Мовна політика в Криму: проблеми та перспективи

Учасники круглого столу «Мовна політика в Криму: проблеми та перспективи» запропонували владі в рамках Указу Президента про розвиток гуманітарної сфери в АР Крим вжити додаткових заходів для розвитку україномовного простору.

Учасники круглого столу запропонували органам влади АР Крим і Кабінету Міністрів України в рамках виконання Указу Президента України «Про додаткові заходи щодо розвитку гуманітарної сфери АР Крим» №1122 вжити додаткових заходів для задоволення потреб кримчан у вивченні державної мови.

Захід організувала громадська організація «Український дім» та Громадський центр Всеукраїнської громадської організації «Наша Україна» в АР Крим. У роботі круглого столу взяли участь представники органів влади та самоврядування, громадськості, науковці та освітяни Сімферополя, Ялти, Бахчисараю, Алушти, Феодосії, Євпаторії та Києва. Серед них — заступник постійного представника Президента України в АРК Валерій Пробийголова, директор Науково-дослідного інституту українознавства НАН України, академік Петро Кононенко, заступник міністра освіти та науки АРК, заступник директора з наукової роботи Інституту країн Сходу та Африки Микола Сирош, керівник Кримської філії Наукового товариства ім. Т. Шевченка, академік УЕАН Петро Вольвач, голова Всекримського товариства «Просвіта», кандидат технічних наук Сергій Савченко, завідувач кафедри культури української мови факультету української філології та українознавства ТНУ Любов Савченко, професор, доктор технічних наук Роман Яремійчук, директор Кримського філіалу НДІ українознавства Віктор Лукашенко.

Керівник Громадського центру ВГО «Наша Україна» в АРК Андрій Іванець закликав присутніх у зв’язку з тим, що мовна проблематика дуже широка, зосередитися на обговоренні положень Указу Президента України щодо гуманітарної сфери АРК, які стосуються задоволення потреб кримчан у використанні державної мови. «Указ багато в чому рамковий, а тому громадськість може запропонувати додаткові корисні кримчанам заходи і рішення для влади», — сказав він.

Директор НДІ українознавства П.Кононенко відзначив важливість Указу Глави держави та наголосив, що «проблема мови не тільки українська» — так, останніми роками влада Британії видала документи на захист англійської, влада Франції — французької, президент РФ В.Путін — російської. Він вважає, що міністри освіти і науки «не можуть належати якійсь партії», що вони повинні працювати на всю Україну, на всю АРК. П.Кононенко також зазначив, що відкриття факультету української мови та українознавства в ТНУ є «прикладом для всієї України».

Заступник постійного представника Президента України в АРК Валерій Пробийголова наголосив, що не тільки глава держави, а й всі органи влади повинні створювати умови для вивчення державної мови молодими кримчанами, щоб вони «мали змогу використати всі можливості держави». Він сказав, що треба роз’яснювати молоді важливість знання української мови для подальшої роботи на державній службі, в армії та органах правопорядку, навчання в найпрестижніших вищих навчальних закладах освіти.

Голова Громадської організації «Український дім» Андрій Щекун вважає, що круглий стіл пройшов би на ще вищому рівні, якби органи влади автономії більш відповідально поставилися до участі в ньому. «Ми завчасно запросили міністра освіти Криму Лаврова, проте він надіслав замість себе заступника, який не виступав і не досидів до кінця заходу. На жаль, це не випад­ковість, а радше демонстрація ставлення істеблішменту автономії до повноцінного функціонування державної мови в Криму. Жодної програми розвитку україномовної освіти в автономії за 16 років не було виконано», — наголосив А.Щекун.

ЗВЕРНЕННЯ
учасників круглого столу «Мовна політика в Криму: проблеми та перспективи»
до органів влади та самоврядування в АР Крим, Кабінету Міністрів України щодо виконання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку гуманітарної сфери в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі»

Ми, учасники круглого столу, розцінюємо видання Указу Президента України «Про деякі заходи щодо розвитку гуманітарної сфери в АРК та Севастополі» як необхідний крок для задоволення потреб різних етнічних груп Криму та потреб кримчан у кращому ознайомленні з державною мовою, підтримання і розвитку культурної інфраструктури загалом.

