Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

БАХЧИСАРАЙСЬКИЙ ФОНТАН ПРИСТРАСТЕЙ

У ніч на 8 липня кримські татари захопили у Бахчисараї місцевий ринок, що поряд з мусульманським мавзолеєм.

За твердженням кримських татар, ринок побудовано на місці стародавніх мусульманських поховань. Натомість місцева влада стверджує, що територію мавзолею вже огороджено, а ринок розташовано на вільній землі. У відповідь на захоплення ринку представники Бахчисарайського козацького куреню Союзу козаків Украї-ни заблокували трасу біля міста. На самому ж ринку, так би мовити, оборону тримають його працівники, а також співробітники спецпідрозділів міліції. Ситуація мала бути вирішеною ще у понеділок, 10 липня. Після зустрічі представників слов’янського населення з головою Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умеровим було досягнуто домовленість, що 10 липня о 18-й годині кримські татари розблокують ринок. Та цього не сталося. Натомість у місто підтягнули додаткові сили міліції.

Як розцінити події у Бахчисараї — як прояв нової хвилі міжнаціональної ворожнечі чи чийсь намір? Перш ніж відповісти на це запитання, прослідкуємо хід розвитку ситуації, що склалася. Конфлікт навколо ринку в Бахчисараї розпочався ще два роки тому. Тоді уряд Криму виділив кошти на будівництво муніципального ринку, але гроші в таємничий спосіб зникли. У вогнище олії підлили й різні за своїм змістом рішення — одні з них стверджують про пра-вомірність розташування ринку, інші ж навпаки — що ринок розташовано на території колишніх мусуль-манських поховань. У червні — липні 2004 року у відповідь на бездіяльність влади кримські татари також були захопили ринок. Нинішня ситуація дуже нагадує тодішні події. І тоді, і зараз у конфлікті взяло участь бахчисарайське відділення меджліс на чолі з Ахтемом Чійгозом, адміністрація та торгівці ринку, громадські об’єднання (2004 року це була Російська громада Криму) та місцева влада. Різниця лише в кількості співробітників міліції та «температурі» самого конфлікту. їй спричиняють сили, задіяні у конфлікті з боку працівників ринку. Зі слів заступника начальника кримського головного управління МВС Миколи Федоряна, основну частину цих людей становлять учні шкіл кікбоксингу з Бахчисарая та Бахчисарайського району, а також члени козацьких формувань з Феодосії, Судака та Партеніта. Хотіли примазатися, інакше не назвеш, члени партії СПАС, вони приїхали, але самі торгівці ринку їх прогнали.

Прихована частина цього конфлікту бере свій початок 1983 року, коли, згідно з рішенням Бахчисарайського районного виконкому, збудували цей ринок на території стародавнього мусульманського цвинтаря «Азізлер» з чотирма мавзолеями — «дюрбе» XV-XVII ст. та кафедрою проповідника «мінбер»XVI–XVII ст., занесених до Державного реєстру пам’яток історії та культури АРК. Бахчисарайський історико-культурний заповідник має намір відбудувати мечеть та мінарет. Зі слів директора заповідника, «на території сучасного ринку у середні віки була Мекка Причорномор’я». «Рішенням міської ради землю передано заповіднику. Зроблено проект відведення, розроблено концепцію розвитку цієї території. Для нас важливо, щоб не було тут торгівлі», — сказав Ахтем Чійгоз. Хоча представники козацтва стверджують, що причина цього конфлікту — не більш ніж бажання меджлісу захопити нові землі для мавзолею. З цією версією важко погодитися, позаяк приводом виникнення конфлікту цього разу стало проведення земляних робіт біля пам’ятника національної ваги «Дюрбе кубічне», що зафіксували співробітники відділу охорони пам’яток Бахчисарайського історико-культурного заповідника. За їхніми даними, земляні роботи проводилися з відома власників ринку (директор ринку Володимир Медведев).

Якщо зібрати всі ці факти разом, то конфлікт у Бахчисараї постає у зовсім іншому світлі. Певні сили, використовуючи й без того гостру міжнаціональну ситуацію у Криму та безвладдя, намагаються вирішати свої бізнес-питання. Своєрідним підтвердженням стало рішення міськради Бахчисарая про виділення 0,7 га для нового ринку, будівництво якого має бути завершено протягом року. А поки ринок як працював, так і працюватиме на мусульманському цвинтарі. Навіть рішення про виділення земельної ділянки під новий ринок не дає гарантії, що на цьому конфлікт вичерпається. Таке ж рішення було ухвалено ще 2004 року. Навіть вирішили були тоді будувати культурно-торговельний комплекс, щоб перенести туди торговельні місця з ринку, розташованого на цвинтарі «Азізлер». Як то кажуть — а віз і нині там.

Висловлювання певних чиновників Криму свідчать про їхнє бажання отримати прибутки від ситуації навколо ринку. Зокрема голова Республіканського комітету із земельних ресурсів АРК Микола Голубев заявив журналістам, що місце бахчисарайського ринку не може бути використано під комерційно-культурний центр, як того хочуть кримські татари. З його слів, задовольнити вимоги кримських татар можна, лише огородивши святе місце та надавши йому статусу об’єкта культурної спадщини. «За таких умов на місці ринку ніхто й нічого не збудує, інакше це суперечитиме статусу об’єкта», — заявив він. На думку голови комітету, історичним місцем ринок зробити не можна, бо на цьому тут нічого не збереглося. Чи є хоча б якась логіка у словах цього державця?

У збереженні ринку на старому місці, здається, не зацікавлені тільки кримські татари. Згідно з результатами наради постійного представника Пре-зидента України у Криму Г.Москаля з кримськими «силовиками», представниками влади Бахчисарайського району та Бахчисарая, ринок фактично стихійний, бо не платить за оренду (про це заявили представники податкової служби). Тож як він в досі працює? Крім того, головний санітарний лікар Криму Марія Кров’якова заявила на нараді, що СЕС кілька разів зверталася до місцевої влади з вимогою закрити стихійний ринок, однак усі ці вимоги залишалися без відповіді. За інформацією завідувача відділу земельних ресурсів Бахчисарайської райдержадміністрації Різи Алієва, уже тривалий час у судових інстанціях триває суперечка навколо питання землі, що її займає ринок. Згідно з даними Алієва, ринок отримав від бахчисарайської влади близько 20 соток землі, однак зараз самовільно займає вже 67 соток.

Так, кримські татари у бахчисарайському конфлікті пішли на порушення закону. Так, вони заважають роботі ринку. Та влада нічого не зробила, аби запобігти розпалюванню міжнаціональної сутички. Інакше нині кримськотатарські організації не вимагали б реституції (повернення) свого майна, відібраного під час насильницького переселення 1944 року. Про проведення петиційної кампанії з цього приводу 14 липня заявили організації кримських татар «Азатлик» (Надір Бекіров), «Намус» (Дільшад Ільясов) і «Койдешлер» (Ібраїм Воєнний). Постійний представник Президента України у Криму Геннадій Москаль пояснив: «У нас не має закону про реституцію, його може ухвалити тільки Верховна Рада».

Не виправдовуючи жодну зі сторін конфлікту, хотілося б закликати місцеву та державну влади ретельніше придивлятися до будь-яких конфліктів, у яких зіштовхуються інтереси різних національних груп.

Вероніка СОБКО
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com