Віра потребує самовіддачі

Про значення релігії у сучасному суспільстві розповів кандидат богослов’я, завідувач кафедри українського православ’я і теології отець Діонісій Мартишин.

— Розкажіть, будь-ласка, про кафедру українського православ’я і теології, яка діє в Інституті соціальних наук і самоврядування МАУП.

— Кафедра православної культури та теології була створена в МАУП у 2003 році, вона охоплює такі навчальні дисципліни, як основи християнської віри, основи християнської моралі, історія християнської церкви та соціальна християнська доктрина. Ці предмети дають можливість сучасній молоді ознайомитися з основними питаннями життя церкви та віровчення. Звичайно, існують проблеми, які пов’язанні з православною вірою — зневір’я сучасної людини, падіння авторитету релігійних організацій. Оскільки сучасна людина живе в оточенні маніпулювання, інформаційного протистояння та конфліктів, то виникає такий стан, коли людина втрачає не лише віру, а й внутрішній спокій.

— Яка, на Вашу думку, роль духовного виховання в формуванні особистості?

Якщо розглядати виховання в системі глибинного віровчення, то це — відновлення образа божого в житті людини. За християнською антропологією людина створена за подобою та образом самого Бога. Це свідчить про те, що людина має вільну волю, розум, творчі пошуки та імпульси розвитку і розкривається лише тоді, коли вона досліджує в собі внутрішній світ, таланти Божі. Духовне виховання допомагає розкрити свій внутрішній світ, збагатити себе, внутрішньо відчути гармонію в особистому житті. Уроки духовного виховання дають можливість зустрітися з питаннями релігійної та православної етики.

— Розкажіть про каплиці, які споруджені на території Академії.

— Коли перед нами постало питання про викладання основ християнської моралі, етики і основ християнської віри, то ми, безумовно, зіткнулися з життям самої православної церкви. Життя православної церкви тісно пов’язане з літургічним життям, тобто богослужінням православної церкви. На майданчику Міжрегіональної Академії управління персоналом споруджені православні каплиці, на сьогодні вже є діючий православний храм на честь собору дванадцяти апостолів. Апостоли — це ті, хто проповідував Євангелію. Євангелія — блага радісна звістка про те, що людина у цьому світі не самотня, має можливість бути причетною до життя самого Спасителя. На цьому будувалася думка, що у світі, де існує ситуація зневіри та скорботи життя православної церкви — це місце, де концентрується етичне пізнання не лише у проповіді або інтелектуальному самопізнанні та літургічному житті. Це дає можливість студенту ознайомитися з питаннями церкви, збереження православних цінностей — на рівні живого спілкування пізнавати скарбницю православного життя на рівні богослужіння.

Тому, в МАУП постійно в неділю проводиться божественна літургія. Літургія — суспільне богослужіння, коли ми підносимо свої молитви до Господа, дякуємо Богові, що він дає можливість жити у цьому світі, радіти і розкривати себе. Бог освячує благодаттю святого Духа. У літургії ми призиваємо, щоб Божа благодать зійшла на нас. Це впливає не лише на наші молитовні внутрішні потреби, а й на наше життя, суспільно-політичну та професійну діяльність, на стосунки між людьми.

Навчання — це самопізнання, яке пов’язане з внутрішнім світом. Розкрити внутрішній світ людини можна лише в гармонії, яка, з точки зору релігійного одкровення, можлива лише у стосунках з Богом. Тому, щоб бути ближче до Бога, в неділю та православні свята, або ж у дні, важливі для Академії проводяться богослужіння. Крім того, на теренах Академії розташовані пам’ятки історії православної церкви, історії релігійного світу. Зокрема, це алея релігійних мислителів, що дає можливість побачить вочевидь, що таке духовне, релігійне життя.

— Що таке віра у нашому житті?

— Якщо розглянути релігійне життя в цілому, то постає проблема, коли багато людей хочуть винести релігійне життя з реальності соціального світу, тобто, коли їхня віра десь глибоко у душі. Часто люди стверджують: «Моя віра в серці, тому я нікого не вбив, не вкрав і взагалі нічого не зробив поганого. І цього для мене досить, щоб вірити в Бога». Релігійна віра потребує дії, самовіддачі. Можна навести простий приклад — це відношення між дівчиною і хлопцем. Коли хлопець каже дівчині, що любить її, але нічого для при цьому не робить — це одне питання, а коли він каже, що любить і відмовляється від пива, а купує квітку — то це є дія, яка свідчить про любов справжню. Так само і людина, християнська у своєму релігійному житті, творить для Бога, жертвує. Це внутрішня направленість людини, коли ми руйнуємо свої уявлення про те, що релігія — це лише внутрішній світ та інтелектуальні прагнення. Релігія — це життєва духовна і матеріальна єдність. Ми повинні зрозуміти, що якщо людина вірує в Бога, то вона вірує не лише вдома або в храмі, а в усьому своєму житті. Ми не повинні розділяти життя на життя світське і духовне, бо в житті християнина все є духовним — і праця, і навчання, і внутрішні потреби. Господь це розкриває, дає свою благодать і людина бачить це світло.

З вивченням православної культури пов’язане справжнє наукове життя, шлях просвітництва, розбудова майбутнього. Саме від розуміння сутності православ’я залежить розвиток і конструктивна сила української нації.

Записала Наталя Василець