КУРАЖ ХАБАДУ

Коли читаєш у пресі, що тарифи у Києві зростуть у кілька разів, згадується анекдот про терплячість українців: «У часи війни фашисти зібрали селян і кажуть, що завтра о 10-й годині всі повинні бути на майдані, де їх будуть вішати. Запитання є? — Є. — Яке? Мотузок з собою брати, чи на майдані дадуть?».

Смішно? Не дуже. Сьогодні мотузок для українців приготував ставленик хабадської секти «Посольство Боже», київський мер, «мораліст» Л.Черновецький.

За словами Л.Черновецького, рішення КМДА справедливе, інакше збанкрутує комунальне господарство столиці.

Вкотре комунальна мафія обдирає український народ, намагаючись виселити пенсіонерів і малозабезпечених з Києва, звільнивши квартири для приїзду представників Хабаду-Любавич з Нью-Йорка в столицю України. Скажете, вигадки? Ні. У двох столицях України Києві і Харкові до влади прийшли ставленики Хабаду. Є вони і в Кабінеті Міністрів, і в прокуратурі, і в Службі безпеки України й у інших органах влади. А як людей виселятимуть з квартир, поділимося з вами досвідом Латвії — країни, що тільки-но вступила до Європейського Союзу (ЄС). У Латвії, якщо не має чим платити за квартиру, переселяють у квартиру, меншою за площею. Якщо ви й за неї не здатні платити, тоді вас переселяють у гуртожиток, під який обладнано колишні радянські казарми. Підвищити пенсії чи надати субсидії латвійський уряд не може — це забороняє ЄС. Та й немає з чого — промисловість там, як і у нас, зруйновано. Ось така перспектива.

Але що ж відбувається на нашій православній землі? Чи то вже прийшов антихрист на нашу землю? Ось що з цього приводу пише глава юдейської громади Едуард Ходос: «Нагадаю, що з деяких пір портрет останнього Любави­чівського ребе — Менахема Мендела Шнеєрсона — «прикрашає» не тільки американський долар, а й, як я вже писав, громадський транспорт в українських містах. Природно, не як лідер юдео-нацистів, а (не падайте!) як Мошіах — «месія»! Гасла, що супроводжують зображення «месії» на тих плакатах, говорять самі за себе: «Мошіах уже в дорозі! Готуйтеся до його приходу!».

Що ж відбувається? Тоді як православні очікують другого пришестя Месії Христа, йде агресивно-нав’язлива пропаганда іншого, хабадського, «ме­сії» — антипода Христа. Давайте з’ясуємо, хто стоїть за цим образом, протилежним Христу: «ан­ти» у перекладі з грецької означає «проти». Звід­си логічно випливає, що йдеться про антихриста. Отже, в християнській (!) Україні масовано рекламується пришестя антихриста, а християни спокійно з тим миряться, абсолютно не замислюючись над тим, що відбувається.

Як могло трапитися, що образ заокеанського антихриста, чужого «месії», що благословляв людей диявольським папірцем, почав безперешкодно пропагуватися на християнській землі, у колисці православ’я — Україні?!». Про це Едуард Ходос писав 2001 року в книзі «Еврейский синдром — 2»:

«Як бачите, я відкрито попереджав про страшну небезпеку, що нависла над Київською Руссю, але ніхто не хотів голосно й виразно відповісти на запитання, що ж відбувається, а тим більше розібратися, як могло таке трапитися! Усі забули, що мовчанням зраджують Бога. А в цей час у ворожому стані йшла безустанна підготовка до «приходу Мошіаха». І настав день, коли ту звістку — «Мошіах уже в дорозі! Готуйтеся до його приходу!» — змінила констатація факту — «Мошіах уже тут! Треба тільки розкрити очі й побачити це». ВСЮ РОБОТУ ЗАКІНЧЕНО.

Ось про це рапортують хабадські біси, глумливо виголошуючи: «Після завершення нашої роботи під час вигнання увесь світ горить вогнем святості, Божественним вогнем». Із цим важко сперечатися. Світ справді горить вогнем, але немає в ньому святості. Це не Божественний вогонь. Це вогонь ритуальної світової війни, в якому, зрештою, згоримо всі ми на виконання «пророцтв» хабадських сатаністів. Згоримо, якщо й надалі мовчатимемо, якщо не покаємося перед Господом у своєму зрадництві.

Але поки що народ глухий і сліпий. І як прогледів він «прихід Мошіаха», точно так само не помітив чорної мітки, що її одержала Київська Русь: над Києвом, матір’ю міст руських, піднісся Чорний ангел! Треба тільки розкрити очі й побачити це» («Еврейский фашизм, или Хабад — дорога в ад». 2005 г.).

А вслід за Чорним ангелом прийшов чорно­шкірий біс і посадив свого ставленика керувати християнським Києвом. Чому ж Едуард Ходос не пише, а кричить про це?

