Знову подвійні стандарти

В нових, гранично нестабільних умовах розвитку людства цілком можливі глобальні спроби зруйнувати первинний код націй, їх захисні реакції у відповідь на грубі і нищівні вторгнення ззовні. Технологія нескладна — достатньо мати до послуг добре фінансований інформаційний ресурс і скористатись старим принципом підміни понять. Останнє зауважити майже неможливо, адже сучасний світ інтелектуальної інформації вже заплутався в мільйонах різних термінів, а число їх зростає — все заради заробітку на політиці. Тому не існує іншого способу виявлення недобрих тенденцій в сучасному протистоянні всіх і вся як повернення до простих і первісних означень.

Особливо прискіпливо варто тестувати різні «напрацювання» так званих «міжнародних експертів». Україна давно вже є об’єктом ідеологічного «спаму», який продукує світове конкурентне середовище з примітивною метою — фінансово поживитися на біді нашої економіки і ледь зріючого громадянського суспільства. Особливо уважно варто вивчати так звані світові оцінки явища націоналізму.

Націоналізм в справжньому сенсі цього слова є захисною реакцією націй, суверенною реакцією на явні і приховані загрози існуванню і збереженню самобутності народів. В це само по собі непристойно втручатись, якщо розумієш, що означає слово «суверенітет». Одержавши визнане світом право мати державу, кожна нація завжди починає з «вмикання» націоналізму і в міру розвитку та зростання якості життя роль націоналізму зменшується до необхідного рівня.

Код націоналізму в житті кожної державної нації є сторожем на випадок несподіваних загроз. Зростання популярності ідеології націоналізму, особливо в Європі, свідчить про появу нових загроз, з якими важко впоратись навіть сильній державі із давніми традиціями громадянського суспільства. Це свідчить про те, що сучасне громадянське суспільство не може існувати без сторожової функції націоналізму не лише на початку формування громадянського суспільства, але й в стані процвітання.

Швидкі процеси глобалізації створюють тотальні загрози інформаційної безпеки і руйнують гуманітарний світ народів, а без захисного націоналістичного занепокоєння суспільство з цим впоратись не може. В цьому секрет популярності ідеології націоналізму.

Дуже важливо, щоб Україні було дозволено сприймати націоналізм так, як це буває у державах Європи і щоб Захід не застосовував до нас подвійних стандартів, з розумінням сприймаючи тимчасово радикальні націоналістичні гасла в нашій політиці. Ті експерти, які заявляють, ніби ідеологія українського націоналізму перешкоджає формуванню громадянського суспільства в Україні, протирічать логіці світового розвитку або просто заробляють на хліб в процесі глобалістичного «перемелювання» націй.

Доволі цікавою є інформація про Круглий стіл «Формування громадянського суспільства. Соціальні запити і електоральні пріоритети», який відбувся в Будапешті. Зустріч організували: фонд «Єдиний світ» Едуарда Прутніка (Україна), Міжнародний єкспертний центр виборчих систем (Ізраїль) і Угорський Центр Вивчення Політики Безпеки та Оборони. Учасникам було важливо висловити власну думку переважно про націоналізм в інших державах і дати оцінку феномену народної підтримки «ультра-націоналістичних» партій.

Якщо бути точним, то «ультра-націоналізм» є доволі штучним терміном, бо що понад націоналізмом, вже є шовінізмом. Навіть коли народ почувається в загрозі, не знаходить в цей час виходу і його представники дозволяють собі словесний радикалізм, то насправді це емоції відчаю і про так званий «ультра-націоналізм» не йдеться. Отже, цей термін варто заборонити як спекулятивний і такий, що в умовах глобалізації може бути застосований в інформаційних атаках на слабші народи.

Тим не менш вельми цікаво зрозуміти закиди в бік України стосовно подій 9 травня і позицію присутніх на форумі представників від нашої громадськості. Заступник генерального директора Центру межнародних і порівняльних досліджень Олег Грицаєнко замість пояснити чому все сталось, висловив здивування чому діяльність «Свободи» не викликає осуду європейських політиків, вочевидь заохочуючи до цього учасників форуму.

