Шляхові пізнання немає завершення

Недавно побачило світ нове видання Міжнародної кадрової академії та Міжнародного відкритого університету МАУП «Міжнародний академічний вісник». Про завдання часопису розповідає його головний редактор Ігор Маленький.

Існує дуже проста буддійська істина — щоб чомусь навчитися, треба його пізнати, а шлях будь-якого справжнього пізнання пролягає лише через любов. Любов у її найширших змістах, котрі мають на увазі доброзичливість і відкритість до світу, сприйнятливість навіть до того, що на перший погляд може видатись надто несумісним з усталеним сприйняттям якихось узвичаєних речей. Бо справді, надто по-різному сприймають сьогоднішній, поділений на схід і захід світ та все, що відбувається у ньому, молоді люди, скажімо, у Києві й Чікаго, Запоріжжі, Єревані чи Токіо, навіть Душанбе, Баку чи Тегерані. Але при найменшому до цього бажанні вони можуть знайти спільну мову, спільний погляд на найголовніші речі. І ця спільна мова буде мовою доброзичливості та любові.

Тому сьогодні, щоб стати справжнім фахівцем у галузі міжнародних відносин, економіки чи менеджменту, бізнесу чи фінансів, політології, туризму, права чи соціології, треба істино полюбити культуру й спосіб буття інших народів. Та й спеціальності, котрі, на поверховий позір, наче не мають стосунку до міжнаціонального співжиття, сьогодні неможливо повноцінно опанувати без глибокого пізнання того, що діється у цій сфері в інших країнах, бо світ в епоху інформаційної революції й космічних технологій зв’язку неначе стиснувся в блакитно-зеленім кулачку нашої спільної планети, став набагато ближчим кожному, навіть тим, хто поки-що не бажає цього розуміти. Глобалізований чи багатоукладний та муль-тикультурний, але єдиний, мов поєднані в суміжні інформаційні мережі комп’ютерні системи багатьох країн, сьогоднішній світ чимось нагадує сіамських близнюків — білошкірих, жовтих, червоно й чорношкірих, з багатьма зрощеними тілами і єдиною крово-носною та нервовою системою. Пересічний студент, що так-сяк може зліпити англійську, французьку, іспанську чи уже й китайську фразу, має можливість у якомусь «чаті для тих, хто не спить» спілкуватися зі своїм ровесником на іншому боці планети, де світить сонце, коли у нас ніч, і зацвітають вишні чи сакура, коли у нас глибока осінь й безсніжна, як нині, зима.

Тому наша газета для тих, хто розуміє невичерпність шляху пізнання й любові і хоче більше довідатись про те, як живуть студенти та їх бітьки в інших країнах, де уже працюють чи будуть відкриватися навчально-консультаційні центри та філії МАУП. Для тих, хто відкритий чужому досвідові й незвичайному поглядові на буденні речі, хто уже переконався, що без вивчення інших мов та культурного спадку багатьох народів неможливо вважатися осві-ченою людиною. Тож читайте академічний вісник, котрий нестиме своєму читачеві лише добру вість, без «поганих новин», які ми кожного дня приречено слухаємо з телеящика. І пишіть нам, бо саме ваші листи й матеріали повинні стати наочним підтвердженням того, що справжня доброзичливість і любов рано чи пізно стають вулицями з двостороннім рухом. А наше гасло «Amor est pater studiorum» стане ще одним свідченням того, що шляхові пізнання й любові немає і не може бути завершення.