Як нам реформувати раду?

Наразі є доконаним фактом, що Україна потребує докорінних реформ у виборчій системі. У редакцію надходять листи читачів з пропозиціями щодо змін до законодавства, аби уможливити прозорі вибори і продуктивне функціонування Верховної Ради. Подаємо до уваги читачів та можновладців один з таких листів.

Про зміни до законодавства.

1. До чинного законодавства слід ввести положення про те, що у разі дострокового позбавлення повноважень депутата, сільського селищного міського голови, ці особи, в майбутньому, позбавляються права балотуватися у депутати та на посади сільського селищного міського голови.

2. До усіх законів, які стосуються виборів та державної служби слід внести застереження про те, що громадяни України, які мали судимості за кримінальні та інші злочини, не можуть балотуватися, обиратися на виборні посади у представницькі, призначатися на посади у виконавчі органи та інші структури державної влади.

3. Пропорційна система виборів, у нашій країні, за партійними (відкритими, чи закритими) списками — це абсолютне безглуздя. Бо переважна кількість партій має однакову структуру, яка містить в собі «тугий« мішок з грошима, харизматично-маразматичного лідера, переважно з членів КПРС, групи холуїв, — наближених до лідера і електорат. Холуї систематично зраджують своїх лідерів і бігають з однієї партії до іншої. А електорат, партійні лідери періодично обзивають «козлами«, «біомасою« і «маленькими українцями«.

Пропорційна система ліквідувала залежність депутатів Верховної Ради України від виборців і вони перестали виконувати волю народу. Тепер вони служать злочинним кланам, які їх фінансують.

Серед таких депутатів завжди буде багато «почесних« голів акціонерних товариств, крутих бізнесменів, пивоварів, співаків. Але депутати ВР з них ніякі. ВРУ знову наповниться безпринципними перевертнями. Місця у списках, обов’язково, будуть товаром для брехунів, лицемірів, аферистів та бандитів.

Такий парламент завжди буде представляти тугі мішки з грошима, а не народ України. Невже мільйонери і міль’ярдери будуть сидіти у ВРУ по 8 і більше годин на добу і розробляти та вичитувати закони? Адже саме це найбільше потрібно для нормальної роботи Верховної Ради України.

Але пропорційна система виборів потрібна була для того, щоб кілька аферистів всеукраїнського масштабу могли реально, а не на словах керувати найвищим законодавчим органом України, а відтак усією Україною.

4. Відсутність депутата у ВРУ протягом одного робочого дня, без поважних причин, повинна бути підставою для припинення депутатських повноважень. Слід регулярно публікувати у ЗМІ та Інтернеті інформацію про депутатів, що не з’являються на засідання.

5. Необхідно ввести поіменне голосування депутатів ВР, з усіх обговорюваних питань, доповнюючи прийнятий законодавчий акт, результатами поіменного голосування.

6. Парламент повинен вирішувати усі питання шляхом дискусії і особистого голосування депутатів. Слід негайно припинити щоденні порушення, депутатами ВР, ч.3. ст.84 Конституції України.

Кожен телерепортаж з сесійної зали ВРУ наглядно демонструє, як законотворці, голосуючи за відсутнього однопартійця, порушують Конституцію. В останніх, у 2008 році, репортажах з ВРУ можна було спостерігати, як депутат — демократ п. Князевич голосував за себе і ще за двох хлопців. Принциповий регіонал п.Стоян спотикаючись біг між рядами, голосуючи гуртом. Цього року на такому самому голосуванні попався і був показаний по телебаченню принциповий депутат-литвиновець п.Зарубінський.

Незрозуміло чому рекламована п.Яценюком реконструкція системи РАДА не припинила цього неподобства, адже державні кошти були потрачені?!

Невже ви, п.Литвин, не бачите цього антиконституційного вандалізму депутатів? Адже це не поодинокі випадки, це система якою користуються усі партії. І хто як не голова ВРУ зобов’язаний припинити це неподобство. І чому ви, п. Литвин, як голова ВРУ не примушуєте депутатів, перед голосуванням, зайняти свої місця в залі. Потім не перевіряєте наявність кворуму у ВРУ, а вже потім проводите голосування. Смішно спостерігати як по залі бігає кілька десятків депутатів і голосують за прийняття того чи іншого закону чужими картками.

7. Серед депутатів ВРУ завелися «деригенти« які під час голосування стоячи показують депутатам як вони повинні голосувати.

8. Для всіх претендентів на мандат депутата або службу у державних органах необхідно ввести подання декларацій про майно та доходи починаючи з 1990 р., коли усі в цій країні були однаково, або майже однаково бідні. Хто не зможе пояснити виборцям джерело своїх багатств, той не повинен претендувати на високі посади у радах та на державній службі.

