В МАУП навчать працювати зі словом

Цього року в Українсько-Південноафриканському інституті політичного лідерства і лінгвістики ім. Н.Мандели Міжрегіональної Академії управління персоналом відкрито нову спеціальність «Літературна творчість» з підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр.

Під час навчання студенти набувають гуманітарних, філологічних, професійно-орієнтованих знань та опановують дисципліни самостійного вибору, що допоможе їм виробити навички та уміння здійснювати творчу роботу і прилучитися до організації виробничо-літературного процесу у редакціях видавництв та журналів різноманітного спеціалізованого спрямування, розкрити свій художній та науковий талант, а також розвинути об’єктивну потребу оперативно, творчо і динамічно приймати відповідні рішення.

Загалом теоретичне навчання орієнтоване на:

— отримання теоретичних знань з циклів гуманітарних та соціально-економічних (соціологія, політологія, іноземні мова, історія України, правознав­ство та ін.), фундаментальних (сучасна українська мова, вступ до літературознавства, літературна критика, історія вітчизняного та світового літературознавства, історія української мови, історія української та зарубіжної літератури, стилістика української мови, основи культури мовлення та ін.) та професійно-орієнтованих (аналіз художнього твору, спецкурси з мови, історії та теорії літератури, літературної критики, психології творчості, літературного краєзнавства) дисциплін;

— вироблення уміння керувати редакційно-видавничим процесом з використанням сучасних методів і прийомів управління та творчої співпраці;

— вироблення уміння оцінювати й аналізувати авторські художні й наукові твори;

— вироблення уміння розвивати потребу підтримувати творчі контакти з авторами (робота з авторами) та літературно-мистецькою молоддю;

— вироблення уміння здійснювати аналітично-дослідницьку роботу;

— ознайомлення студентів із сучасним станом редакційно-видавничої діяльності видавництв, часописів та літературним досвідом редакцій;

— вивчення наукової літератури з питань редак­ційно-видавничої діяльності часописів і видавництв, узагальнення чужого матеріалу та з проблем літературного редагування рукописів.

Відповідно студенти набувають умінь:

• творення якісної літературно-мистецької продукції; здійснення аналізу та інтерпретації нових художніх творів;
• здійснення мовностилістичного та технічного редагування;
• написання рецензій та вміння розкрити ідейно-художні особливості по­точ­ної літературної продукції; удосконалення стилістичного оформлення тексту — об’єкту професійного втручання; здійснення технічного оформлення тексту;
• уміння застосовувати іншомовні джерела; здійснення розбору та відповідних узагальнень про особливості літературно-мистецького життя суспільства; встановлення та підтримування професійних контактів із ЗМІ, видавництвами, читацьким і письменницьким середовищем (зустрічі з письменниками, проведення читацьких конференцій);
• уміння працювати в колективі з метою підвищення ефективності професійних та виробничих результатів; аргументовано розмежовувати на практичному рівні естетичні та неестетичні явища в літературній галузі; розкриття відмінності літературної творчості від інших видів духовної діяльності, а також розуміння поняття структури літературної праці, структури твору, його семантики, образності, мовностилістичного потенціалу;
• здійснення актуальної інтерпретації текстів з урахуванням актуальних ідей сучасності; формулювання нових ідей для створення передач та обирання літературного матеріалу для написання сценарію;
• формулювання ідей та концепцій відповідних заходів, створення сценаріїв, їх проведення;
• формулювання аргументації власних припущень щодо ймовірних змін у літературному житті міста, регіону;
• визначення та адекватне скеровування професійних контактів із ЗМІ, видавництвами, читацьким та письменницьким середовищем;
• знаходження та генерування ідеї щодо художньо-образного оформлення літературних матеріалів.

Творча діяльність студентів передбачає:

— ознайомлення з видавничим процесом проходження рукопису — від коректури до кінцевого продукту (книжки, газети, журнали, зокрема вузькоспеціалізовані);

— вивчення специфіки діяльності редакції, відділу та ознайомлення з роботою літературного працівника, редактора, коректора, рецензента тощо;

— вивчення специфіки роботи літературного працівника відділу, що спрямована на формування у студентів інтересу до художньої та наукової творчості;

— виконання творчих завдань: оцінювання рукописів, рецензування і написання редакційних висновків;

— написання творів різних жанрів (замітки, статті, огляди, інтерв’ю тощо), оволодіння уроками літературної майстерності, підготовка власних матеріалів до друку;

— опанування знань та вмінь підготовки до друку статей, дописів, рукописів;

— вивчення особливостей тематичного планування та планування номерів часописів, а також забезпечення їх виконання;

— індивідуальну роботу з авторами, опрацювання авторських матеріалів (редагування, скорочення, доопрацювання).

Навчально-методичний процес орієнтований на формування у студентів професійно-методичних вмінь, що формуватимуться під час проходження педагогічної та творчої практик.

1)    Конструктивно-планувальні вміння передбачають:

— складання планів-проспектів творчого доопрацювання авторських матеріалів та рукописів; визначення мети та завдання кожного виду редакторських правок;

— обрання ефективних прийомів мовно-стилістичного вдосконалення рукописів;

— визначення типів редакторських правок та послідовності їх виконання з урахування літературної готовності рукопису;

— оперативне оволодіння всіма жанрами газетної і журнальної публіцистики;

— чітке налагодження апробації та рецензування рукописів;

— поліпшення шляхів доопрацювання рукописів.

2)    Комунікативно-навчальні вміння:

— встановлення і підтримування різноманітних контактів з авторами;

— адаптація свого студентського творчо-філологічного досвіду до рівня вимог сучасного виробництва, політичного та економічного становища;

— ведення творчої роботи з авторами, виявлення помилок у їхніх рукописах, використання різних способів виправлення та доопрацювання рукописів (зорова, вербальна та схематична перевірка змісту, екстралінгвістичні засоби).

3)    Організаційні вміння:

— забезпечення творчою діяльністю авторів відповідно до виробничих планів часописів та видавництв:

— внесення корективів у редакційно-видавничий процес і відповідно активна участь у ньому;

— здійснення різноманітних прийомів заохочень авторів, особливо молодих до вдосконалення та доопрацювання рукописів;

— активна участь у рекламуванні продукції видавництва та пропаганди видання.

По закінченні терміну навчання випускники отримують диплом відповідно до присвоєння їхньою державною екзаменаційною комісією освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра за спеціальністю «Літературна творчість».

Спеціалісти призначені для роботи у сфері літературної творчості, видавництва та засобів масової інформації, у навчальних закладах, музеях, архівах, науково-дослідних та інших спеціалізованих організаціях. Молоді фахівці зможуть обіймати посади: коректора, редактора, літературного та наукового редакторів, головного редактора наукових, науково-публіцистичних, пізнавальних, розважальних та спеціалізованих (різногалузевих) видань у редакціях, видавництвах та агенціях, прес-секретаря то­що.

Тетяна Волошина
викладач кафедри мови та літератури