Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Володимир ЯЦЮК, мистецтвознавець, колекціонер: «ПЕРША ЛИСТІВКА ІЗ ЗОБРАЖЕННЯМ ШЕВЧЕНКА БУЛА ВИГОТОВЛЕНА У КРАКОВІ»

Недавно у видавництві «Криниця» на замовлення Державного комітету телебачення і радіомовлення України вийшла у світ книжка Володимира Яцюка «Не забудьте пом'янути...». У ній розповідається про поштові листівки із зображенням Т.Г.Шевченка. Монографію проілюстровано більш як тисячею поштових листівок. Усіх їх зібрав і зберіг автор книжки. Володимир Яцюк — знаний в Україні мистецтвознавець. Багато років працює в Державному музеї Т.Г.Шевченка у Києві, де досліджує спадщину Шевченка-художника. Він автор кількох книжок і монографій про великого Кобзаря. Проте в мистецькому середовищі Яцюка знають і поважають ще й як завзятого колекціонера шевченкіани. У його приватній колекції нині зберігається понад 1300 екземплярів поштових листівок, пов'язаних із ім'ям Шевченка. Це найбільша колекція не лише в Україні, а й у всьому світі.

— У коло моїх зацікавлень увійшла картка 1986 року, — розповідає Володимир Макаровим Яцюк. — Саме тоді я брав участь в організації виставки і упорядкуванні каталогу «Філокартична шевченкіана». Виставку було побудовано в основному на колекції чернігівського колекціонера Ігоря Бугаєвича. Я ж у той час збирав колекцію медалей, жетонів, значків та інших видів малої пластики із зображенням Шевченка. Листівки слугували мені лише матеріалом для обміну. Пам'ятаю, у спілкуванні з Бугаєвичем почув від нього: «Нікуди ви від листівок тепер не дінетеся. Бо це надзвичайно цікава річ для дослідника і колекціонера».
      Другий, хто вплинув на світ моїх захоплень, був відомий філокартист (так називають колекціонерів поштових карток), москвич із Шевченкового краю Михайло Забочень. До колекціонування спонукало ще й те, що в той час деякі поважні музейники вважали листівку за «дрібноту», не варту уваги. Отже, менше ніж за двадцять років моя колекція стала найбільшою. Тепер у ній близько 1 300 листівок.
— Де було виготовлено першу листівку із зображенням Шевченка?
— Перша шевченківська листівка прийшла поштою до Києва зі Львова 1898 року, її видав «Салон малярів польських» у Кракові. На ній портрет Шевченка і фотографія церкви св. Юра у Львові.
      Взагалі перша листівка для відкритого виду поштового листування з'явилася 1869 року в Австро-Угорщині. У Російській імперії «Открытое письмо» введено з 1 січня 1872 року. Попервах поштові картки не мали жодних художніх оздоб. Перші ілюстровані листівки з'явилися в Німеччині та Франції 1870 року, а в Росії — у 1894-1895 роках. Спочатку репродукції на них були чорно-білими, згодом з'явилися кольорові хромолітографії з міськими краєвидами. З розвитком друкарської справи удосконалюються і поштові картки. Це вже твори друкованої графіки.
       Наші прадіди ставилися до листівок як до творів мистецтва, ними прикрашали помешкання, їх дарували як сувеніри на свята. Тема України була дуже популярною на листівках. Художники любили зображувати гарні обличчя українських дівчат, краєвиди української природи. Однак ще частіше траплялися на таких листівках портрети Шевченка, ілюстрації його творів і рядки з віршів. Такі листівки друкували не лише в Галичині, а й у Женеві, Москві, Петербурзі, Празі, Кракові... Навіть у Японії на поштових картках зображували Шевченка. На початку минулого століття такі листівки друкували і в невеличких українських містах — Бучачі Вільшані, Жаб'ї, Жовкві, Звенигородці, Стриї та ін.
— А як найчастіше зображували Шевченка на поштових картках?
— Використовували світлини, художні портрети і автопортрети Кобзаря, а також поетові малюнки, ілюстрації його творів з рядками віршів. Дуже часто зображували могилу Шевченка в Каневі. Були листівки з нотами і словами «Заповіту», «Реве та стогне Дніпр широкий» та інших пісень на слова Кобзаря.
—  Тривалий час ілюстровану поштову картку в нас сприймали як утилітарний засіб масової комунікації. Ви ж не переставали стверджувати, що вона є вагомим витвором образотворчого, фотографічного і поліграфічного мистецтва. Ці листівки збереглися до нашого часу лише завдяки колекціонерам-філокартистам.