Тут необхідно знову згадати про корінні від­мін­­ності секти Хабад від іншого єврейського релігійного світу. Якщо стосунок останнього до Христа виражається винятково в невизнанні його як Сина Божого й Месії, то хабадники лютою ненавистю ненавидять Його як... головного конкурента хабадського «месії», яким вони вважають «царя Мошіаха» Менахема Мендела Шнеєрсона. Для хазерів (мешканців третьої Хазарії, якою, на думку Е.Ходоса, є сьогодні Україна) вони підготували особливу «заміну» Христа-Спасителя — і як «месії» підсунули чорношкірого біса, що кривляється в образі «сина Божого» перед зомбованими христовідступниками.

Ось лише кілька штрихів до портрета новоявленого, прости Господи, «сина Божого»: «Сандей споконвічно будував свою організацію не як церкву, а як бізнес-структуру, взявши за зразок мережевий маркетинг. Кожний не тільки лідер, а й рядовий член церкви зобов’язаний побудувати піраміду, тобто набрати 12 чоловік, а ті, своєю чергою, ще по 12, і там це питання порятунку. Йде постійна маніпуляція й тиск на людей — якщо не набереш 12, то Бог тебе не почує. Щоб бути в «Посольстві Божому», не важливо мати духовні якості, а важливо набрати щонайбільше людей. Сама людина в ПБ («Посольстві Божому») не має ніякої цінності, тут потрібна юрба, якою можна управляти. Головну увагу там зосереджено не на Ісусі, а на Сандеї, на бізнесі, політиці й інших матеріальних цінностях. Сьогодні ПБ, як жодна інша організація, отруює масу людей, даючи неправильне уявлення про Бога і Його мету. У ПБ людям розповідають казки про те, що коли вони платитимуть десятину й пожертвування, сліпо й тупо виконуватимуть те, що їм говорить пастор і лідер, то Бог їх благословить і вони незабаром казково розбагатіють. Поки що розбагатів тільки Сандей. Коли в Сандея день народження, він святкує його на теплоході, з феєрверками на весь Київ і негритянськими танцями на островах, повз які пропливає теплохід» (Эдуард Ходос. «У края могилы, Или дикие хазарские пляски. Открытая книга Президенту Украины». — Харьков. — 2006).

Тут потрібно зробити відступ і сказати про те, що Черновецький із Сандеєм так знахабніли, що вирішили, схоже, вже брати десятину з кожного киянина — під виглядом плати за комунальні послуги.

Однак це ще не все. Читаємо далі: «...найбільше останнім часом Черновецький прославився на поприщі моралі й церкви. Леонід Михайлович дотепер майже в кожному інтерв’ю нагадує, що є автором законопроекту «Про захист суспільної моралі». Власний прихід до усвідомлення своєї моральної місії в парламенті Черновецький описує досить оригінально, наголошуючи, що його імідж «мораліста» у Верховній Раді — «важливе політичне диво». Моральні прагнення Леоніда Михайловича нерозривно пов’язані з харизматичною церквою «Посольство Боже», організованою в Києві нігерійцем Сандеєм Аделаджа.

Але головна заслуга Черновецького перед «Посольством Божим» і головний його злочин перед християнською Україною навіть не в тім, які «заповіді» він несе в підконтрольні йому структури, серед яких виявилася й київська мерія, а в тім, що він є одним зі стовпів бісів­ського «Посольства». І сьогодні Україна з колиски православ’я трансформується в колиску ПБ і, як з гордістю повідомляють самі сектанти, здобуває світову популярність саме в цьому статусі.

Коли «християнський» перевертень сів у крісло київського голови, його «духовний» партнер Аделаджа настільки відчув непорушність своїх позицій, що заявив: «Я особисто думаю, що наша мета — кинути виклик православній церкві...».

Шановні українці, християни! Відкрийте очі! Третя Хазарія поступово отримує державність на території України. Що від­бувається в нашій державі? Згадайте пророцтва Іоанна Кронштадтського перед революцією 1917 року.

«Хіба не те ж саме від­бувається сьогодні з колискою Православ’я? — пише Едуард Ходос. — Хіба звірі не ревуть, не б’ються, не давлять, не ревуть і не топчуть, як біси в пеклі мученицю-Україну, щоб викорчувати із Святої землі Віру й змусити її зникнути безповоротно, назавжди?! І не потрібно бути пророком, щоб передбачити це! Потрібно тільки відкрити очі й побачити Чорну мітку, від­крито пред’явлену Україні декілька років тому!».

Ми пробачили колишньому меру встановлення над матір’ю міст руських Чорного ангела, яка, за офіційною версією, є статуєю Архистратига Архангела Божого Михайла, який з давніх часів вважається покровителем Києва. Але чому Чорний ангел замінив Білого Ангела? У такому кольоровому перевтіленні закладено глибокий ритуальний зміст. Тепер прийшов ставленик чорношкірого біса й намагається стягти з киян десятину для «Посольства Божого». Може, справді краще з мотузком прийти до мерії... А як його використати — це вже справа кожного українця...