Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
|
||
КАДІЛАК: СПОКОНВІЧНИЙ ГОНОРМарка Cadillac отримала назву на честь француза Антуана Кадилака, який 1701 року заснував у глушині американських лісів містечко Віль-д’Етруа. Через двісті років це крихітне поселення виросло в столицю американського автопрома — Детройт. Засновником нової автомобільної компанії став Генрі Ліланд. Юнаком він працював інженером на збройових заводах під час Громадянської війни. Потім став механіком-конструктором на заводі Browne & Sharpe. Після переїзду підприємства до Детройта заснував фірму, яка займалася виробництвом промислових двигунів, що славилися своїми якістю і надійністю. Проте біля витоків Cadillac стояв все ж таки не Ліланд, а Генрі Форд. 1899 року Форд створив Detroit Automobile Company, яка після реорганізації в 1901-му отримала назву Henry Ford Company. Справи йшли погано, через рік Форд побив горшки з рештою інвесторів і кинув фірму. Інвестори звернулися до Ліланду з проханням оцінити устаткування компанії з метою її ліквідації. Проте Ліланд зумів їх переконати в тому, що потрібно будувати автомобілі, і узяв керівництво підприємством в свої руки. Тоді-то вона й була перейменована в Cadillac. Уже в жовтні 1902-го був зібраний перший автомобіль цієї марки. У січні наступного року його показали на Нью-йоркському автошоу, де на нього тут же було отримано дві тисячі замовлень. Серійне виробництво цієї моделі почалося в 1903 році. Вона була схожа на Ford моделі A, відрізнявся тільки двигун. Це був 10-сильний, одноциліндровий двигун, що розташовувався під переднім сидінням. У 1905-му поповнив ряди чотирициліндровий Cadillac D. У тому ж році з’явився перший вантажний Cadillac. Це була легка вантажівочка моделі F. Компанія стала одним з першопроходців в автомобільній індустрії, коли на одноциліндровому шасі був побудований перший в Америці автомобіль з повністю закритим кузовом. який став особистим автомобілем Генрі Ліланда, але вже наступного року покупцям пропонувалося закрите купе моделі H. У 1909 році фірму придбав знаменитий Біллі Дюрант, засновник General Motors, але організаційно вона залишилася окремою компанією, а Ліланд зберіг за собою пост її президента і головного керівника. У 1909-1914 роках «Тридцятка» залишалася єдиною моделлю фірми. За цей час об’єм двигуна збільшився з 3,7 до 6 літрів, а на моделях 1912 року вперше був встановлений електричний стартер. До появи стартера основним методом запуску бензинових двигунів залишалася заводна рукоятка. Крутити її було важкувато і небезпечно (близький друг Ліландазагинув від удару заводної рукоятки). Ліланд був пригнічений цією подією і звернувся по допомогу до винахідника Чарльза Кеттерінга, який встановив електричний стартер на Cadillac. Разом зі стартером машина отримала інтегровану схему електроустаткування, у загальних рисах таку ж, яка використовується на сучасних автомобілях. У 1915 році на зміну чотирициліндровій «тридцятці» прийшов Cadillac 51 з 8-циліндровим V-видним двигуном. Перехід на новий мотор свідчив про прагнення керівництва фірми остаточно закріпитися серед виробників люксовых автомобілів. Параметри нового двигуна були не дуже видатними: об’єм 314 кубічних дюймів, потужність 70 к.с. Проте, він був серйозним кроком уперед, оскільки в ті роки єдиним способом понизити шум і вібрацію мотора було збільшення числа циліндрів. Починаючи з 1917 року, компанія Cadillac стала підрозділом General Motors. Тоді ж звідти пішов Ліланд через сварку з Дюрантом. Коли США вступили в світову війну, Ліланд захотів випускати двигуни для військових літаків, а переконаний пацифіст Дюрант всіляко перешкоджав цьому. Відтак Ліланд заснував нову фірму Lincoln, яка в 1922 році була куплена Фордом; з часом ця марка стала найнебезпечнішим конкурентом для Кадилаку. Мотор V8 дожив до 1928 року, не змінюючи об’єму. Серйозним нововведенням була поява в 1918 році зйомних головок циліндрів, а в 1924-му впровадження колінчатого валу з противагами, які різко зменшували вібрацію. У тому ж році з’явилися гальма на передніх колесах. Щодо кузовів, то вони постійно змінювалися відповідно до віянь моди. Основними виробниками кузовів були відомі фірми Fisher і Fleetwood, що увійшли до складу концерну General Motors. Як стверджувала реклама 1927 року, клієнт міг вибирати з 50 кузовів різних типів і 500 різних поєднань забарвлення. Фактично кожен покупець отримував абсолютно унікальний автомобіль. У 1927 році з’явився малий «Cadillac», який мав заповнити цінову дірку між Cadillac і набагато дешевшим Buick. La Salle славиться як перший у світі автомобіль, над зовнішністю якого трудився спеціальний дизайнер. Ним був ніхто інший, як Харлі Ерл, майбутній головний стиліст General Motors. Машини La Salle випускалися до 1940 року. Eldorado Brougham в первинному вигляді випускався тільки два роки. У 1959-му він отримав новий кузов з лаконічнішим і незграбнішим дизайном, який робився італійською фірмою Pininfarina. Eldorado