Замість зосередження на темі Круглого столу, віце-президент Європейського центру геополітичного аналізу Матеуш Піскорський (Польща) чомусь зачепив тему героїзації так званих нацистських коллабораціоністів в Україні і пригадав Бандері організацію атентату міністра старої Польщі, принагідно пригадав українцям Волинь. Навіщо було про це згадувати, якщо пан Піскорський вважає зростання популярності націоналістів проблемами в економіці? Як завжди, говорять про наслідки і думають про вигоду власної держави. А насправді все починається з інформаційної атаки на гуманітарні основи самобутності нації, а далі все, як сказав пан Піскорський, це відбивається пресом колоніалізму на економіці і цілком логічно пробуджує націоналізм в політиці.

Ніхто, навіть поважні експерти, не наважаться повідомити справжню першо­причину зростання актуальності націоналізму, тим паче не скажуть всю правду чужим, себто нам. Безумовно, в цій непростій екномічній ситуації, в яку потрапив увесь світ, політики намагатимуться заради одержання влади зіграти на почуттях націоналізму, але вони ж і не дадуть вийти цим почуттям з-під власного контролю, застосовуючи потужний силовий апарат. Тому політичний націоналізм зараз не становить жодної загрози людству.

Небезпека в тому, що ніхто не звертає увагу на причини, які доводять нації до крайнього занепокоєння і дають волю націоналізму як захистові, дай Бог усвідомленому. Маніпуляція політиками темою націоналізму відбувається скрізь і про це говорили Ніколай Мейнерт з Латвії та угорський політолог Ласло Кемені. В деяких державах це відбувається набагато активніше, ніж в Україні, де штучне руйнування гуманітарної основи нації і економічна продажність олігархів просто волає націоналізму. Тим не менш, учасники круглого столу пришли до типово «радянського» висновку, що так званий (штучний термін) «ультранаціоналізм» за підтримки партій дуже шкодить створенню зрілого громадянського суспільства. І хоч України це не стосується, адже до зрілого суспільства нам далеко, нас будуть «моніторити» і вже у вересні знову зберуться для блага звільнення українців від їхнього націоналізму. Зворушлива турбота, яка свідчить про те, що ми таки ще маємо достатньо ресурсів, які спокушають світ!

Комусь дуже не подобається саме наш націоналізм і то так само, як колись комуністам, які визнавали національно-визвольну боротьбу народів Африки, але український буржуазний націоналізм, вигнаний аж в діаспору, вважали страшним ворогом власного народу. Нічого нового під сонцем — світ вічно житиме подвійними стандартами. Якщо цим зловживатиме — дійде до кінця. А що на все це сказав сам радник Президента Д.Видрін? А нічого особливого. Пожартував про Гітлера, розказав притчу про необхідність знімання з полі­тиків їхніх масок і визнав велику потребу України в міжнародному моніторингу і «пресуванню» нашого ж націоналізму. А його фраза: «Мы уже видели, как под мирными лозунгами на Украине к власти приходили экстремистские силы» взагалі ні до чого — таких сил не було і до влади вони ніколи не приходили. Хіба він має на увазі прихід до влади групи російських націоналістів, які завважені в лавах Партії регіонів? Але то вже поза розумінням експертів із великої теорії боротьби з «ультра-націоналізмом».

Чужий російський націоналізм на нерідній українській території — це пояснити неможливо. В такому разі вся світова спільнота мала б нас від чогось рятувати, а не нагадувати історію націоналізму, який вже в історії. Пан Видрін правий лише в одному -треба знімати маски, але не тільки з політиків, а передовсім з так званих «незалежних» експертів, адже якщо добре їх потерти, то ми побачимо не незалежного експерта, а справжнього націоналіста своєї держави.

На наших експертів це правило ще не поширюється — вони до націоналізму непричетні і посвідчення ВПШ дехто має чи демонструє світові потужне алібі — прогресивну російськомовність і активний колабораціонізм з усіма світовими комісіями на наші душі. Видно націоналізм наш ще слабкий, отже достойний нашої підтримки. У світі час такий, що спуску нікому давати не можна. У всьому треба тримати паритет, тоді не вони нас, а ми їх будемо моніторити і вчити як жити заможно, із добрим салом і оковитою з перцем..