Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

Дефолт і революція?

Україна впритул наблизилась до 130 мільярдів доларів державного та корпоративного боргу, що дорівнює ВВП країни. Інакше кажучи, рік ніхто не повинен отримувати платню за свою роботу, а підприємці — прибуток.

За наявності сприятливих економічних умов Україна за 15-20 років могла б розрахуватися зі значною часткою свого боргу. Але нещастя не ходить поодинці. Світова фінансово-економічна криза, яка знову розгортається у світі, не залишає українцям такого шансу.

В подібних умовах треба було ще два роки тому відмовитися від думки про масову побудову інфраструктурних об’єктів і зосередити власні та залучені ресурси на швидкому зростанні видобутку газу, зростанні обсягів машинобудування та сільського господарства.

Це хоча б вирішило першочергові нагальні потреби населення, які ще раніше були більш-менш «вмонтовані» в загальний соціально-економічний механізм розвитку країн «старого світу» Європи.

Такий підхід дав би поштовх ланцюговому зростанню певних галузей економіки. Це призвело б до зростання фонду оплати праці, Пенсійного та інших соціальних фондів, а також фондів розвитку за рахунок прискореного наповнення державної скарбниці.

Наразі про це вже пізно говорити: корабель української економіки при владі ПР пливе шляхом «інфраструктурного» будівництва, де легше вилучати для «власних потреб» бюджетні кошти, але який вже привів економіку та соціальний розвиток держави у безвихідь.

Гостро незадоволені нинішньою владою чорнобильці, афганці, вчителі, лікарі, вчені, військові, пенсіонери, малі підприємці, інші верстви населення, в тому числі і на «диво» в першу чергу в регіонах колишньої широкої підтримки нинішньої влади.

Про що йдеться, окрім підвищення доходів населення?

Наприклад, в Києві з фактичним населенням у 5 мільйонів осіб та найвищою в країні зарплатою квартири купує лише 0,1% населення. В розвинених країнах цей показник дорівнює не менше 4%, або у 40 разів більше. На Сході України цей показник ще нижчий — 0,05%.

Тому невдоволення населення діючою владою переросло певні територіальні кордони і стало масовим. Тим більше, що за прямим розпорядженням Президента місцева влада продовжує роздавати безплатне житло «своїм» народним депутатам та міністрам.

Інший аспект життя. Користувачів Інтернету стає дедалі більше. В Україні — це вже кожний третій. І приховувати зростаючу економічну нерівність населення стає все складніше. Тому протести та страйки охопили східні, південні, північні та центральні регіони України.

А наразі ще і 82 інші країни світу, в тому числі всі розвинуті. Як свідчить досвід історії, в тому числі новітньої, виходом з цього становища є соціальна революція чи створення режиму тоталітарної влади. І те і інше відкидає економіку на роки назад. А в українському варіанті все це ускладнюється ще й величезним боргом.

На відміну від Греції ЄС не прийде на допомогу Україні, бо, по-перше, вона не член Союзу, по-друге, подібна спроба просто поховала б це штучне міждержавне конфедеративне утворення.

Тому ЄС різними шляхами та за допомогою суто формальних кроків створює враження ходи назустріч Україні, як географічно європейській державі, в той час як насправді ЄС просто боїться економічного зближення з проблематичною країною.

З другого боку, і Україна не має іншого шляху розвитку. Хода назустріч авторитарній Росії, яка намагається відтворити Російську імперію з суто економічних причин, призвела б до гарячих обіймів «старшої сестри», які б остаточно придушили українську економіку.

Адже нинішня Російська імперія, на кшталт минулого, побудована на економічних інтересах вузького кола «родини», на чолі якої стоїть колишній співробітник КДБ та ФСБ і корумповані чиновники, які в котрий раз обманюють пересічних росіян.

В намаганні утримати Україну в колі свого політичного та економічного впливу російські можновладці не жалкують грошей. Таке вже було у 2003-2004-х роках, коли ФСБ Росії переправляло з «галеристом» Маратом Гельманом кошти на орендований СДПУ(О) 14-й поверх будівлі «Київмісьбуду» по вулиці Суворова 4/6, де був розміщений тіньовий центр політичного впливу на українські ЗМІ.

Зараз цей вплив продовжується. Але його акценти перенесені на русифікацію населення з таким, як і 7 років тому, кошторисом витрат на відомих нардепів ПР. Але зі зміною Президентом політичного вектору на Захід, останні опинилися в складному становищі.

У той же час фракція ПР в парламенті та уряд на чолі з Президентом підтримують хибний для України шлях економічного та політичного розвитку, бо це є матеріальним підґрунтям їх заможного існування та можливості подальшого грабування країни.

На жаль, економічні результати владного панування ПР вкрай сумні, а фінансовий дефолт країни став фактором майже повного гальмування соціального розвитку України. Відповідно до цих чинників, насування революційної ситуації в Україні прискорилося.

Штурм ВР України афганцями та чорнобильцями, а також загальноукраїнський протест 14 жовтня — найкраща ілюстрація занепаду соціально-економічної політики всіх рівнів влади.

Розгубленість правлячої еліти, як і її бажання ще довго залишатися при владі, очевидна.

Саме для цього і посилюються правоохоронні органи, які, за думкою можновладців, у змозі утримати країну від соціальних потрясінь. Але в основній своїй масі пересічні правоохоронці — теж частина народу, який публічно висловлює своє невдоволення антисоціальною політикою влади.

У 2004 році правоохоронці симпатизували протестуючим. Зараз вони також належать до незадоволеної більшості. І це об’єктивно тому, що з економічної точки зору інтереси меншості та більшості мають різний векторний напрям.

І останнє. З точки зору світової історії фінансовий дефолт і вибухова ситуація в Україні не є кінцем світу. Вони просто відображають переломи економічного розвитку, які невідворотні і які в різні часи були в різних країнах світу. Тому і зараз не треба дуже лякатися дефолту та збурень, бо це елементи еволюційних процесів.

Економічна правда

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com