Отакі бувають преподи!

У штаті Техас (США) викладач на пенсії 17 років пропрацював у школі, не вміючи читати й писати. За словами Джона Коркорана, у дитинстві вчителі не звертали на нього належної уваги, а щоб приховати неграмотність він порушував дисципліну. До педагогічного коледжу після закінчення школи він поступив завдяки спортивним успіхам. «Пам’ятаю, коли мені було вісім років, я просив Бога: «Будь ласка, завтра, коли буде моя черга читати, зроби так, щоб я міг читати». А в класі я прикидався невидимим, і коли викладач говорив: «Джонні, читай», я просто перечікував, тому що йому потрібно продовжувати урок», — говорить пенсіонер. З п’ятого по сьомий класи за порушення дисципліни його постійно виганяли з уроків. «Вчителі вважали, що у мене емоційні, психологічні та поведінкові проблеми, а не проблеми із читанням», — розповідає Джон Коркоран. «Я сдавав чужі роботи, зустрічався з ким потрібно й спілкувався з абітурієнтами. Я крав тести й просив друзів робити завдання за мене. Я не розумів написане, але я розумів систему, я розумів людей», — заявив колишній учитель. Шкільний атестат він одержав в 1956 році. Потім за спортивні успіхи його прийняли до педагогічного коледжу, після закінчення якого йому надали роботу в школі. Уроки в школі Джон Коркоран вів усно. «Я створив усне й візуальне середовище, де не було письмових слів. У кожному класі у мене було два-три помічники, які писали й читали», — розповів пенсіонер. Читати на рівні учня шостого класу вчитель навчився на спецкурсах після звільнення зі школи тільки в 48 років. Потім він почав займатися нерухомістю й створив фонд, що займається навчанням безграмотних у штатах Каліфорнія й Колорадо.