Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Луценко І Балога… А якщо це змова проти «патрона»?..

Свідків своїх невдач треба прибирати — саме цим керується Віктор Ющенко. Цю філософію життя на своїй шкурі відчуло достатньо людей, не тільки політиків. Особливо дісталося особистостям…

Кожен з них таке ставлення до себе пояснював якостями чільного героя. Хтось приписував це користолюбству, інший — слабкості і піддатливості, когось дивувала невідповідність реальних вчинків образу лицаря, якого він вдає з себе.

Час від часу з’являлися ті, що відповідали йому тим самим. Словом, використовували його. Він втрачав розважливість і честолюбство, що пригнічувало і лякало, натомість з’являлася, з одного боку, хвороблива боязкість зради, з другого — страх залишитися наодинці і вимушено приймати рішення. Потреба надійності перспективи, сталості, спокою дедалі посилювалася, а з президентством стала просто-таки нестерпною…

Отож за це взялися Луценко з Балогою. До певної міри цією проблемою зайнявся і Валентин Наливайченко, долучивши підлеглу йому структуру. Проте на відміну від «хлопців з далекого зарубіжжя», на яких можна було б покладатися лише через їхню особисту зацікавленість у результатах вже нині, під час розгорнутої кампанії, амбітність перших двох викликає занепокоєння.

Водночас, на відміну від підлесливо-продажного Юрка Луценка, який очікуватиме вдалого моменту, його мукачівський тезка не вдовольниться вільним спогляданням за ситуацією, тримаючи більшість важелів впливу на неї в своїх руках. Стратегічна поміркованість, яка ніколи не давалася Ющенку, разом з нахабним авантюризмом нинішнього глави Секретаріату, може зіграти злий жарт з Віктором Андрійовичем — навряд чи мукачівський гросмейстер погодиться на те, аби арап зробив свою справу і пішов.

Нинішні події свідчать про дуже цікаву перспективу: новостворений блок «НУ-НС» на дострокових виборах до Верховної Ради зазнає нищівної поразки; Віктор Ющенко під тиском все тих самих «хлопців з далекого зарубіжжя», спершись на групу Рината Ахметова у рядах Партії регіонів, відмовляється віддати на користь переможниці посаду Прем’єра; Юлія Володимирівна стає головою парламенту, створивши формальну і неформальну коаліцію з опозиційними Ющенку силами. Надалі доля чільного президента опиняється у ніжних, проте не по-жіночому міцних, руках Юлії Володимирівни та Балоги з Луценком, які приєднаються до неї. Про кон’юнктурних однопартійців годі й казати. А Тимошенко пригадає все…

Що ж до Балоги, то він здатен почекати. Він навіть може задовольнитися тим, що з першого заходу вибори будуть визнані такими, що не відбулися. Адже тоді потреба в ньому зростає. Усе інше — питання часу.

Чи уявляє такий хід подій Віктор Ющенко?..

Далі буде…

Віктор Вірний, політолог, «Фундація Аналітичної Думки»
вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com