Всеукраїнський загальнополітичний освітянський тижневик
Персонал Плюс - всеукраїнський тижневик

ЩО ДАЛО НАМ ЄВРО?

Коли навесні 2007 року ми дізналися, що Україна з Польщею виграли право провести у себе фінал чемпіонату Європи з футболу, раділи всі. Ходили задоволеними футбольні фани, а експерти напівголосно обговорювали, що ж такого зробив Григорій Суркіс (глава вітчизняної Федерації футболу), щоб вибити для країни право на турнір. Багато хто при цьому думали про далекий 2012-й і уявляли собі, якою стане країна та скільки всього зробить, щоб гідно прийняти у себе головну футбольну подію континенту. Була весна. Кризи не було ще й у проекті. 

Невдовзі за ейфорією пішли конкретні завдання і справи. Минулі кілька років були пронизані духом Євро-2012, проблеми змінювалися рішеннями, амбітні проекти втілилися у сучасні стадіони та аеропорти. За офіційними оцінками, вартість робіт з підготовки до проведення чемпіонату в Україні перевищила 100 млрд грн - ці гроші “лягли” замовленнями на національні під­приємства, підтримуючи їх у сьогоднішніх непростих умовах.

Голова профспілки будівельників і виробників будматеріалів України Василь Андрєєв додає, що такий масштабний проект дозволив різко підвищити зайнятість за будівельними спеціальностями, тим більше - з урахуванням кризового спаду. За словами експерта, активна фаза підготовки Євро-2012 зайняла 4 роки (2008-2011), і у сукупності за цей час було зайнято більше 40 тис. чоловік. “Я оцінюю роботи, пов’язані з чемпіонатом, у 16% будівельного ринку у зазначений період, - говорить Андрєєв. - Зрозуміло, що це вагомо підтримало галузь на тлі кризового провалу”. Так, аналітики оцінюють число нині зайнятих у вітчизняному будівництві у 200 тис. чол.

Разом з тим, по закінченні підготовки до турніру більша частина будівельників, які будували єврооб’єкти, знову буде звільнена.  У той же час на незакінчених об’єктах (дороги, деякі аеропорти і готелі) роботи тривають.

Незалежний фахівець Руслан Павленко уточнює: крім українських робітників, на об’єктах Євро-2012 трудилося чимало іноземців. Насамперед, це турки, яких привіз із собою генеральний підрядник нового стадіону у Донецьку, турецька компанія ENKA. За інформацією Павленка, будкомпанії Туреччини авторитетні в Україні через якість своїх робіт і не перший рік отримують замовлення на будівництво будівель, доріг та іншої інфраструктури. “І турки справді привозять своїх робітників, тому що у них інша виробнича культура. За ті ж гроші турецький будівельник зробить все надійніше і швидше, ніж наш”, - констатує експерт.

Павленко додає, що на ринку продовжують домінувати нелегальні будівельні бригади, які найчастіше включають 10-20 будівельників і пропонують свої послуги без офіційного працевлаштування. Значна частина цих бригад - із Західної України, де традиційно невисока загальна зайнятість ще більше впала з кризою. Завершивши об’єкти європершості, такі бригади знову опиняються без роботи через збереження кризової обстановки на внутрішньому будівельному ринку.

І, природно, намагатимуться знайти роботу за кордоном. Відомо, що десятки тисяч вітчизняних будівельників працюють у Росії та Східній Європі. Європейські будпідприємства навіть борються за наших будівельників і захищають їхні права перед своїми урядами. Співрозмовники ForUm`у повідомляють, що у лютому 2012 р. Чехія новою інструкцією посилила вимоги до кваліфікації іноземних працівників. Але проти цього виступила будівельна асоціація країни, і зараз боротьба триває.

Зрозуміло, що забудовників хвилюють не долі робітників з України, а дешевизна їхніх послуг: наші будівельники у Чехії отримують приблизно стільки ж, скільки у чехів складає допомога з безробіття (8-10 тис. крон). “Чех швидше отримуватиме допомогу, ніж піде працювати за такі гроші”, - зазначає Павленко.

Чи підвищиться зайнятість у вітчизняному будівництві цього року? З одного боку, помітно, що “нефутбольні” будпроекти у 2011 р. теж активізувалися, і не тільки у Києві. Так, приріст будівельних робіт торік склав 11,1%, тоді як у 2010 р. зафіксовано спад на 5,4%. А у І кварталі 2012 р. обсяг будівництва у країні залишився приблизно на рівні січня-березня-2011, що теж можна вважати позитивом з урахуванням непростої економічної обстановки.

З іншого боку, будівельний ринок все ж таки залишається кризовим. За аналітичними оцінками, рівня 2007-2008 років українська будівельна індустрія досягне тільки через 4-5 років. Автор особисто знає непоганих будівельників, які не можуть знайти постійну роботу з 2008-2009 рр. і змушені перебиватися невеликими ситуативними замовленнями. Втім, директор з персоналу будкомпанії ТММ Олег Зарицький констатує збереження попиту на висококваліфікованих будівельників: “І справа тут не тільки у Євро-2012. Незважаючи на слабкість ринку, є потреба у досвідчених  бетонярів, арматурників, зварників, плиточників, мулярів, теслів. Крім того, є попит на виконробів і начальників дільниць, які знають сучасні технології, методи проектного управління, програмне забезпечення”.

А ось на інші сфери зайнятості єврочемпіонат практично не вплинув, говорить фахівець групи Netton CG Роман Химич. Головна причина - у тому, що цей загальнонаціональний проект майже не створив нових робочих місць у якихось сферах, окрім будівництва (та й то тимчасово). Ні, ми не хочемо сказати, що “Євро - це погано”, як зараз заявляє багато хто. Турнір дає країні і популярність, і увагу інвесторів, і, нарешті, нові сучасні об’єкти.

Що ж стосується зайнятості та загальної ситуації у будівництві України, то будемо сподіватися, що галузь поступово вибереться зі спаду. Тим більше, що недавно прем’єр-міністр Микола Азаров пообіцяв: країна продовжить великі проекти розвитку інфраструктури і після закінчення футбольного євросвята.

Андрій Боярунець,
  “ForUm”

вгору

© «ПЕРСОНАЛ ПЛЮС». Усі права застережено.

Передрук матеріалів тільки за згодою редакції.
При розміщенні матеріалів в Інтернет обов’язкове посилання на сайт видання. Погляди авторів можуть незбігатися з позицією редакції

З усіх питань звертайтеся, будь ласка, gazetapplus@gmail.com