9. Автобіографії кандидатів повинні містити вичерпну інформацію про членство у партіях. Зараз серед депутатів числяться активісти-многопартійники, які за останні 15 років встигли побувати у багатьох партіях. А толерантний народ чекає від цих політичних повій чесних і принципових законів!

10. Недопустимим явищем є парламент, у якому депутатська фракція за наказом «вождя» кидається на блокування трибуни, чи електрощитової. Такі дії повинні розцінюватися як перешкоджання у роботі державного органу і бути підставою для порушення кримінальних справ проти депутатів. Соромно спостерігати, як обрані народом ДЕПУТАТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ України надувають кульки, ламають мікрофони, забирають у законнообраного Голови ВРУ картку для голосування, підпирають стільцями двері до зали ВРУ, кидаються як бики на трибуну, припиняють електропостачання ВРУ. Невже таких депутатів народ хотів бачити у ВРУ? І коли накінець буде відмінена депутатська недоторканність у такому дикому вигляді, у якому вона існує зараз. Очевидно, що ця обіцянка була черговою брехнею? Разом з тим депутати повинні мати недоторканність при виконанні депутатських обов’язків. Не може депутат бути заарештований за рішенням судді провінційного суду. При цьому депутат не може відмовлятися від співпраці з правоохоронними органами, чи протидіяти їм у виконанні останніми своїх службових повноважень. При цьому він повинен позбавлятися права виїзду за межі м. Києва, чи України, якщо у цьому виникне потреба.

11. Парламент повинен представляти усі територіальні громади України з розрахунку один депутат від 100-120 тис громадян. А не тільки Київ і Кончу-Заспу. І тільки після того, як яка небудь партія (блок) набере половину плюс, як мінімум, 10% місць у парламенті можна говорити про формування нею уряду. Адже ми усі бачимо, що перевага у два депутатські мандати це не більшість,- це брехня. Це одна з причин найстрашнішої кризи серед країн СНД. При цьому створення виборчих блоків повинно бути завершено до початку передвиборчої агітації. Після виборів ніяких перебіжчиків бути не повинно. Осточортіли вже ці різнопартійні блоки, до складу яких входять одні і ті ж самі «професіональні» брехуни.

12. Краще проводити вибори за мажоритарною системою під контролем партій та громадських організацій, тим більше, що їх у нас, на сьогоднішній день величезна кількість. За мажоритарною системою проводятся вибори у 83 країнах (серед яких США, Великобританія, Канада, Франція). Пропорційна система використовується у Німеччині, Португалії, Іспанії.., і Україні, (58 країн), які відносно недавно позбулися кривавих диктаторів і тоталітарних режимів. Але політики від тоталітарних режимів ще не вимерли.

13. Хай кожна партія, нарівні з самовисуванцями, висуває кандидатів на кожен мажоритарний округ чи діль­ницю. Слід повернутися до висування кандидатів на підприємствах, в установах та організаціях з числа працівників даного підприємства. Адже там люди найкраще знають один одного і недопустять у кандидати людей недостойних. А народ у нас мудрий, — і зробить правильний вибір. Тоді кожен виборець знатиме хто його депутат і з кого питати за роботу у ВРУ. Бо вже давно з нашого політичного життя зникли такі поняття, як звіт депутата, особливо ВРУ, перед своїми виборцями. Зазвичай народні обранці з’являються перед виборами і знову, уже вкотре, обіцяють «золоті гори», а потім зникають у депутатських «хащах» до наступних виборів.

14. Враховуючи отарний інстинкт наших обранців слід заборонити їм створювати у мажоритарному парламенті будь які фракції. Як тільки створюється фракція-отара то одразу у неї появляється «пастух« а депутати перетворюються у покірних «баранів-холуїв«.

15. Кожен депутат ВРУ повинен мати право на одну- єдину «фракцію«, — виборців, які його обрали. Ці виборці дають йому завдання і отримують від нього звіт про виконану роботу. І не раз у чотири роки, а щомісячно. Для цього має бути чітко розписаний графік роботи депутата у окрузі (один тиждень в місяць, по 8 годин в день).

16. Голову Верховної ради України треба обирати не більше ніж на один рік відкритим голосуванням. Щоб більше не було таких ганебних, на протязі року торгів за цю посаду, які відбувалися у ВРУ останнього скликаня. Адже, якщо члени вашої, п.Литвин, фракції такі патріоти, як говорять, то для чого було цілий рік торгуватися. Невже не можна було зразу увійти у парламентську більшість і цілий рік працювати на благо України. А не торгуватися за посаду Голови ВРУ.

