«РОЗПРЯГАЙТЕ, ХЛОПЦІ, КОНЕЙ!»

Установчий з'їзд нової політичної партії «Народний союз «Наша Україна» запам'ятається не лише неоковирною назвою новоствореної керівної і рушійної сили: сама організація імпрези проходила на грані фарсу.

      До Києва прибуло понад вісім тисяч делегатів. Під час реєстрації з'ясувалося, що мандатів вистачить лише на 6 тисяч. Після запеклого скандалу прийняли соломонове рішення: «обмандачені» прямують в історію як повноправні делегати, а обділені — як гості.
      Далі почалися вже зовсім дивні асоціації.
Хтось пригадав, що навіть на з'їзди багатомільйонної КПРС обирали не більш як п'ять тисяч депутатів. Потім помаранчеві делегати старшого покоління здригнулися, зачувши до болю знайоме: «Президія партії». Спочатку обрали тимчасову з 11 осіб — та ж кількість що й у політбюро часів Л.І.Брежнєва. Потім проголосували за постійну президію з 20 членів — це те саме бреж-нєвське політбюро плюс кандидати в члени бюро і секретарі. Окрім президії партії, обрали ще й Раду. Ну, це як колись, крім політбюро ЦК КПРС, обирали на з'їздах і сам Центральний Комітет. Там, пригадується, теж було 150 партійних душ, як і в НСНУ.
      Та це ще півбіди. Справжню біду ми вбачаємо в конкретних персоналіях.
      Головою партії обрали Романа Безсмертного. Нагадаємо, що Роман Безсмертний уже уславився кількома «епохальними» заявами. Спочатку, як той трамвайний хам, публічно образив першу леді Помаранчевої революції Юлію Тимошенко, безпідставно звинувативши її у політичному аферизмі і шантажі. Наступною дурістю Безсмертного, уже як віце-прем'єра, стала його заява, що адміністративно-територіальну реформу в Україні проводити треба не тому, що вона конче необхідна, а тому, що тільки в такий спосіб можна буде уславити Віктора Ющенка як видатного державотворця. Однак уже в першому своєму інтерв'ю як лідера НСНУ Безсмертний перевершив себе. Для початку він подивував журналістів заявою, що ідеології у нової партії ще немає і, мабуть, вона не потрібна. А на запитання, навіщо ж тоді створювали партію, відповів дослівно таке: «Аби хлопці не скурвилися». Овва!
      Петро Порошенко, заступник голови партії, член президії і Ради. Виявляється, він стурбований порятунком... російської мови, російських видань і російських ЗМІ в Україні. Пан секретар Ради національної безпеки і оборони України впритул не бачить, що юдо-нацистський режим Кучми — Медведчук — Януковича перетворив ледь не половину українців на зросійщену біомасу. Він, пан Порошенко, публічно обіцяє завершити процес цього зросійщення в найближчий час. І все це коштом Національної безпеки України, яку він зобов'язаний обстоювати.
      Олександр Зінченко — член президії і ради та новий адміністратор. У розшифровках плівок майора Мельниченка цій людині присвячено аж два розділи. Захопливе чтиво. Любителям подробиць пропонуємо поцікавитися сайтом «Української правди».
      Едуард Гурвіц уславився своїми патологічне антиукраїнськими нападками та виступами часів політичного цькування кучманоїдським режимом газети «Сільські вісті» і професора Василя Яременка. Тепер він — член ради партії Помаранчевої революції.
      Іван Гаврилюк. У минулому — кіноактор. Навіть прекрасний актор. Проте, за словами майстра українського кіно Юрія Іллєнка, Іван, як пішов у політику, так і, вибачайте, скурвився. Тепер він фактично маріонетка темної конячки українського політикуму нардепа Сівковича. (Так-так, саме той, який аж по стелі бігав, аби зірвати розслідування злочинного отруєння Віктора Ющенка.) Тепер Іван — член Ради, фактичний радник Президента з питань українського кіно. Тим часом легендарну кіностудію Довженка вже скупили великий «патріот» України Роднянський і... все той самий Сівкович. То ж то Іван нарадить!
      Давид Жванія. Людина, яка в таємничий спосіб виринула на українському політнебосхилі. За твердженнями Олександра Мороза, фігурує у повних розшифровках плівок Мельниченка. Член Ради НСНУ. Чи не маємо ми справу з клоном «одного симпатичного грузина»? Саме таку характеристику Ленін дав молодому Джугашвілі.
      Євген Черврненко. Входить до керівництва основних юдо-нацистських організацій в Україні. Активний учасник розправи над газетою «Сільські вісті». Нині — міністр транспорту і зв'язку та член Ради. Свого часу такий собі Лазар Каганович теж починав з поста наркома шляхів сполучення і членства в ЦК ВКП(б). «Сумно на цьому світі, панове!» — писав наш геніальний земляк Микола Гоголь.

За матеріалами інтернет-сайту «Акценти», www.mignews.org.ua