Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Зміна клімату і кризи

Початок малого льодовикового періоду в 1550-1650 роках став причиною низки сільськогосподарських, економічних і соціальних проблем, які зрештою викликали загальноєвропейську і світову кризу 17-го століття. Процеповідомляютьавтористатті, опублікованоївжурналіProceedings of the National Academy of Sciences. Згідно з офіційним визначенням НАСА, малий льодовиковий період продовжився, з короткими теплими «перервами», з 1550 по 1850 роки. За оцінками Міжурядової групи експертів по зміні клімату (IPCC), в ці роки середня температура в усій Північній півкулі знизилася менш ніж на один градус, проте в окремих регіонах похолодання було досить сильним.

Група вчених під керівництвом Девіда Чжана з Гонконзького університету зібрала в архівах дані по 14 екологічним, сільськогосподарським, соціально-економічним і демографічним параметрам за 1500-1800 роки.

Учені перевірили причинно-наслідкові зв’язки між цими параметрами і коливаннями температури і вважають, що перша третина малого льодовикового періоду могла стати однією з фундаментальних причин так званої загальної кризи XVII століття — черги воєн, повстань, економічної нестабільності і скорочення чисельності населення в Європі і у світі в цілому.

«Ми представили вну­трішній механізм причинно-наслідкових зв’язків між зміною клімату і кризою людства в масштабах континентів і півкуль. На нашу думку, саме зміна клімату кінець кінцем була причиною криз в доиндустриальных суспільствах», — пишуть автори статті.

Виявилось, що такі параметри, як врожайність і забезпеченість продуктами харчування на душу населення реагували на коливання температури практично миттєво, тоді як в даних, наприклад, про соціальну нестабільність, війни, міграцію, епідемії і структуру населення вплив «кліматичного чинника» проявлявся із запізненням на 5-30 років.

Зокрема, дослідники встановили, що в першу фазу малого льодовикового періоду в 1560-1660 роках скоротилися посівний період і площа сільськогосподарських угідь.

Обсяг виробництва в сільському господарстві стагнував або навіть знижувався, тоді як чисельність населення продовжувала рости — це призвело до зниження доступності продуктів харчування, недоїданню і зрештою позначилося на демографічних параметрах населення.

За підрахунками дослідників, описаний ланцюжок подій привів до того, що середній зріст європейця до кінця XVI століття знизився приблизно на два сантиметри.

Чжан і його колеги у своїй статті пропонують схему зв’язку клімату і соціально-економічних процесів доіндустріальної епохи, яку вони побудували за результатами аналізу даних.

Згідно з цією схемою, коливання температури «передаються» в першу чергу в сільське господарство і впливають на забезпеченість продуктами харчування. Це в свою чергу, через міграцію, голод і соціальну напруженість робить вплив на демографічні, економічні і політичні процеси в суспільстві.

Автори вважають, що їх дослідження має велике значення і для сучасної постіндустріальної цивілізації.

«Будь-який природний або соціальний чинник, який призводить до масштабного виснаження ресурсу, наприклад, зміна клімату, перенаселення, зайве споживання або несправедливий його розподіл, може стати причиною загальної системної кризи», — підкреслюється в статті.

Раніше вчені зв’язували з екстремальними змінами клімату загибель цивілізацій минулого або корінні зміни в суспільстві.

Крім того, група американських учених під керівництвом Соломона Сяна в серпні 2011 року опублікувала в журналі Nature статтю, в якій показала, що і у сучасному світі кліматичні процеси безпосередньо впливають на соціальні конфлікти і можуть провокувати спалахи насильства.

Раніше повідомлялося, що учені встановили зв’язок між кліматом і громадянськими війнами.

korrespondent.net

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com