17. Одночасно з внесенням змін до виборчого законодавства, слід накінець, прийняти ефективно діючий закон про відкликання депутатів усіх рівнів, сільських селищних міських голів. У цьому законі треба чітко виписати процедуру відкликання депутатів усіх рівнів та сільських селищних міських голів. Достроковим виборам має передувати збирання не більше 10% підписів виборців виборчої дільниці, округу. При цьому слід спростити процедуру подання списків ініціативних груп по збору підписів. Вважати ініціативну групу зараєстрованою з моменту поданя до відповідної виборчої комісії правильно оформленого списку групи чи груп. При цьому члени групи повинні захищатися Законом так само як захищені члени виборчих комісій.

18. Слід негайно ліквідувати норму, за якою сільського селищного міського голову можуть усунути з посади депутати відповідної ради. Депутатам як і іншим членам територіальної громади слід надати можливість виступати ініціаторами проведення дострокових виборів. А міських, сільських селищних голів треба обирати і звільняти тільки шляхом голосування виборців на виборах! Народ обрав, то хай народ і переобирає!

19. Термін оскарження дій, рішень виборчих комісій, у судах, повинен бути збільшений до терміну, на який обирається та чи інша особа. Порушення виборчого законодавства — злочин проти демократії і тому не повинно бути строку давності у справах про вибори. І нічого страшного не станеться, якщо упродовж кількох тижнів, місяців чи років після виборів і проведеної реєстрації народних депутатів, депутатів, сільських, селищних, міських рад, міських голів, суд визнає, що порушення допущені кандидатом, депутатом чи виборчою комісією суттєві, і скасує результати виборів по конкретному депутату, виборчій дільниці, округу. Кандидат, депутат, виборчі комісії повинні знати, що покарання за порушенння виборчого законодавства наступить обов’язково. А не так, як є зараз, — минуло кілька днів, і злочин уже не злочин.

20. Необхідно заборонити кандидатам у депутати балотуватися одночасно до рад різних рівнів або кандидатами в депутати Верховної Ради та на посади сільських, селищних, міських голів. Після виборів, депутати, які пройшли одночасно до двох рад різних рівнів, ніяк не можуть визначитися, — «гарні» вони чи «мудрі», — як та мавпа з анекдоту. А обрання «мудрих і «гарних» одночасно до двох рад веде до додаткових витрат місцевого бюджету та створює режим повного безвладдя у місцевих органах влади, у період від виборів до повторних виборів.

21. Слід заборонити суміщати посади у державних адміністраціях, виконавчих органах рад одного рівня з депутатськими обов’язками ради іншого рівня. Посадові особи, які отримують зарплату за рахунок платників податків повинні протягом робочого дня виконувати свої службові обов’язки. А роботи у них завжди вистачає. І не повинні вони робочий час державного службовця витрачати на депутатську роботу у раді іншого рівня.

22. Депутатів рад усіх рівнів та сільських, селищних, міських голів обраних на повторних, позачергових та інших виборах слід вважати обраними на весь, передбачений законодавством термін (чотири чи п’ять років) з моменту обрання. У такому випадку зменшаться пікові (один раз в 4-5 років) нагрузки на бюджет. Зросте правонаступництво і ефективність роботи рад.

23. Кандидатами у депутати ВРУ повинні балотуватися тільки громадяни які є членами територіальних громад, що входять до певного виборчого округу. Обрані депутати є тимчасовими мешканцями м.Києва, і проживають там тимчасово. Після закінчення терміну повноважень депутата вони зобов’язані звільнити тимчасове житло у Києві.

24. У Законі про місцеві вибори слід чітко вказати, що балотуватися в депутати та на посади голів сільських, селищних, міських рад можуть тільки члени відповідної територіальної громади, — тобто громадяни, які зареєстровані і проживають на території відповідної громади. При цьому слід встановити термін проживання не менше 3-х років) після якого громадянин має право балотуватися. Зміна місця проживання має бути підставою для припинення депутатських повноважень Не може балотуватися на посаду депутата, сільського, селищного, міського голови громадянин, який не є членом територіальної громади!!!

Тут слід додати, що у випадку, коли обласний центр є одночасно і місцем розташування обласної чи районної влади то члени територіальної громади міста можуть балотуватися тільки до однієї ради.

25. Закони про вибори депутатів та про статус депутатів усіх рівнів повинні заборонити обраним депутатам достроково переходити на роботу у виконавчі структури. Вважаю, що громадянин обраний депутатом, сільським, селищним міським головою зобов’язаний повністю відпрацювати, передбачений виборчим законодавством строк. І тільки суд, відкликання, стан здоров’я або зміна постійного місця проживання можуть бути об’єктивною підставою для дострокового припинення повноважень.

26. Необхідно, більш чітко, встановити відповідальність та процедуру покарання державних та комунальних ЗМІ за порушення виборчого законодавства, особливо під час передвиборної агітації.