—  Так. Зараз листівки зберігаються лише у колекціонерів. У пересічних громадян їх уже не залишилося. Багато зразків знищено, бо листівка не сприймалася нашими сучасниками як витвір мистецтва, її знищували разом з іншим старим «мотлохом» — родинними фотографіями, платівками, старими книжками. Тим часом не можна переоцінити мистецьке значення поштових листівок. Адже багато талановитих художників-графіків працювали саме в цій царині. Це і Ярослав Петрак або Амвросій Ждаха, і невідома нам художниця, мабуть, польського походження Сєчковська, і загадковий В.Гулак, ім'я якого нам і досі не відоме. Оригінали їхніх робіт не збереглися. 
      Проте є листівки, за якими ми можемо говорити про художників і їхню творчість. Зрештою, за листівками — наша історія. Минулої суботи я купив фотографічну листівку. Це найцінніший екземпляр моєї колекції. І не тільки тому, що вона лише в одному-двох примірниках — цінне те, що зображено на ній. Ми бачимо на тлі Шевченкової могили у Каневі дітей, червоно-армійця, жінку-комісара і відомого охоронця могили Шевченка Ядловського, навколо знаменитого хреста, побудованого коштом мецената і друга Шевченка Василя Тарновського, зводиться ще один паркан. Найвірогідніше, це останнє зображення могили Шевченка у тому вигляді, якою вона була до 1923 року, бо саме з того часу у контексті боротьби з викоріненням релігійності почали руйнувати хрести, знищили його і на могилі Шевченка.
      Або, наприклад, є в моїй колекції цикл листівок, присвячених пам'ятним місцям Шевченка. Троюрідний небіж поета зробив на початку 90-х років минулого століття фотографії з села Кирилівки, які були використані у виготовленні поштових карток. Фотографії до наших днів не збереглися, а ось листівки у моїй колекції є.
      Коли постало питання про оновлення музейного комплексу у Кирилівці, вони були єдиними документальними свідченнями, за якими відтворили Шевченкове село. До речі, реставрацією опікувався тоді глава Нацбанку України Віктор Андрійович Ющенко. Він особисто умовив сімох банкірів виділити кошти на оновлення музейного комплексу в Кирилівці.
—   Відомо, що наш Президент теж захоплюється колекціонуванням. Зустрічалися з ним?
—  І не раз. Його шанують усі колекціонери як вдумливого, пристрасного і завзятого нашого колегу. Щоправда, збирає Ющенко в основному етнографічну колекцію старожитностей. Я познайомився з ним, коли він збирав колекцію замків. Не раз перетиналися з ним на нашому відомому всьому світу базарі, що раніше вирував у парку Перемоги.
—   Вам як колекціонеру доводилося з ним чимось обмінюватися?
—  Ні, наші інтереси щодо колекцій різні. Однак ми спілкувалися недавно в музеї Шевченка. Там виникла суперечка щодо експозиції. (Зараз, як ви знаєте, в нашому музеї йде ремонт.) Ось Віктор Андрійович і приїхав вислухати обидві сторони.
—  Невже його, Президента, хвилюють музейні справи і питання якоїсь експозиції?
—  Він давній друг музею і добре розуміється на цій справі. Йому не байдуже, яким постане музей Шевченка після оновлення.
—  А коли музей відчинить свої двері?
—  Плануємо відкрити музей до «Євробачення», тобто у середині травня.
—  Ми трішки відволіклися від нашої основної теми. Отже, зрозуміло, чому українці цікавляться українською старовиною. А чи є за кордоном люди, які колекціонують наші святиш?
—  Чимало шанувальників і збирачів шевченківської та взагалі української листівки є в інших країнах. Це переважно представники української діаспори, хоча не тільки вони. Відомі доволі вартісні колекції шевченкіани, скомплектовані Борисом Заячевським (Торонто) та Морганом Уїльмсом (Вашингтон). Цікаві поштові картки на шевченківську тематику зібрав автор ошатно виданого   у   Сполучених Штатах Америки альбому «Україна в листівках» (1981) Кость Шонк-Русич (Нью-Йорк).  Його колекція україніки налічує понад чотири тисячі одиниць.       
      Після подій Помаранчевої   революції цікавість у світі до України зросла. Думаю, ще більшу  зацікавленість викличе і постать Тараса Шевченка — символа України, першого справжнього борця за нашу незалежність.


















На знімках: листівки з колекції В.Яцюка

Світлана БОЖКО Знімки Олександра БУРКОВСЬКОГО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com