МІСЦЕ ПІД СОНЦЕМ

Нинішні збройні конфлікти в нафтових країнах арабського світу, наслідком яких є нестабільність цін на нафту і газ — вже вкотре спонукають замислитися про альтернативні джерела енергії.

Довелося чути думку, що землетрус із цунамі в Японії —  це свого роду покарання надлюдського розуму за те, що начебто раніше тамтешні можновладці піддалися (мабуть, не за спасибі) волі світових нафтотрейдерів, внаслідок чого  відмовилися від серійного запровадження виробництва електромобілів. Що б там не було, а постраждали прості японці. Цілком ймовірно, що внаслідок цього катаклізму Японія перегляне політику щодо широкого застосування альтернативних відів палива. Страх перед атомною енергетикою вже надійно поселився в голові японців, які, як відомо, вміють швидко пристосовуватися до обставин і впроваджувати нове у виробництво.

Серійний випуск електромобілів сьогодні вже нікого не дивує, але мало хто знає, що електромобілі виготовлялися ще в далеких 1960-х і водії були ними цілком задоволені! Хто і чому приспав таку геніальну ідею не важко здогадатися. Загадкова загибель багатьох інженерів-винахідників, які працювали над альтернативними бензиновому двигунами, підтверджуї, що у світі існує потужне нафтове лоббі, яке не збирається здавати позиції.

Але таке лоббі здатні зламати лише потужні державні програми. Зокрема президент США Обама курує розробку і впровадження нових технологій отримання енергії , але альтернативних вуглеводневим. Франція інтенсивно розробляє різні типи електродвигунів, намагаючись захопити у цій сфері першість. Зокрема на осінь компанія «Рено» планує серійний випуск автомобілів з електроприводом. Основна проблема цієї новації — інфраструктура заправок. Тобто станцій, де можна взяти заряджені елементи живлення (акумулятори енергії), залишивши взамін виснажені. Ця фундаментальна проблема колись заблокувала американську мрію створити електромобіль, бо продукт Дженерал Моторс тоді був міцно прив’язаний до кількох заправок в одному штаті. Американці, проте, хотіли розсікати простори прерій і не турбуватися про ємність акумуляторів. Тоді така мережа електрозаправок була утопією, але зараз це цілком доречний інноваційний проект, що може швидко окупитися у разі державного просування серійних електромобілів, а також більш жорсткого екологічного законодавства. Депутати парламентів країн Західного світу дуже прихильні до екологічних репресивних санкцій і можуть легко повернути хід автомобільної історії одним розчерком пера.

Звісно, на перших порах виникнуть накладки та ускладнення, але, як-то кажуть, процес пішов. Вже й так зрозуміло, що з будівництвом бензинових заправок та транспортуванням рідкого пального — значно більше мороки, аніж з зарядкою та доставкою акумуляторів. Наразі, основне питання в ефективності цих акумуляторів та економічності електродвигунів. (Звісно, не все одразу — та чим більше  людей, структур, компаній буде задіяно — тим швидше й ефективніше розвиватиметься ця галузь електроавтобудування разом з відповідною інфраструктурою).

Це зараз йдеться про вставні акумулятори для легковиків. Згодом вся обшивка (кузов) авто може стати однією великою зарядною сонячною батареєю, яка цілком забезпечуватиме експлуатацію пересічним автомобілістом без додатковим акумуляторів. Вони знадобляться хіба що для великих грузовиків, що перевозять  багатотонні вантажі. Словом, автомобіль сам вбиратиме необхідну кількість енергії для свого функціонування. Як вже давно це роблять мікрокалькулятори на фотоелементах. (Раніше — це були великі рахівниці, які живилися через дріт від розетки 220 вольт). Така ж революція (чи еволюція) чекає й на автомобілі. Це нині на парковках машини ховають від сонця. Скоро буде навпаки — найпрестижніші зупинки на видноті. Відтак, знову стане актуальним давнє прислів’я — боротися за місце під сонцем.

