виставки на бетонну злітно-посадкову смугу несподівано приземлиться гіпервинищувач.

Якщо придивитися до китайської моделі, то можна помітити багато рис, спільних з російським «Беркутом», який чомусь не почали будувати серійно. Можливо, через те, що його потенціал набагато вищий від потрібного для винищувачів-стелсів п’ятого покоління, російського Т-50 та китайського J-20 «Аннігілятор». Можна тільки здогадуватися, яким буде спільний гіпер-винищувач, але він  явиться світу неодмінно.

Володимир РЕПАЛО