Державний статус української мови закріплено в Конституціях України і АР Крим. Отже, влада повинна забезпечити конституційне право громадян на освіту і рідними, і державною мовами. На жаль, останні 16 років показали, що кримська влада не виконує свої ж програми щодо задоволення потреб кримчан у розширенні мережі україномовних шкіл та класів, незрідка ігнорує пропозиції громадськості, які стосуються цієї сфери.

Нині отримують освіту державною мовою лише 6,2% кримських школярів. Така кількість україномовних шкіл і класів не відповідає потребам громади етнічних українців Криму, яка становить, за даними Всеукраїнського перепису 2001 р., 24,4% загальної кількості жителів автономії. Під час того ж перепису 10% кримчан зазначили, що їхня рідна мова — українська. До того ж практика показала, що до навчання державною мовою є значний інтерес у представників російської, кримськотатарської та інших етнічних громад півострова. Можна прогнозувати, що кількість охочих оволодіти українською мовою зростатиме.

Органи влади повинні створити для кримської молоді, яка бажає навчатися українською мовою, краще знати українську культуру, всі умови для вивчення державної мови. Тому у зв’язку з викладеним вище, пропонуємо на виконання Указу Президента України № 1122:

а) створити Громадську Раду при Раді Міністрів АР Крим з питань функціонування та розвитку державної мови в АР Крим, і включити до неї вчених, освітян, громадських діячів, представників органів влади та самоврядування. Уряду Криму забезпечити організаційно-технічну діяльність Ради;

б) забезпечити у навчальних закладах ІІІ-IV ступеня акредитації підготовку вчителів-предметників для кримських шкіл з українською мовою навчання;

в) під час розробки заходів з розширення мережі україномовних навчальних закладів передбачити відкриття окремих загальноосвітніх закладів з українською мовою навчання у містах Бахчисарай, Євпаторія, Красноперекопськ, Джанкой;

г) під час ухвалення Державного бюджету на 2008 рік передбачити виділення коштів на закупівлю підручників українською мовою з усіх предметів (1 — 11 клас для всіх шкіл Криму (650 шкіл) по 30 підручників із кожного предмета для кожного класу;

д) оголосити в кожній кримській школі набір в україномовні перші класи на 2008/2009 навчальний рік;

е) школи-інтернати, в яких навчаються діти-сироти, або діти, батьків яких позбавлено батьківських прав, перевести на державну мову викладання. Виховний процес та ведення документації в таких школах здійснювати державною мовою;

є) для забезпечення повноцінної інтеграції національних меншин в українське суспільство в усіх школах частину предметів в 9-11 класах викладати державною мовою. Історію України та допризовну підготовку юнаків викладати тільки державною мовою;

ж) в рамках виконання регіональної державної програми «Взаємодія вищих навчальних закладів освіти західних областей України із закладами освіти АР Крим та ВМС ЗС України» відкрити україномовні філії вищих навчальних закладів у Криму;

з) виконати рекомендацію Кабінету Міністрів України:

«Раді Міністрів АР Крим необхідно реорганізувати Міністерство освіти АР Крим в Головне управління освіти, передбачивши посаду заступника начальника Головного управління з розвитку освіти українською мовою»;

і) Комітету з питань науки та освіти Верховної Ради України проаналізувати причини зриву програми створення шкіл з державною мовою викладання на 1999 — 2010 роки в окремих регіонах АРК, кримської Програми розвитку освіти державною мовою на 2003 — 2007 роки;

ї) збільшити обсяги мовлення державною мовою на ДТРК «Крим».

Прийнято учасниками круглого столу 5 грудня 2007 р. в Сімферополі