Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

«Залізний лев» вийшов на вулиці Львова

На три дні Львів став центром художнього ковальства. 12­–14 жовтня у нашому місті відбувався Перший Всеукраїнський ковальський фестиваль «Залізний лев­—2007». Львів зустрічав митців з усіх регіонів України, а також з-за кордону: Італії, Голландії, Білорусі. Саме від Гільдії ковалів Білорусі місто в подарунок отримало маленьку ковану лавочку для дітей.

1998 року було засновано Галицьку асоціацію ковалів. Це була перша спроба об’єднати ковалів Львова у спільний цех. 1996-го у Львові проводилися ковальські форуми під назвою «Ковальська імпреза». На жаль, Асоціація припинила своє існування. Тому декілька ентузіастів у лютому 2005 року утворили відділення Спілки майстрів ковальського мистецтва України у Львівській області, аби популяризувати ковальське ремесло, зберегти, розвивати та примножити культурні традиції Львова та України

«Ми хочемо відродити традицію щорічного проведення ковальських фестивалів у місті Лева, — говорить голова оргкомітету «Залізного лева—2007» Орест Івасюта. — Хочемо, аби Львів став ковальською Меккою, хоча в ньому і немає стільки сировини для виковування, як на Сході Україні, однак не гроші та індустрія є важливими, пріоритетом для нас є люди».

Подивитися городянам та гостям міста протягом трьох днів таки було на що. Ініціативні та мужні хлопці з ЛОГО «Товариство Залізного Лева», а це Антон Парамбуль, Свято­слав Лев, Юрій Севериненко, Роман Серединський, Іван Борисяк, Ростислав Шмагало та Емілія Сидор, підготували глядачам чудову культурну програму, а для гостей та учасників фестивалю — можливість поспілкуватися та обмінятися творчими знахідками.

Та не лише обмін досвідом був головною метою проведення фестивалю. За словами Ореста Івасюти, найважливішою метою «Залізного лева» є популяризація культури ковальства. Особливої уваги потребують старі будин­ки, в архітектурному ансамблі яких є ковані конструкції. «Потрібно дотримуватися певних правил, аби всі елементи пасували до стилю будівлі. Встановлення решітки, що не пасує за стилем до будинку, — це похід до театру в дорогих кросівках», — наголошує він.

Родзинкою цьогорічного «Залізного лева» стало створення ковалями Львова у подарунок місту кованої лавочки для закоханих. Цей витвір мистецтва заслуговує на особливу увагу не лише закоханих, а й мистецтвознавців, адже, за твердженням гостей фестивалю з білоруського Бресту та італійської Сицилії, вона є справді маленьким шедевром. Два кованих леви, які тримають у зубах саму дерев’яну лавочку, ніби стоять на вар­ті спокою закоханих. Як каже директор департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради Олексій Побурко, міські райці знайдуть достойне місце для її встановлення. «Львів — це справді місто закоханих, тому лавочка знадобиться всюди», — впевнений пан Побурко. Це може бути оглядовий майданчик у парку «Високий замок» або ж площа Музейна біля собору пресвятої Євхаристії.

До речі, Олексій По­бур­ко впевнений, що наступного року фінансування Львівською міською радою «Залізного лева» суттєво збільшиться. «Якщо з «Товариства Залізного Лева» надійдуть раціональні пропозиції, то ми готові їх розглянути і задовольнити», — зазначив він.

Прикметно, що львівські ковалі подбали не тільки про місце для закоханих, а й про долівку під нею. Протягом трьох днів майстри зі всієї України (а їх було понад 70) виковували елементи кованої бруківки, з яких організатори «Залізного лева» планують зробити бетонні блоки. Їх, за сприяння Львівської міської ради, вмонтують у бруківку на перехрестях міста, а також під самою лавочкою. Одна з металевих композицій, яку згодом «топтатимуть» львів’яни, має назву «Наше серце Львову». Її подарували місту тернопільські умільці.

З-поміж інших подарунків, які ковалі передали місту, — модель пам’ятного знаку — кований тризуб — до 65-річчя створення Української повстанської армії. Прикметно, що сам фестиваль став одним з низки заходів, приурочених до дня УПА.

Заслуговує на увагу те, що організаторам фестивалю висловили подяки ЛОО Української спілки ветеранів Афганістану та Асоціація ветеранів військових підрозділів спеціального призначення та десантних військ. Вони також висловили сподівання, що «Залізний лев» буде щорічним та вийде на міжнародну арену. І справді, з наступного року організатори планують зробити фестиваль міжнарод­ним.

Відшуміли лицарські бої від військово-історичної дружини «Чорна Галич», городяни ознайомилися з мистецтвом бойового гопака, яке презентували представники Федерації українського рукопашу гопак, на власні очі побачили, як вправно ковалі підковують коня, а організатори «Залізного лева» уже складають плани на наступ­ний рік. І обіцяють, що ковальство, яке зараз переживає своє відродження, займе достойне місце поміж іншими українськими ремеслами.

Віра Гой,
прес-секретар «Залізного лева — 2007»

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com