Осмислення уроків історії

Протоієрей Діонісій Мартишин, директор духовно-просвітницького Центру імені Святих Апостолів, завідувач кафедри православної культури та теології МАУП прийняв участь у міжнародній науково-практичній конференції «Після Чорнобиля: спільний біль, спільна турбота, спільна надія. Осмислення підсумків і уроків катастрофи», яку відкрив у Києво-Печерській лаврі Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Конференцію відвідали також члени делегації Руської Православної Церкви, що супроводжують Святішого Патріарха Кирила під час Його візиту в Україну: голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон, керівник Адміністративного секретаріату Московської Патріархії єпископ Солнєчногорський Сергій, голова Синодального відділу з церковної благодійності та соціального служіння єпископ Смоленський і В’яземський Пантелеїмон, голова Синодального відділу із взаємин Церкви й суспільства протоієрей Всеволод Чаплін, голова Синодального інформаційного відділу В. Р. Легойда, заступник голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків протоієрей Миколай Балашов, керівник пресс-служби Патріарха Московського і всієї Русі протоієрей Володимир Вігілянський.

У роботі форуму взяли участь міністр науки, освіти, молоді та спорту України Д. В. Табачник; ректор Київських духовних шкіл, професор, архієпископ Бориспільський Антоній; член Президії РАН, академік Є. П. Вєліхов; голова правління громадської організації «Інформаційний центр імені Нестора Літописця» Є. В. Самойленко; голова правління організації «Спілка «Чорнобиль» Білорусь» А. В. Волчанін; голова адміністрації «Зони відчуження» В. І. Холоша; представники Спілок «Чорнобиль» з Росії, України та Білорусі; богослови, вчені-ядерники, громадські та політичні діячі з Росії, України, Білорусі, Литви, Латвії; ієрархи та духовенство Руської Православної Церкви з країн, що опинилися в зоні радіаційного зараження.

Виступаючи на пленарному засіданні, протоієрей Діонісій Мартишин, зокрема, зазначив: «Від осмислення уроків історії, трагедій та потрясінь життя слов’янських народів, у тому числі й від пам’яті про Чорнобильську трагедію, залежить не тільки конструктивний розвиток глобального майбутнього людства, але й нинішня реальність сучасної культури та соціальної політики слов’янських народів. На противагу західним ліберальним цінностям, які зосереджені винятково на матеріальних досягненнях, науково-технічному прогресі та особистій індивідуальній формулі успіху, наше суспільство має зосередити увагу на пріоритеті соціалізації людини в умовах соборності та колективної відповідальності перед Творцем Всесвіту. Тільки загальна соборна концепція відповідальності, пам’яті та глобального морального прогнозування майбутнього людства здатна реанімувати сучасне суспільство споживання та поставити сучасну людину на шлях соціальної та моральної трансформації».