Але це далеко не всі можливі новації. Елементи зовнішньої обшивки авто, яка вбирає й акумулює сонячну енергію для двигуна, водночас можуть бути «прихованими відеокамерами», які забезпечують спостереження та його запис на випадок несанкціонованого проникнення до новітнього авто, а також відтворення подій у разі ДТП чи інших подібних надзвичайних ситуацій.

Також сонячними батареями будуть «оздоблені» різноманітні об’єкти нерухомості. Насамперед, приватний сектор забудови. Причому, не тільки дахи (як де-не-де трапляється зараз), а стіни, накриття й навіть паркани.  Тобто сонячні батареї, виконуючи функцію вбирання та акумулювання енергії, водночас можуть виконувати роль покрівельних, оздоблювальних, загороджувальних і тому подібних матеріалів. У світлу частину доби вбирати енергію, а в темну — світитися різноманітними кольорами й відеокартинками. Свого роду фотосинтез рукотворних об’єк­тів.  Це ви можете частково спостерігати подорожуючи Німеччиною, де часом найдоступніші для сонячних променів місця заставлені енергопоглинаючими панелями, дахи будинків тут не просто деінде, а чамсои суцільно облаштовані такими панелями. Навіть у нас, під Києвом, ви можете спостерігати  дачні будинки з такими панелями. Поки що вони доступні лише багатіям, але згодом...

Вже не варто наголошувати, яку користь приноситимуть акумуляторні батареї, розміщені на стінах будинків та парканах дворів, якщо вони матимуть властивість відеокамер спостереження. Таке житло буде захищене  від грабіжників, а також від усяких контролерів, що перевіряють лічильники споживання електрики та газу — оскільки їх там не буде. Оселя, «напакована» сонячними акумуляторами, не матиме потреби підключатися до зовнішньої комунальної інфраструктури, оскільки сама собі повністю забезпечуватиме енергопостачання. Більше того, надлишок акумульованої енергії пересічним громадянам можна буде реалізовувати й заробляти на цьому гроші — продавати ті ж акумульовані елементи державним підприємствам, приватним структурам чи просто подорожнім автомобілістам вантажівок.  Скажете, що це фантастика? Але такі експериментальні диво-будинки вже є і це не секрет. 

Відтак, у майбутньому основу ціноутворення будинку разом із земельною ділянкою становитиме розмір площі (споруд та землі), яка буде освітлена природнім денним світилом. Вона вираховуватиметься за спеціальними формулами для кожної пори року, місяця й практично для кожного божого дня.

Поки що таке задоволення, як сонячні акумуляторні батареї досить екзотичне, а через це — надто дороге для пересічного громадянина. Звісно, ексклюзив завжди на кілька порядків дорожчий за продукт серійного виробництва. З іншого боку, якби той же газопровід обслуговував стільки споживачів, скільки на даний час користуються сонячними батареями, то собівартість газу була б ще на кілька порядків дорожчою за сонячні батареї. Теж саме можна сказати й про нафту та бензин. Уявіть собі ситуацію з точністю до навпаки: двигунами внутрішнього згорання оснащені тільки окремі автомобілі затятих любителів вихлопних газів. При цьому відсутня мережа заправок. Скільки тоді коштуватиме таке «екзотичне» задоволення? — Бак бензину буде дорожчим за автомобіль! Цілком можливо, що з часом так і буде. Питання тільки в наскільки далекому чи близькому майбутньому. Звісно, чим скоріше — тим краще для нашої природи, частинкою якої є всі люди. Невже нам треба дочекатися, доки вся планета Земля буде захаращена шкідливими викидами та іншим брудом, як Фукусіма після землетрусів та цунамі?! Здоровий глузд підказує зіграти на випередження. Тобто — якомога швидше й масовіше переходити на використання сонячної, вітрової та інших екологічно безпечних видів енергії.  Тоді ми з чистою совістю залишимо нашим нащадкам такий напис, який сфотографував наш дописувач (див. фото).

Олександр НАКАЗНЕНКО,
Андрій ГУСЄВ