Догралися

Трапляються речі, логічне пояснення яким одразу годі й відшукати. Я й раніше, зважаючи на певні ситуації й обставини, підозрював, що Творець наділив мене даром пророц­тва, але телефонний двінок товариша (це сталося ввечері 23-го квітня) й повідомлення про чергову пожежу на Шулявському базарі, врешті-решт, зруйнували всі мої сумніви. Слава Всевишньому! Прийдіть народи, й поклоніться йому!

Здається мені, що четвертої пожежі кияни могли уникнути. Нижчим власної гідності вважаю досліджувати й з’ясовувати справжню причину займання. Мене не цікавить, чи це підпал, чи результат чийогось недбальства, чи наслідки нецивілізованого з’ясовування стосунків між кримінальними кланами вихідців з Африки та Близького Сходу. Повторюю: пожежі можна було б уникнути, якби посадовці належним чином відреагували на три попередні, кілька журналістських розслідувань, висновки Санітарно-епідеміологічної служби, пожежних інспекторів, та справедливі вимоги патріотів. Прикро, але сучасний український бюрократ має нахабство «мати власну думку». Вона базується не на потребах народу, не на здоровому глузді. Головний її аргумент — особистий матеріальний зиск. Решта — цинічне виправдання власної підлості та недолугості.

Не сприйміть як самовихваляння, але я вже наперед знаю, чим спробують виправдатися знахабнілі й зарозумілі можновладці. Цілодобовою «зайнятістю на державотворчій ниві». Посоромтеся брехати, панове. Невже ви не висипаєтеся, падаєте від перевтоми? Нещасні трударі, як я вам співчуваю. За проплаченими з державної казни фуршетами та презентаціями з обов’язковими подарунками ви не мали часу помітити справжніх проблем міста й народу. Але я маю іншу версію. Ви не бажали знати правди. Нічого, окрім прибутку та нагоди похизуватися перед телекамерами власною суспільною значущістю, вас не цікавить. Певно, ви забули, що я — платник податків і особа, яка найняла вас дбати про мій добробут. Тож маю право з вас спитати. Чому ви не реагували на резолюцію мітингу, який відбувся 3-го березня біля того базару? Вас попереджали, що антисанітарія, хамська поведінка торгашів-чужинців може призвести до вкрай негативних, обтяжливих для міського бюджету наслідків. Ви, певно, боялися звинувачень у расизмі? Ну, що ж, маєте нині клопіт. Але я забороняю вирішувати її коштом міського бюджету. Позбудьтеся дач, дорогих авт, коштовностей. Пожежа відбулася з вашої вини, тож і розплачуйтеся власним коштом. Я, навіть не маючи на руках висновків суду, звинувачую вас у пограбуванні мене особисто, всіх киян і всього українського народу. Чому ми повинні власним коштом розплачуватися за ваше недбальство, недолугість і байдужість до нинішніх проблем? Міст не функціонує — отже, мусимо користуватися іншими автострадами. Чому я повинен дихати смогом? Дайте нарешті звіт, а ще краще — звільніть посади, які обіймаєте.

Панове правоохоронці! Я знаю, хто винен у пожежі. Затримайте чільника МВС Цушка. Він — один з тих, хто відмовився визнати Голодомор 1932 — 1933 рр. актом геноциду. Він — співучасник і нинішнього геноциду. Довідавшись про дії патріотів, вдався до коментарів довкола неіснуючої «проблеми расизму», але так і не обтяжив свій викоханий на терпкому вині й мамализі куций розум роздумами про причину мітингу. Легше всього ту подію було б пояснити проявом расизму. Але пожежа засвідчила протилежне. А вас попереджали. Я вимагаю, аби ви затримали (а під час затримання повалили на землю й щосили накопали, як зазвичай ви це робите з скінхедами і представниками інших патріотичних середовищ) журналістів утримуваного на сіоністські гроші телеканалу «1+1», які брехливо висвітлили мітинг на Шулявському базарі, та кореспондента огидної бульварної газетки «Сегодня» Владіміра Абрамова. Цим людям я особисто пояснював, чому цей розплідник антисанітарії потрібно знести. Але їх жодним чином не цікавили мої аргументи. Вони шукали в моїх діях «прояви расизму». Я вимагаю притягти до кримінальної відпові­даль­ності за статтею «службове недбальство» і київського голову Леоніда Черновецького. Йому бу­ло надіслано листа з резолюцією мітингу, але справжні проблеми міста його жодним чином не обходять. Дешевий популізм, підкуп виборців, імітація бурхливої діяльності — це все, що він робить бездоганно. Прошу долучити до осіб, супроти яких ви зобов’язані порушити кри­мінальні справи, й видавця порнографічно-брехливого журнальчика Валіда Арфуша та громадянина Нігерії Сандея Аделаджу. Ці особи безпосередньо причетні до покривання злочинних дій своїх співплемінників на встановленому в непридатному для торгівлі місці. Прошу долучити до списку підозрюваних (а отже, згідно з вашою логікою, і таких, які підлягають негайній ізоляції від суспільства) і працівників міліції та СБУ, які перешкоджали мені здійснювати гарантоване Конституцією право на вільне висловлення власних політичних переконань. За кожним епізодом я готовий дати чіткі й вичерпні свідчення.

Головна причина нинішніх негараздів — у відсутності патріотів-націоналістів на всіх рівнях влади. І геть не тому, що загал не сприймає сповідуваних ними гасел. Політичні й духовні блазні, які окупували всі щаблі влади, бояться чесної конкуренції з боку принципових і відданих потребам нації. Задля поборення справедливості запродані лукавому не зупиняються ні перед чим. Оббріхування патріотів, привласнення чужих здобутків, свідомо неправдиве висвітлення подій, замовчування (як, до речі, зі згадуваним вже безліч разів Шулявським базаром) нагальних проблем. Тож зайве дивуватися, що українців помирає більше, ніж народжується. Зайве дивуватися руйнації економіки, засиллю дешевого, неякісного, завезеного переважно контрабандним шляхом товару, масовій зневірі і недовірі політиканам. Сатанинська профанація національної державності (як одного з чинників гарантії збереження національної ідентичності) мо­же призвести до зникнення нації. Чи не час прислухатися до дзвону, який вже не перший рік б’є на сполох? Схаменіться, українці, бо лихо вам буде!