НАС РЯТУЄ МЕЛАТОНІН

Проблеми із здоров’ям серед любителів нічного життя об’ємні і різнопланові: від порушення сну до захворювань шлунково-кишкової і серцево-судинної систем. Не кажучи про різні порушення жирового обміну, цукровий діабет і ожиріння. Адже подібні розлади в метаболізмі — пряма дорога до раку. Не вірите? Тоді як пояснити той факт, що кількість смертей від онкологічних захворювань серед робітників нічних змін (тривалість роботи не менш 10 років) в кілька разів вище в порівнянні з робітниками денних змін?

У Данії проводилося масштабне дослідження, в ході якого вдалося з’ясувати, що вечірня робота у декілька разів збільшує ризик розвитку раку молочної залози серед жінок у віці 30—54 років. Аналогічні спостереження проводилися у Фінляндії, а також в США при обстеженні стюардес, які обслуговують нічні рейси.

Норвезькі лікарі теж дійшли висновку, що ризик онкологічних захворювань зростає прямо пропорційно збільшенню рівня ніч­ного освітлення (під час нічної зміни) і надмірній кількості безсонних ночей. Так, проаналізувавши дані про здоров’я майже 45 тисяч медичних сестер (яким, як відомо, не звикати до нічних чергувань), норвезькі дослідники встановили, що показник додаткового ризику раку молочної залози у цієї категорії людей вище в 2,5 рази. Особливо у тих, хто недосипав протягом 30 і більше років. Втім, від нічних чергувань страждають не тільки жінки. Отримані дані про збільшення ризику раку простати у скандінавських пілотів, які змушені літати ночами.

Механізми, що приводять до розвитку онкологічних хвороб серед нічних працівників, пов’язані з порушенням добових біоритмів, коли всупереч природі людині доводиться не спати в темний час доби. Додайте до цього дію штучного освітлення, яке приводить до: ановуляції; утворенню кіст яєчників; прогресу атеросклерозу; посиленню метаболічного синдрому; раку молочної залози; раку ендометрія; скороченню вироблення мелатоніна — одного з найбільш ефективних блокаторів розвитку ракового процесу.

Які ж механізми протиракової активності мелатоніна?

У високоорганізованих тварин і людини пусковим механізмом при розвитку стресу служать негативні емоції, тобто стресовий чинник. А мелатонін цей стресовий чинник ослабляє, знижуючи емоційну реактивність людини (гостроту сприйняття). Пригадайте, наскільки знервованішою стає людина, коли вона не виспалася. А все тому, що в результаті безсоння у нього не виробилася необхідна кількість мелатоніна. У результаті це приводить до підвищеного стресу, а він у свою чергу підсилює процеси, що приводять до ушкодження клітинних мембран. Все це викликає суттєві зрушення в ендокринній сфері, зачіпаючи гіпоталамус, гіпофіз тощо. Крім того, хронічний стрес негативно позначається на імунній системі людини, адже саме вона може блокувати розвиток клітин, що з часом перероджуються на злоякісні. Отже мелатонін прямо і опосередковано діє на імунокомпетентні клітини.

Досліди на тваринах показали, що мелатонін може пригальмувати зростання пухлин різної локалізації (молочна залоза, шийка матки, піхва, шкіра, підшкірна клітковина, легені, ендометрій, печінка, товста кишка). Вельми вражаючий список, чи не так?

На якому рівні впливає мелатонін?

Мелатонін ефективний на системному, тканинному, клітинному і субклітинному рівнях. Цей гормон:

— знижує продукцію гормонів, стимулюючих рак і старіння;

— стимулює посилення імунної відповіді;

— попереджає розвиток метаболічного синдрому;

— пригнічує вироблення вільних радикалів;

— активізує антиоксидантний захист.

Всі ці дані переконливо говорять про те, що для профілактики раку достатня кількість цієї речовини в організмі людини абсолютно необхідна. І якщо ви читаєте цей матеріал вночі, то негайно вимкніть комп’ютер і лягайте спати!