27. Контроль за виконанням виборчого законодавства державними службовцями та засобами масової інформації державної і комунальної форми власності слід було б покласти, також, і на правоохоронні органи, які повинні, на мою думку, звертатися з позовами до суду про порушення виборчого законодавства. Адже усі працівники правоохоронних органів, як громадяни України, є суб’єктами виборчого процесу, а відтак мають право, і на моє глибоке переконання, повинні бути зобов’язані Законом, оскаржувати в судах порушення виборчого законодавства, при проведенні виборів.

28. У Законах «Про вибори...» треба визначити кількість членів дільничних виборчих комісій з розрахунку — 1 член комісії на 90-120 виборців. (У першому турі виборів президента, 24 ДВК м. Ужгорода нараховувала 34 члени на 2800 виборців, — трохи забагато. У другому –30, — усі були нормально загружені роботою, з врахуванням того, що деякі члени комісії голосували на інших дільницях. У третьому — 14, а реально, у день виборів — 12, що призвело до 30-40 хвилинних черг за виборчими бюлетнями. Хоча на видачі бюлетнів працювали навіть голова комісії та секретар. За таких умов дуже важко забезпечити контроль за голосуванням.

29. Слід заборонити партіям та їх штабам змінювати склад дільничних комісій пізніше ніж за десять днів до голосування. За спроби зірвати вибори на дільниці, представники штабу повинні притягатися до відповідальності. Позов до суду повинна подавати прокуратура на підставі звернення до неї дільничної, або територіальної комісії. Члени дільничної комісії не мають часу на участь у судових засіданнях, та й не знають Цивільний Процесуальний кодекс України. А у судах розгляд справ стосовно виборів перетворюється у «боротьбу» з суддями, які стараються закрити справи на процедурному рівні. І я маю гіркий досвід такої «боротьби».

Запрошення слід відмінити. Достатньо повісити у під’їздах будинків об’яви про місце розташування відповідних виборчих дільниць

30. Склад та кількість членів дільничної комісії не повинен суттєво змінюватися до завершення виборів (незалежно від кількості турів).

32. Враховуючи низький, правовий рівень більшості виборців доцільно було б передбачити створення (на період виборів), за рахунок бюджету, або навіть на громадських засадах, тимчасових консультаційних структур, які займалися б роз’яснювальною роботою і сприяли правильному оформленню документів пов’язаних з виборами, і зокрема, позовних заяв стосовно порушень виборчого права. У таких структурах, на період виборів, могли б працювати студенти юридичних вузів, які прослухали курс лекцій з виборчого права. А звіт студента про роботу у такій структурі міг би заслуховуватися на кафедрах чи факультетах, як науково-дослідна або курсова робота. Адже величезна кількість справ про очевидні, порушення конституційних прав громадян, під час виборів, у більшості своїй, до суду просто не доходить.

32. У законодавстві про вибори та державну службу слід виключити можливість займатися передвиборчою агітацією, очолювати передвиборні штаби кандидитів, державними службовцями та посадовими особами державних органів та органів місцевого самоврядування, які перебувають у відпустці. Хай спочатку звільнять займані посади.

33. Виборче законодавство передбачає внесення змін до списку виборців при представленні паспорту громадянина України. А на виборчих дільницях вимагається ксерокопія паспорту, як підстави для внесення змін. При цьому багато виборців не повертаються на виборчі дільниці і не приходять на голосування, дізнавшись що для проведення таких операцій потрібна ксерокопія. Мабуть не треба вимагати ксерокопію, адже паспорт перевіряється двічі, — при прийнятті від громадянина заяви про внесенні змін до списку виборців і під час видачі бюлетня для голосування. Або ж забезпечити виборчі дільниці копіювальною технікою.

35. При наявності заяви про проведення перерахунку виборчих бюлетнів, поданої суб’єктами виборчого процесу до дільничної чи територіальної виборчої комісії, комісія повинна бути зобов’язана провести перерахунок бюлетнів.

36. Треба встановити кримінальну відповідальність за дострокове знищення бюлетнів. Дострокове знищення бюлетнів повинно бути підставою для визнання виборів недійсними.

37. Важаю, що депутати, сільський, селищний, міський голова повинні обиратися на одну каденцію. Може тоді наші «борці за народ« не встигатимуть украсти все, що належить народу. А тим тупим, що не встигають за один термін стати професіоналами на обраній посаді нічого балотуватися в кандидати.

Не повинно бути такої професії, — довічний депутат.

Вважаю що ця ВРУ не має морального права продовжувати своє існування. І повинна працювати лишень до проведення дострокових виборів.

Необхідно терміново розробити і прийняти Закон про мажоритарну систему виборів. Урізати депутатську недоторканність депутатів до об’єму необхідного для виконання депутатських повноважень. Розробити та прийняти Закони про статус депутатів усіх рівнів, які б чітко, однозначно і доступно регламентували порядок відкликання депутатів.

 

Левко Козич