Brougham 1959 року надзвичайно рідкісний автомобіль, їх було випущено всього 99. У 1960 році, після невеликого рестайлінга, випуск склав 101 машину, після чого Eldorado Brougham зник з виробничої програми. Характерні для 50-х років «архітектурні надмірності» досягли свого максимуму в моделях 1959 року, які мали кузов, більше схожий на човновий, масивні грати радіатора з підфарниками, що нагадують повітрезаборники реактивного двигуна, і жахливих розмірів плавники, забезпечені подвійними ліхтарями, які імітували реактивний вихлоп. Після цих экстравагантностей мода на плавники швидко зійшла нанівець, проте на Cadillac вони зберігалися ще довго, ставши відмінною рисою саме цієї марки, так само, як і вузькі вертикальні ліхтарі. Ще одним етапним роком був 1967-й, коли з’явився абсолютно новий Cadillac Eldorado, призначений для ніші персональних люксових купе. Ця машина, що не мала нічого спільного з іншими Cadillac, окрім 340-сильного мотора, була передньопривідною. З 1970 року на Eldorado ставили двигуни з колосальним об’ємом в 500 кубічних дюймів (8,2 літра), що видавали 400 к.с. Гігантоманія Детройта ставила один рекорд за іншим перед тим, як буквально через два-три роки зникнути в проваллі нафтової кризи. Одним із наслідків цієї кризи стала неможливість проводити щорічний рестайлінг, характерний для американських машин ще з кінця 1920-х років. Відтепер моделі чергового року трохи відрізнялися від попередніх, а то й зовсім ніяк. Крім того, доводилося конкурувати на американському ринку з компактнішими й економічними японськими, а також європейськими машинами. Відповіддю на це стала поява в 1976 році нової компактної моделі, яка називалася Cadillac Seville. Ця машина була покликана відбити покупців у престижних європейських марок типу Mercedes-Benz і BMW. Дуже поступаючись в розмірах повнорозмірним Cadillac, Seville істотно перевершувала їх в ціні, що, втім, не перешкодило продажам, які в перший рік склали більше 43 тисяч автомобілів. Тенденція до компактності знову дала про себе знати і наступного року, коли після чергового редизайна великі задньопривідні Cadillac зменшилися в розмірах. Колишні масивні габарити на деякий час зберіг тільки Eldorado. Припущення про те, що кабріолети покупцям більше не потрібні, не виправдалися, і з початку 1980-х кабріолети в невеликій кількості знову з’явилися в лінійках американських марок. У 1984 році до їх виробництва повернувся і Cadillac, випустивши модель Eldorado Convertible. На передній привід переводилися і інші моделі Cadillac. У 1980-му це сталося з Seville, яка також отримала незвичайний кузов у стилі Razor Edge, характерний для англійських машин кінця 1940-х. У 1985 році передньопривідними машинами стали повнорозмірні De Ville і Fleetwood. Задній привід і консервативну зовнішність зберіг тільки Cadillac Fleetwood Brougham, що випускався без серйозних змін з 1980 року. У 1987-му його перейменували в Brougham, а в 1993-му йому на зміну прийшов новий великий Fleetwood, який випускався до 1996 року. Знаковою моделлю в 1987-му став родстер Allante, який продукувався в співпраці з Pininfarina. Шасі для цієї машини збиралося в Детройті, вантажилося на літак, доставлялося до Італії, там до нього прироблявся кузов, і тим же літаком відправлялося назад для остаточної збірки. Це дало дотепникам привід говорити про «щонайдовшу в світі складальну лінію». За 1987-1993 роки була побудовано 21 тисячу Allante. У 1999-му вперше з’явився власнй позашляховик. Ним став Escalade, який був близьким родичем таких крупних позашляховиків від GM, як Chevrolet Tahoe і GMC Yukon. Escalade другого покоління в 2002 році став першим представником нового дизайну. У 2003-му з’явився довгий Escalade ESV, що став аналогом Chevrolet Suburban. У тому ж році Cadillac приступив до радикальної зміни назв. Нові моделі отримували замість колишніх імен трьохбуквені абревіатури. Першою ластівкою цього «ребрендинга» стала модель CTS средньорозмірний задньопривідний седан. У 2004-му до нього додалися кросовер SRX і родстер XLR, перший після Allante. У 2005-му місце Seville зайняла модель STS, яка випускається у повнопривідному варіантах, а в 2006 році заміні піддався і довгожитель DeVille. Новий флагман модельного ряду отримав назву DTS, але залишився передньопривідним. Моделі CTS, STS і XLR випускаються також у «зарядженому» варіанті, називаючись CTS-V, STS-V і XLR-V. Раніше лінійка Cadillac складалася виключно виходячи зі смаків американців. Але відтепер General Motors узяв курс на перетворення цієї марки на світовий бренд, і під ім’ям Cadillac уперше стали продаватися моделі не для американського ринку. Модель Cadillac SLS розрахована на китайського покупця, а для Європи випускається Cadillac BLS, який у Швеції будується на одній платформі з Saab 9-3. |
||
© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено. Передрук матеріалів тільки за згодою редакції. З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com |