За єдину помісну церкву

Подаємо думки щодо подолання розколу Патріарха УПЦ КП Філарета: «Московська Патріархія хоче «подолати розкол», а «подолання розколу» для неї означає припинення існування Київського Патріархату, тому що Москва розуміє «подолання розколу» як приєднання до Московського Патріархату. Ми теж за подолання розділення, і виступаємо за єдину Помісну Православну Церкву, але маємо інше її бачення: ця Церква має існувати незалежно від Московського Патріархату. Московська Патріархія думає «подолати розкол» за допомогою влади. Патріарх Кирил на історичних прикладах доводить, що коли влада хоче подолати ті чи інші розколи, вона може це зробити. Наприклад, 1930 року радянська влада ліквідувала Автокефальну Церкву, а 1946 року — Греко-Католицьку Церкву. Так само був припинений «обновлєнчєскій» розкол у Росії тощо. Представник митрополита Агафангела заявив, що розкол можна подолати в Україні за болгарським варіантом. Коли прем’єр-міністром Болгарії став колишній цар Симеон, він через новий закон заборонив діяльність Болгарського Синоду, який не підкорявся Патріарху Максиму через те, що цього Патріарха болгарська влада поставила свавільно і не за приписами церковних канонів. З приходом нової влади почалися рейдерські атаки на Київський Патріархат. У Донецькій області, у селі Кам’янка, у нашої громади хочуть забрати храм, де вона молиться вже п’ятнадцять років. Посилаються на те, що попередня адміністрація Донецької області недооформила передачу цього храму громаді Київського Патріархату, і тепер через суд вимагають передати його штучно новоствореній громаді Московського Патріархату. У Київській області незаконно захопили побудований Київською Патріархією храм у місті Макарові. У Вінницькій області районні адміністрації запрошували духовенство Київського Патріархату і пропонували переходити до Московського — обіцяли допомогу і підтримку влади.

Я хотів би підкреслити, що Українська Православна Церква Московського Патріархату не виявляє такої агресії щодо Київського Патріархату, як Москва. Причина полягає в тому, що сама Українська Православна Церква зацікавлена — хоче вона того чи ні, визнає це чи не визнає — в існуванні Київського Патріархату. Бо якщо Київського Патріархату не буде, тоді Українська Православна Церква втратить самостійність і незалежність в управлінні, яку Патріарх Кирил хоче скасувати. І скасував би, якби не побоювався, що значна частина УПЦ МП об’єднається з Київським Патріархатом.

Митрополит Володимир виступає за збереження самостійності і незалежності Української Церкви — на Архієрейському Соборі, який відбувся нещодавно в Москві, він виступив з доповіддю, в якій доводив, що самостійність і незалежність в управлінні не є «наслідком діяльності колишнього Митрополита Філарета», а що Українська Церква користувалася цим правом від початку і до того часу, коли вона була приєднана до Московського Патріархату.

Ідея «руского міра», яку пропагує Патріарх Кирил, є суто політичною і має на меті в сучасних обставинах відновити Російську імперію. Але на заваді цій ідеї «руского міра» стоїть незалежність і самостійність Української Церкви.

Події, які відбуваються останні півроку, свідчать саме про те, що Київський Патріархат знищити неможливо. За останній час ми втратили кілька парафій, але і до Київського Патріархату переходять парафії з Московського, як це нещодавно сталося у Полтавській області. І навіть у тих кількох парафіях, на які здійснювалися атаки, йде шалений спротив, і остаточно відібрати їх в нас поки що не вдається. Тому я думаю, що Україна не піде далі цим шляхом. Бо це небезпечний для України шлях.

Цей наступ на Київський Патріархат не ослаблює, а, навпаки, зміцнює Київський Патріархат. 

Ми хочемо жити в мирі і злагоді з Російською Церквою. Ми, християни, повинні не забувати, що Церква Христова — єдина, і один у неї Глава: нема одного Бога для Росії, а іншого для України. У цьому ми єдині. Нас розділяє тільки гріх владолюбства, бажання Москви панувати над Україною. А цей гріх і в минулі часи, і в наш час завдає великої шкоди Церкві Христовій.

Київський Патріархат буде існувати і після Філарета. Я повинен сказати, що особи в історії відіграють роль, але вони нічого не можуть зробити, якщо їм нема на що спиратися. Київський Патріархат виник через бажання православних українців мати свою Церкву, і тоді знайшлася особа, яка очолила цей рух. І цей рух вже не зупинити. Будьте впевнені — коли Господь мене покличе в інше життя, тоді знайдеться новий Патріарх для Української Церкви. Нічого трагічного не відбудеться».